Елементи теорії імовірностей і математичної статистики . - С .6-37.
Параметричні і непараметричні критерії розбіжності . - С .38-63.
Кореляційний аналіз . - С .64-95.
Дисперсійний аналіз . - С .96-121.
Диференціальні рівняння . - С .122-147.
Основи гармонічного аналізу . - С .148-163.
Апроксимація експериментальніх залежностей із використанням методу найменших квадратів . - С .164-179.
Елементи аналізу часових рядів . - С .180-243.
Автоматична діагностика захворювань . - С .244-268.
Оцінювання інформативності й валідності медичної інформації. Стандартизація медичної інформації . - С .269-292.
Кластерний аналіз . - С .293-335.

Організація статистичного дослідження, його етапи . - С .5-10.
Відносні величини. Графічі зображення статистичних даних . - С .11-22.
Середні величини . - С .23-32.
Оцінка вірогідності результатів досліджень . - С .33-40.
Непараметричні методи оцінки вірогідності різниці результатів статистичного дослідження . - С .41-58.
Методи стандартизації . - С .59-67.
Динамічні ряди . - С .68-77.
Кореляційно-регресивний аналіз . - С .78-93.
Методика вивчення демографічних процесів . - С .94-102.
Методика вивчення захворюваності населення . - С .103-115.
Організація та зміст роботи поліклініки для дорослого населення, облік і аналіз його діяльності . - С .116-129.
Організація та зміст роботи стаціонару, облік і аналіз його діяльності . - С .130-140.
Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню . - С .141-150.
Організація, зміст роботи жіночої консультації та пологового будинку, облік і аналіз їхньої діяльності . - С .151-162.
Організація та зміст роботи дитячої лікарні, облік і аналіз їхньої діяльності . - С .163-173.
Оцінка якості медичної допомоги в сучасних економічних умовах . - С .174-183.
Медична експертиза працездатності . - С .184-204.
Організація санітарно-епідеміологічної служби, взаємодія її закладів із лікувально-профілактичними закладами . - С .205-216.
Організація, зміст роботи стоматологічної поліклініки (відділення) та лікарів-стоматологів, облік і аналіз їхньої діяльності . - С .217-233.
Методи та засоби медико-гігієнічного навчання та виховання населення . - С .234-240.

Соціальна медицина як наука про суспільне здоров’я та охорону здоров'я . - С .3-16.
Теоретичні основи соціальної медицини та організації охорони здоров'я . - С .16-23.
Основи медичної статистики . - С .23-95.
Предмет та зміст медичної статистики . - С .23-32.
Організація та проведення статистичного дослідження . - С .32-43.
Відносні величини . - С .43-47.
Графічні зображення статистичних даних . - С .47-52.
Середні величини . - С .52-62.
Оцінка вірогідності результатів дослідження . - С .62-69.
Непараметричні критерії оцінки вірогідності результатів дослідження . - С .69-73.
Динамічні ряди . - С .73-78.
Метод стандартизації . - С .78-82.
Кореляційно-регресійний аналіз . - С .82-87.
Основи оцінки факторів ризику та прогнозування патологічних процесів . - С .87-95.
Здоров'я населення . - С .95-164.
Чинники, що обумовлюють здоров'я населення. Методи вивчення. Закономірності основних показників здоров'я . - С .95-101.
Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі . - С .101-133.
Методика вивчення захворюваності (загальної, з тимчасовою втратою працездатності) . - С .133-147.
Загальні тенденції захворюваності населення України (загальна захворюваність, захворюваність із тимчасовою втратою працездатності) . - С .147-155.
Інвалідність . - С .155-161.
Фізичний розвиток . - С .161-164.
Медико-соціальні аспекти найважливіших захворювань . - С .164-236.
Хвороби системи кровообігу . - С .166-172.
Злоякісні новоутворення (ЗН) . - С .172-180.
Травми . - С .180-185.
Психічні розлади . - С .185-189.
Наркоманії . - С .189-202.
Інфекційні та паразитарні хвороби . - С .202-236.
Основи організації лікувально-профілактичної допомоги . - С .236-381.
Основи організації лікувально-профілактичного забезпечення дорослого населення . - С .236-258.
Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги міському населенню . - С .258-279.
Організація стаціонарної допомоги міському населенню . - С .279-293.
Організація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини . - С .293-310.
Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському населенню . - С .310-332.
Організація лікувально-профілактичної допомоги працюючим на промислових підприємствах . - С .332-342.
Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС . - С .342-350.
Організація швидкої медичної допомоги . - С .350-368.
Організація медичної допомоги населенню літнього віку . - С .368-381.
Медичне страхування . - С .381-410.
Основи медичного страхування . - С .381-391.
Економічна сутність страхової медицини . - С .391-396.
Страхова медицина в економічно розвинених країнах світу . - С .396-404.
Історичні аспекти розвитку медичного страхування в Україні . - С .404-410.
Охорона здоров'я матері та дитини . - С .410-458.
Медико-соціальні аспекти охорони здоров'я матері та дитини . - С .410-419.
Організація акушерсько-гінекологічної допомоги . - С .419-430.
Організація медичної допомоги дітям . - С .430-458.
Аналіз діяльності лікувально-профілактичних закладів і оцінка якості медичної допомоги . - С .458-477.
Облік і звітність, показники діяльності, їх оцінка . - С .458-465.
Методика оцінки якості медичної допомоги . - С .465-477.
Організація медичної експертизи працездатності . - С .477-493.
Організація стоматологічної допомоги населенню . - С .493-532.
Організація стоматологічної допомоги міському населенню . - С .499-507.
Організація стоматологічної допомоги сільському населенню . - С .507-516.
Організація стоматологічної допомоги вагітним жінкам і дітям . - С .516-521.
Методи вивчення стоматологічної захворюваності . - С .521-525.
Аналіз діяльності стоматологічної служби . - С .525-530.
Стан стоматологічної допомоги населенню України та концепції її подальшого розвитку . - С .530-532.
Організація санітарно-епідеміологічної служби . - С .532-570.
Наукові основи управління . - С .570-599.
Управління системою охорони здоров'я . - С .570.
Управління медичною справою (медико-санітарною допомогою, охороною здоров'я) в Україні (друга половина XVII - кінець XX ст.) . - С .570-578.
Теоретичні основи науки управління . - С .578-580.
Комплексний підхід щодо удосконалення управління . - С .580-583.
Теорія управлінських систем . - С .583-587.
Загальна характеристика процесу управління . - С .587-590.
Функції управління . - С .590-593.
Технолого-функціональні фази процесу управління . - С .593-596.
Менеджер у системі охорони здоров'я . - С .596-599.
Економіка охорони здоров'я . - С .599-625.
Теоретичні основи . - С .599-603.
Планування в системі охорони здоров'я України . - С .603-609.
Ринок медичних послуг . - С .609-616.
Особливості ринку медичних послуг . - С .616-619.
Ціноутворення медичних послуг . - С .619-625.
Системи охорони здоров'я в деяких економічно розвинутих зарубіжних країнах (Сполучені Штати Америки. Європейські країни. Велика Британія) . - С .625-632.
Всесвітня організація охорони здоров'я, її роль у вирішенні проблем здоров'я населення . - С .632-645.
Проблеми медичної етики та деонтології . - С .645-669.

Соціальна медицина як теоретична основа охорони здоров'я . - С .13-100.
Загальні положення . - С .13-46.
Захворюваність . - С .46-63.
Демографія як показник здоров'я людності . - С .63-84.
Соціально-медичні аспекти найважливіших захворювань . - С .84-100.
Організація охорони здоров'я та медичної допомоги . - С .101-198.
Організація охорони здоров'я . - С .101-123.
Організація медичної допомоги . - С .123-157.
Управління охороною здоров'я . - С .157-198.
Методи соціальної медицини та організації охорони здоров'я . - С .199-240.
Збір соціологічних данних . - С .199-204.
Статистичні, епідеміологічні методи, математичне моделювання, системний аналіз . - С .204-240.
Економіка охорони здоров'я . - С .241-311.
Теоретичні питання економіки здоровоохорони . - С .241-274.
Економічна оцінка соціалістичної системи медичної допомоги . - С .274-279.
Ціноутворення медичної допомоги . - С .279-299.
Механізми розподілу коштів в системі медичної допомоги . - С .299-309.
Побічний вплив охорони здоров'я на відтворення робочої сили . - С .309-311.

Сціально-гігієнічні проблеми методології розробки моделей і формування здорового способу життя . - С .8-12.
Теорія систем як основа наукового обґрунтування, методологічного і методичного забезпечення моделювання процесу формування здорового способу життя, проектування систем збереження і відтворення стану здоров'я працівників промисловості . - С .13-18.
Теоретичні основи формалізму теоріїї систем і їх значення у проектування систем збереження і відтворення стану здоров'я . - С .19-31.
Проблеми теорії систем і підходи розв'язання у науковому обґрунтуванні систем збереження і відтворення стану здоров'я . - С .24-31.
Системний аналіз у розробці (проектуванні) систем збереження і відтворення стану здоров'я працівників промисловості . - С .32-44.
Оптимізація організації повсякденної життєдіяльності основа процесу формування здорового способу життя, збереження і відтворення стану здоров'я працівників промисловості . - С .45-63.
Формування здорового способу життя на основі розробленої моделі системи збереження і відтворення стану здоров'я працівників та економічний еяект його впровадження (математичне моделювання) . - С .64-88.
Управління процесом формування здорового способу життя, збереження і відтворення стану здоров'я працівників промисловості з використанням комп'ютерних технологій (технічні аспекти) . - С .89-94.
Реалізація механізму формування здорового способу життя на основі спроектованої системи збереження і відтворення стану здоров'я. Моделювання динаміки показників захворюваності у просторі типології соціально-гігієнічної сфери способу життя . - С .95-111.
Взаємозв'язок стану здоров'я працівників кокосової і хімічної промисловості з соціально-гігієничною сферою їх способу життя . - С .112-131.
Структуризація, моделювання і оцінка впливу глобальних сфер на формування стану здоров'я працівників промисловості (імітаційне моделювання) . - С .132-147.

Социальная гигиена и организация здравоохранения как наука и предмет преподавания. Краткая история советской социальной гигиены и организация здравоохранения . - С .5-23.
Теоретические основы и организационные принципы советского здравоохранения. Основные этапы его развития . - С .24-58.
Теоретические основы и принципы советского здравоохранения . - С .24-43.
Государственный характер, плановость и руководящая роль КПСС в строительстве советского здравоохранения . - С .29-31.
Профилактическое направление советского здравоохранения . - С .31-35.
Единство медицинской науки и практики . - С .35-37.
Общедоступная, бесплатная и квалифицированная медицинская помощь населению . - С .37-39.
Участие общественности и широких масс населения в строительстве советского здравоохранения . - С .39-43.
Основные этапы развития советского здравоохранения . - С .43-58.
Медико-санитарная помощь в дореволюционной России . - С .43-44.
Здравоохранение в период Великой Октябрьской социалистической революции и гражданской войны (1917-1920) . - С .44-47.
Здравоохранение в период восстановления народного хозяйства (1921-1925) . - С .47-50.
Здравоохранение в период реконструкции народного хозяйства и строительства социализма (1926-1940) . - С .50-53.
Здравоохранение в годы Великой Отечественной войны (1941-1945) и в период восстановления и развития народного хозяйства (1946-1950) . - С .53-54.
Здравоохранение в период завершения строительства социализма (1951-1958) . - С .54-55.
Здравоохранение в период развернутого строительства коммунизма в СССР . - С .55-58.
Основы законодательства Союза ССР и союзных республик о здравоохранении . - С .59-66.
Теоретические и социально-гигиенические аспекты врачебной этики и медицинской деонтологии . - С .67-78.
Критика современных буржуазных теорий в медицине и здравоохранении . - С .79-88.
Рост благосостояния советского народа и его социально-гигиеническое значение для здоровья общества . - С .89-101.
Теоретические и методические основы медицинской статистики . - С .102-184.
Статистика и ее роль в медицине и здравоохранении . - С .102-104.
Статистическая совокупность . - С .104-112.
Распределение признака в статистической совокупности . - С .112-113.
Относительные величины . - С .113-123.
Вариационные ряды . - С .123-126.
Средние величины . - С .126-131.
Характеристика разнообразия признака в статистической совокупности . - С .131-139.
Оценка достоверности результатов исследования . - С .139-149.
Корреляционная зависимость . - С .149-160.
Динамические ряды и их анализ . - С .160-164.
Прямой метод стандартизации . - С .164-168.
Организация статистического исследования и его этапы . - С .168-184.
Здоровье населения и методы его изучения . - С .185-255.
Основы организации лечебно-профилактической помощи населению . - С .256-308.
Организация медицинской помощи рабочим промышленных предприятий . - С .309-320.
Государственное социальное страхование и социальное обеспечение . - С .321-338.
Врачебная экспертиза трудоспособности и восстановительное лечение (реабилитация) . - С .339-355.
Важнейшие болезни и их социально-гигиеническое значение. Организация медицинской помощи при них . - С .356-415.
Охрана материнства и детства . - С .416-449.
Организация стоматологической помощи населению СССР . - С .450-456.
Организация медицинской помощи сельскому населению . - С .457-471.
Организация санаторно-курортной помощи . - С .472-478.
Санитарно-эпидемиологическая служба в СССР . - С .479-517.
Санитарное просвещение . - С .518-528.
Основы планирования и экономики здравоохранения . - С .529-558.
Основы финансирования учреждений здравоохранения . - С .559-576.
Основные принципы руководства и управления здравоохранением в СССР . - С .577-597.
Высшее медицинское образование в СССР . - С .598-607.
Здравоохранение в зарубежных странах . - С .608-622.
Международное значение советского здравоохранения. Всемирная организация здравоохранения . - С .623-633.

Історія первинної медико-санітарної допомоги . - С .21-25.
Сучасне визначення поняття "первинна медико-санітарна допомога" . - С .25-27.
Цінність первинної медико-санітарної допомоги . - С .27-28.
Подальший розвиток первинної медико-санітарної допомоги . - С .28-30.
Система первинної медико-санітарної допомоги та громада . - С .42-43.
Визначення поняття "громада" з медичного погляду . - С .43-44.
З історії залучення лікарів загальної практики до охорони громадського здоров'я . - С .44-45.
Здійснення первинної медичної підтримки з урахуванням потреб громади . - С .45-47.
основні напрями реалізації Моделі первинної медичної підтримки на базі потреб громади . - С .47-48.
Етапи вивчення медичних проблем громади . - С .48-50.
Кількість пацієнтів, які потребують лікування у відділеннях невідкладної/швидкої медичної допомоги . - С .52-55.
Доцільність отримання первинної медико-санітарної допомоги у відділенні невідкладної/швидкої медичної допомоги . - С .55-56.
Способи зменшення частоти звернень за первинною медико-санітарною допомогою до відділень невідкладної/швидкої медичної допомоги . - С .56-58.
Альтернативні заходи щодо зменшення частоти звернень за первинною медико-санітарною допомогою до відділень невідкладної/швидкої медичної допомоги . - С .58-62.
Загальні відомості про жителів сільської місцевості . - С .64-65.
Стан здоров'я жителів сільської місцевості й основні потреби в охороні здоров'я . - С .65-66.
Основні проблеми системи охорони здоров'я у сільській місцевості . - С .66-68.
Характерні ознаки сільської медичної практики . - С .68-71.
Навчання лікарів сільської медичної практики . - С .71-74.
Основні завдання керівника лікувального закладу . - С .76-82.
Нарис розвитку медичних знань у світі . - С .84-85.
Сучасний стан системи первинної медико-санітарної допомоги . - С .85-90.
Подолання розбіжностей між різними системами охорони здоров'я . - С .90-92.
Основні причини необхідності подолання розбіжностей . - С .92-93.
Способи подолання розбіжностей між різними системами охорони здоров'я . - С .93.
Медицина світу: основні проблеми та пріорітети розвитку . - С .97-101.
Економічні аспекти розвитку різних систем охорони здоров'я . - С .101-103.
Розвиток системи охорони здоров'я: пріоритетні напрями реформування галузі у країнах із середнім рівнем доходів . - С .103-109.
Пріорітетність первинної медико-санітарної допомоги відносно стаціонарної (спеціалізованої) медичної допомоги . - С .109-110.
Організація первинної медико-санітарної допомоги у Великобританії . - С .111-117.
Організація первинної медико-санітарної допомоги у Нідерландах . - С .118-120.
Організація первинної медико-санітарної допомоги у Німеччині . - С .121-126.
Організація первинної медико-санітарної допомоги в Іспанії . - С .127-128.
Організація первинної медико-санітарної допомоги у Франції . - С .129-130.
Організація первинної медико-санітарної допомоги в Португалії . - С .130.
Організація первинної медико-санітарної допомоги в Італії . - С .130-131.
Організація первинної медико-санітарної допомоги у Греції . - С .131-132.
Організація системи охорони здоров'я в країнах Центральної та Східної Європи за часів Радянського Союзу . - С .134-137.
Причини реформування системи охорони здоров'я у країнах пострадянського простору. Міжнародне співробітництво . - С .137-138.
Професійні організації . - С .139-140.
Система поліпшення якості надання первинної медикосанітарної допомоги . - С .140-141.
Огляд стану загальної медичної практики на початку XXI століття . - С .141-142.
Перспективи подальшого розвитку сімейної медичної практики . - С .142.
Сім'я і хронічні захворювання . - С .150.
Основні принципи сімейної практики, орієнтовані на сім'ю . - С .150.
Розвиток партнерських відносин сімейних лікарів з вузькими спеціалістами . - С .154-155.
Необхідність взаємодії з лікарями-фахівцями як можливість поліпшення якості надання медичної допомоги загалом . - С .155.
Сім'я як одиниця медичної допомоги . - С .158-161.
Відмінності у стилях спілкування . - С .161-162.
Сімейні бесіди та їх оцінка . - С .163-171.
Причини для проведення консультування . - С .172-244.
Вплив соціально-економічного статусу на частоту консультування з приводу медичних проблем . - С .176-177.
Доступність первинної медико-санітарної допомоги як один з визначальних чинників частоти звернень за консультацією з приводу медичної проблеми . - С .177.
Фінансовий чинник доступності первинної медико-санітарної допомоги . - С .177-178.
Організаційний чинник доступності первинної медико-санітарної допомоги . - С .178-179.
Географічний чинник доступності первинної медико-санітарної допомоги . - С .179.
Поведінка хвороби . - С .180-190.
Оздоровчі переконання . - С .191-201.
Медицина та засоби масової інформації . - С .202-210.
Інтерпретація засобами масової інформації новин охорони здоров'я . - С .204-206.
Вплив засобів масової інформації на суспільне ставлення до проблем здоров'я та піклування про нього . - С .207.
Повідомлення в засобах масової інформації про наукові досягнення . - С .207-208.
Значення засобів масової інформації для первинної медико-санітарної допомоги . - С .210.
Індивідуальний догляд та самолікування . - С .211-222.
Результати досліджень: дії людей у разі розвитку захворювання . - С .211-213.
Індивідуальний догляд у разі захворювань з легким перебігом . - С .213-215.
Індивідуальний догляд у разі хронічних захворювань . - С .215-216.
Доступність лікування: лікарські засоби, які можна придбати без рецепта (безрецептурні лікарські засоби) . - С .216.
Критерії для переведення лікарських засобів, що реалізуються в загальній аптечній мережі, з рецептурної форми у безрецептурну . - С .216-217.
Європейська суспільна директива для класифікації лікарських засобів . - С .217-219.
Потенційні переваги і недоліки самолікування безрецептурними формами лікарських засобів . - С .219-220.
Проблеми безпеки безрецептурних форм лікарських засобів . - С .220-222.
Традиційна та нетрадиційна (альтернативна) медицина . - С .223-234.
Характеристика споживачів послуг альтернативного або додаткового медичного обслуговування . - С .227.
Сподівання пацієнтів щодо лікування . - С .235-244.
Співпраця пацієнта та лікаря загальної практики/сімейного лікаря . - С .245-249.
Холістичний підхід: школа Кос . - С .247.
Скорочений підхід: школа Кіндус . - С .247-248.
Основні завдання консультації . - С .250-255.
Навики спілкування як важлива умова успішного проведення консультування . - С .256-262.
Застосування комп'ютерних технологій у практиці лікаря загальної практики/сімейного лікаря . - С .263-270.
Розділене прийняття рішення в практиці сімейного лікаря . - С .271-274.
обґрунтування тривалості проведення консультації . - С .275-279.
Розмежування соматичних та психічних захворювань . - С .280-284.
Діагностичний процес у загальній практиці . - С .282-283.
Інформація щодо профілю захворюваності в загальній практиці . - С .285-291.
Класифікація хвороб для сімейної практики . - С .292-295.
Рідкісні хвороби і визначення поняття "поліморбідність" стану . - С .296-297.
Важливість урахування таких чинників, як вік і стать пацієнта, для встановлення діагнозу захворювання . - С .298-299.
Діагностування захворювань і прийняття рішень щодо лікування у практиці сімейного лікаря . - С .300-320.
Невизначене захворювання і невпевненість у діагнозі та лікуванні . - С .300-304.
Функціональні клінічні синдроми в практиці сімейного лікаря: значущість проблеми . - С .305-307.
Клінічний діагноз: гіпотетично-дедуктивне мислення та його теоретичні засади . - С .308-311.
Встановлення точного діагнозу . - С .310-311.
Клінічне мислення . - С .312-316.
Діагностичні тести і технології . - С .317-320.
Значущість NPT-технологій у первинній медико-санітарній допомозі . - С .318-319.
Основні проблеми підготовки фахівців у галузі сімейної медицини . - С .321-327.
Визначення професіоналізму сімейного лікаря . - С .328-330.
Повторна акредитація та видача свідоцтва . - С .331-332.
Багатопрофільна освіта . - С .333-334.
Етичні проблеми в медичній практиці . - С .335-337.
Етичні перспективи взаємовідносин між лікарем і пацієнтом . - С .338-339.
Відвертість у практиці сімейного лікаря . - С .340-343.
Конфіденційність інформації про пацієнта . - С .344-345.
Першочергові життєві рішення . - С .346.
Правові аспекти роботи сімейного лікаря . - С .347-348.
Принципи та моделі поліпшення якості первинної медико-санітарної допомоги . - С .349-364.
Оцінювання та моніторування поліпшення якості медико-санітарної допомоги . - С .365-371.
Головні засади доказової медицини як інструмент поліпшення якості первинної медико-санітарної допомоги . - С .372-376.
Основні інструменти поліпшення якості і внесення змін у клінічну практику . - С .377-385.