Епідемічний процес . - С .21-22.
Джерело збудника інфекції . - С .22-23.
Механізм передачі інфекції . - С .23-26.
Сприйнятливість та імунітет . - С .26-32.
Вплив соціальних і природних факторів на епідемічний процес та його інтенсивність . - С .32-37.
Класифікація інфекційних хвороб . - С .37-40.
Епідемічний осередок, вчення про природну осередковість . - С .40-43.
Санітарно-епідеміологічна служба в Україні . - С .43-46.
Загальні принципи профілактики інфекції . - С .46-50.
Заходи щодо нейтралізації джерела збудника . - С .50-59.
Заходи щодо переривання механізму передачі інфекції . - С .65.
Дезінфекція . - С .65-76.
Стерилізація . - С .77-87.
Дезінсекція . - С .88-97.
Дератизація . - С .98-101.
Заходи стосовно сприятливого колективу . - С .103-109.
Кишкові інфекції . - С .114-116.
Гепатити A, E . - С .116-120.
Поліомієліт та інші ентеровірусні хвороби . - С .120-123.
Ротавірусна хвороба . - С .123-126.
Черевний тиф і паратифи А, В . - С .126-132.
Шигельоз . - С .132-138.
Бруцельоз . - С .138-143.
Лептоспіроз . - С .143-147.
Псевдотуберкульоз і кишковий єрсиніоз . - С .147-152.
Харчові токсикоінфекції та ботулізм . - С .152-155.
Холера . - С .155-166.
Амебіаз . - С .166-168.
Гельмінтози (аскаридоз, ентеробіоз, стронгілоїдоз, трихінельоз, трихоцефальоз, теніаринхоз, теніоз, ехінококоз, альвеококоз, опірсторхоз) . - С .168-179.
Інфекції дихальних шляхів . - С .179-180.
Грип та інші гострі респіраторні захворювання . - С .180-186.
Кір . - С .186-191.
Краснуха . - С .191-194.
Вітряна віспа . - С .194-196.
Епідемічний паротит . - С .196-199.
Геморагічні гарячки . - С .199-204.
Скарлатина . - С .204-208.
Дифтерія . - С .208-216.
Кашлюк і паракашлюк . - С .216-220.
Менінгококова хвороба . - С .220-223.
Туберкульоз . - С .223-234.
Кров'яні інфекції . - С .234-235.
Кліщовий енцефаліт . - С .235-239.
Кримська-Конго геморагічна гарячка . - С .239-241.
Висипний тиф і ендемічні рикетсіози . - С .241-249.
Чума . - С .249-260.
Туляремія . - С .260-265.
Малярія . - С .265-269.
Лейшманіози . - С .271-274.
Інфекції зовнішніх покривів . - С .274-275.
Гепатити B, C, D . - С .275-281.
ВІЛ-інфекція . - С .281-289.
Сказ . - С .289-294.
Ящур і сап . - С .294-298.
Сибірка . - С .298-302.
Правець . - С .304-312.
Хвороби, що передаються статевим шляхом (гонококова інфекція, сифіліс) . - С .312-315.
Короста . - С .315-319.
Внутрішньошпитальні інфекції та санітарно-протиепідемічний режим лікувальних закладів . - С .319-320.
Сальмонольоз . - С .320-326.
Ешерихіоз . - С .326-331.
Гнійно-септичні інфекції . - С .331-336.
Санітарно-протиепідемічний режим лікарні . - С .336-340.
Організація протиепідемічної роботи фельдшерсько-акушерського пункту на дільниці . - С .340-345.
Протиепідемічна робота поліклініки . - С .345-349.
Шляхи ліквідації епідемічних наслідків стихійних лих . - С .349.
Природні фактори, що сприяють розвитку епідемії . - С .349-350.
Протиепідемічна робота . - С .350-356.
Спеціалізовані формування протиепідемічного захисту . - С .356-362.
Організація протиепідемічних заходів у військах . - С .362.
Епідемічний процес серед особового складу військ у мирний час . - С .362-363.
Вплив воєн на епідемічний процес . - С .363-364.
Протиепідемічне забезпечення військ у мирний час . - С .364-368.
Протиепідемічне забезпечення військ у воєнний час . - С .368-372.
Поняття про біологічну зброю . - С .372.

Епідемічний процес як предмет вивчення епідеміології. Основні епідеміологічні поняття . - С .3-12.
Джерело збудників інфекційної хвороби та заходи щодо його знешкодження . - С .12.
Хвора людина та носій як джерела збудників інфекційних хвороб . - С .12-21.
Епідеміологічне значення тварин. Основи дератизації . - С .21-33.
Живі чинники передачі збудників інфекційних хвороб та заходи боротьби з ними . - С .34-47.
Дезінфекція і стерилізація . - С .51.
Основні дезінфектологічні поняття . - С .51-57.
Хімічні дезінфектанти . - С .57-68.
Показання до використання деяких хімічних дезінфектантів . - С .68-71.
Методика проведення осередкової дезінфекції та хімічного знезараження окремих об'єктів і предметів . - С .71-73.
Камерна дезінфекція . - С .73-76.
Стерилізація . - С .76-84.
Імунопрофілактика інфекційних хвороб і організація ії проведення . - С .85-87.
Теоретичні основи імунопрофілактики . - С .87-88.
Класифікація препаратів імунопрофілактики та вимоги до них . - С .88-92.
Календар щеплень в Україні . - С .92-118.
Протипоказання до проведення імунопрофілактики . - С .118.
Поствакцинальні реакції та ускладнення . - С .118-121.
Оцінювання ефективності імунопрофілактики . - С .121-122.
Планова імунопрофілактика . - С .122-136.
Термінова імунопрофілактика . - С .136-153.
Щеплення за епідемічними показаннями . - С .153-162.
Рекомендовані щеплення . - С .162-164.
Профілактика поствакцинальних ускладнень . - С .164-168.
Організація та проведення імунопрофілактики . - С .168-177.
Епідеміологічне обстеження осередку інфекційної хвороби та заходи щодо його ліквідації . - С .186.
Епідеміологічне обстеження осередку інфекційної хвороби . - С .186-193.
Заходи щодо ліквідації осередку інфекційної хвороби . - С .193-197.
Розслідування епідемічних спалахів та епідемій . - С .199-212.
Епідеміологічний нагляд . - С .214-222.
Зміст та організація протиепідемічної роботи . - С .224.
Протиепідемічні заходи . - С .224-229.
Планування протиепідемічних заходів . - С .229-235.
Епідеміологічний метод дослідження . - С .237-240.
Дескриптивна епідеміологія . - С .240-245.
Аналітична епідеміологія . - С .245-248.
Експерементальна епідеміологія . - С .248-250.
Математичне моделювання . - С .250-251.
Статистичні показники, які використовують в епідеміологічному методі . - С .251-257.
Кореляційний аналіз . - С .257-260.
Наочне зображення результатів епідеміологічного дослідження . - С .260-261.
Епідеміологічна діагностика . - С .261-262.
Ретроспективний епідеміологічний аналіз . - С .262-279.
Оперативний епідеміологічний аналіз . - С .279-284.
Санітарна охорона теріторії України від занесення та поширення карантинних та інших особливо небезпечних інфекційних хвороб . - С .290-308.
Протиепідемічні заходи в осередках при окремих інфекційних захворюваннях . - С .312-348.