Наукова бібліотека Запорізького державного медичного університету

На головну сторінку сайту

Спрощенний режим

E-бібліотека навчальних матеріалів

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки ЗДМФУ- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки ЗДМФУ

Каталог онлайн курсів на платформі edX

Публікації співробітників ЗДМФУ

Картотека авторефератів дисертацій

Картотека іноземної літератури

Картотека законодавчих документів

Картотека рідкісних видань

Фонд електронних документів

Каталог WEB - ресурсів

Ресурси порталу Springer Link (доступ через IP-адреси ЗДМУ)

Заочно-дистанційне навчання

Полнотекстовая

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Публікації співробітників ЗДМФУ (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ47/2011/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 60
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60

Криохирургия в лечении метастатического колоректального рака [Текст] / Б. С. Запорожченко [и др.] // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 9-12 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Проведен ретроспективный анализ лечения 96 больных с синхронными (42 больных) и метахронными (54) метастазами колоректального рака в печени. Обосновано преимущество криодеструкции метастазов перед хирургическим их удалением. Лапароскопическая криодеструкция метахронных метастаов может быть методом выбора с высокой степенью радикальности.

Дод.точки доступу:
Запорожченко, Б. С.; Шишлов, В. И.; Бородаев, И. Е.; Горбунов, А. А.; Корытная, А. Ю.; Гомонюк, И. В.; Колодий, В. В.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Воровський, О. О.
Прогнозування та профілактика пошкодження судин передньої черевної стінки при алопластиці післяопераційних великих та гігантських вентральних гриж у хворих похилого та старечого віку [Текст] / О. О. Воровський, В. О. Шапринський // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 12-16 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Проаналізовано результати хірургічного лікування 112 хворих з великими та гігантськими грижами передньої черевної стінки. 76 (67,9%) хворих становили хворі похилого та старечого віку. За статтю жінки склали 86 (76,8%) випадків, чоловіки - 26 (23,2%). Згідно класифікації J.P. Chevrel и A.M. Rath у даній групі хворих грижі мали серединну локалізацію (MR), ширина грижових воріт становила W3 (100-150 мм) - у 78 (69,6%) і W4 (›150 мм) - у 34 (30,4%) хворих. Із анамнезу найчастіше причиною грижоутворення мали місце гінекологічні операції - 33 (29,5%) випадках, у 18 (16,1%) хворих причиною післяопераційної вентральної грижі мало місце оперативні втручання з приводу жовчно-кам’яної хвороби, у 14 (12,5%) - первинні оперативні втручання з приводу пупкової грижі, у 10 (8,9%) - після оперативних втручань з приводу онкопатології товстої кишки; у 15 (13,4%) - після оперативних втручань з приводу непрохідності злукового ґенезу; у 10 (8,9%) - після релапаротомій з приводу перитоніту; у 6 (5,4%) - після травм та вогнепальних поранень отриманих під час Вітчизняної війни; у 6 (5,4%) - уточнити причину виконаної раніше лапаротомії не вдалось. Під час доопераційного обстеження необхідно проводити ультрасонографічне обстеження топографо-анатомічних структур та ангіографічне дослідження судин передньої черевної стінки, з урахуванням результатів яких дадуть можливість уникнути інтраопераційного їх пошкодження. При проведенні хірургічного лікування післяопераційних великих та гігантських вентральних гриж альтернативи алопластичним методам не має. Рекомендовано застосовувати модифікований нами метод алопластики "sublay", як менш травматичний.

Дод.точки доступу:
Шапринський, В. О.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Грубник, В. В.
Сравнительное рандомизированное исследование эффективности лапароскопических и открытых оперативных вмешательств у больных с холедохолитиазом [Текст] / В. В. Грубник, А. И. Ткаченко, В. В. Ильяшенко // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 17-22 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Выбор метода лечения больных с холедохолитиазом в последнее время широко дискутируется. Традиционный отрытый метод, имеющий большое количество сторонников, в последнее время имеет серьезных конкурентов в виде эндоскопических операций и лапароскопических оперативных вмешательств с транспузырнопротоковым и холедохотомическим доступом. Ряд научных работ демонстрируют эффективность лапароскопических методов хирургического лечения холедохолитиаза. Возможности и неудачи тех или иных методов лечения холедохолитиаза широко дискутируются. Цель нашего исследования состояла в том, чтобы проанализировать эффективность лапароскопического лечения холедохолитиаза по сравнению с открытыми оперативными вмешательствами. Нами проанализирован результат лечения 256 пациентов с холедохолитиазом, прооперированных в период с 2005 по 2009 годы. Установлено, что открытые операции на желчных протоках не гарантируют полноценное устранение холедохолитиаза. Лапароскопические методы удаления конкрементов имеют преимущества по сравнению с удалением камней открытым способом, меньший риск возможных послеоперационных осложнений и позволяют сократить срок пребывания в стационаре.

Дод.точки доступу:
Ткаченко, А. И.; Ильяшенко, В. В.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Дзюбановський, І. Я.
Органозберігаючі та органощадні операційні втручання у хворих з виразковим пілородуоденостенозом [Текст] / І. Я. Дзюбановський, Ю. М. Футуйма, О. М. Яворський // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 23-28 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Вибір методу операційного втручання у хворих з виразковими пілородуоденальними стенозами є актуальною і дискутабельною проблемою. Мета роботи - розробити показання до органозберігаючих і органощадних операційних вручань у хворих з виразковими пілородуоденальними стенозами в стадії суб-декомпенсації. Обстежено і прооперовано 86 хворих з суб-декомпенсованим пілородуоденостенозом виразкової етіології у віці 20-80 років. Мужчин було 86%, жінок - 14%. Проведено клініко-лабораторні, рентгенологічні, ендоскопічні, сонографічні, морфологічні, морфометричні дослідження. Для вивчення моторно-евакуаторної функції використані поєднані методики С.І. Піманова та В.Н. Горбунова і співавт. в модифікації В.М. Короткого. Дослідження проводились на апараті Alloka SDD-2000 (Японія) лінійним датчиком з частотою 3,5 мГц. Оцінювали реакцію шлункового пейсмекера на медикаментний подразник - препарат церукал в дозі 2 мл внутрішньовенно, що в подальшому є визначальним у виборі органощадної резекції шлунка при декомпенсованому дуоденостенозі. Дослідження моторно-евакуаторної функції виконане у 56 хворих на виразкову хворобу, ускладнену декомпенсованим пілородуоденостенозом до операції із врахуванням локалізації виразкового дефекту та локалізації стенозу відносно пілоруса, середній вік яких становив 50,64±1,75 років, та у 12 здорових осіб. Виділено дві групи хворих, в одну входило 34 особи, в яких ми спостерігали позитивну пробу з церукалом, в другу - 22 хворих, в яких проба з церукалом була негативна. У 15% пацієнтів було виявлено пілоростеноз, у 10,8% - стеноз на рівні цибулини дванадцятипалої кишки з залученням в рубцево-виразковий процес воротаря, у 34% - без залучення воротаря і 40,2% - дуоденостеноз за цибулиною дванадцятипалої кишки. На фоні проби з церукалом навіть при декомпенсованому пілородуоденостенозі ще зберігаються компенсаторні можливості нервово-м’язового апарату шлунка та дванадцятипалої кишки, що є визначальним показником для можливості застосування у цієї групи хворих органощадного методу хірургічної корекції даного ускладнення виразкової хвороби. У хворих з декомпенсованим пілородуоденостенозом, в яких проба з церукалом негативна, показана резекція шлунка за методом Більрот-ІІ.

Дод.точки доступу:
Футуйма, Ю. М.; Яворський, О. М.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Особливості профілактики післяопераційних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з поєднаною травмою живота [Текст] / Б. О. Матвійчук [та ін.] // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 29-32 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Профілактика венозного тромбоемболізму при тяжкій поєднаній травмі є актуальною проблемою. Без тромбопрофілактики у постраждалих з полісистемними ушкодженнями ризик тромбозу глибоких вен (ТГВ) перевищує 50%, а легенева емболія є третьою за частотою причиною смерті у пацієнтів, що "пережили" перший та другий пік летальності. Метою дослідження було проаналізувати особливості тромбопрофілактики в ургентно оперованих постраждалих із тяжкою поєднаною абдомінальною травмою. Обстежено 121 хворий, які оперовані з причини поєднаної абдомінальної травми. Венозні тромбози діагностовано у 14 (11,6%) пацієнтів: ТГВ у 11 (9,1%) та тромбофлебіт системи великої підшкірної вени у 3 (2,5%). Середній термін розвитку ТГВ - 7,8±3,4 доби. Фатальної тромбоемболії легеневої артерії не було. У ході аналізу порушень гемостазу виявлено, що у 43% пацієнтів діагностовано першу фазу ДВЗ-синдрому, у 32% - коагулопатію споживання (ІІ фаза), у - 19% третьої фази відмічено критичні порушення гемостазу за рахунок дисфункції фібринолітичної активності.

Дод.точки доступу:
Матвійчук, Б. О.; Похмурський, В. В.; Федчишин, Н. Р.; Савченко, А. А.; Литвин, А. З.; Новак, О. З.; Кочеркевич, Т. О.; Кузьмак, М. Р.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Хірургічне лікування вертебро-базилярної недостатності, зумовленої ураженнями хребтових та підключичних артерій [Текст] / В. І. Русин [та ін.] // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 33-40 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Проаналізовано результати хірургічного лікування у 20 хворих із вертебро-базилярною недостатністю, зумовленою ураженням підключичних та хребтових артерій. Залежно від варіантів поєднаного ураження підключичних та хребтових артерій розпрацьовано та обгрунтовано вибір послідовності відновлення кровоплину у відповідних артеріальних басейнах при множинному ураженні екстракраніальних артерій. Шляхом кумулятивного аналізу отримано 93% стабільних результатів через 3 роки спостереження після ендоваскулярних втручань та 66% - через 5 років після відкритих операцій на судинах дуги аорти.

Дод.точки доступу:
Русин, В. І.; Корсак, В. В.; Буцко, Є. С.; Левицький, А. В.; Борсенко, М. І.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Травматические повреждения двенадцатиперстной кишки [Текст] / И. А. Криворучко [и др.] // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 41-45 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Повреждение двенадцатиперстной кишки при открытых и закрытых травмах органов брюшной полости по разным источникам составляет от 0,2 до 10%. В настоящее время не разработано единой тактики лечения этой категории больных, что связано с небольшим количеством наблюдений данной патологии у каждого лечебного заведения. Целью нашей работы является анализ результатов хирургического лечения больных находившихся под нашим наблюдением с травмой двенадцатиперстной кишки. Выбор метода оперативного вмешательства производится индивидуально интраоперационно для каждого больного. Общепринятой для всех является декомпрессия желчного дерева одним из способов, трансназальная интубация двенадцатиперстной кишки двухпросветным зондом, адекватная санация и дренирование брюшной полости и забрюшинного пространства. В послеоперационном периоде обязательно медикаментозное подавление секреции желудочно-кишечного тракта и назначение антибиотиков широкого спектра действия.

Дод.точки доступу:
Криворучко, И. А.; Тесленко, С. Н.; Сивожелезов, А. В.; Тонкоглас, А. А.; Чугай, В. В.; Сыкал, Н. А.; Козаренко, С. В.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Шевченко, Б. Ф.
Нові підходи до хірургічного лікування неускладненого поодинокого холецистолітіаза [Текст] / Б. Ф. Шевченко, О. М. Бабій, Н. В. Шахрай // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 46-49 . - ISSN 1997-2938
Анотація: На основі багатофакторного аналізу визначені провідні фактори розвитку поодинокого холецистолітіазу, найбільш значущі з яких показники літогенності жовчі, холецистокініну крові, холестазу і цитолізу гепатоцитів, структурні та функціональні зміни жовчного міхура, які впливали на критерії вибору методу хірургічного лікування. На підставі удосконалених критеріїв з 141 обстеженого хворого на поодинокий холецистолітіаз відібрано 83 (58,8%) для виконання органозберігаючої операції - холецистолітотомії. Рандомізовано хворі поділені на дві групи. І-й (основній) групі 40 (48,20%) хворих виконана холецистолітотомія, ІІ-й (група порівняння) 43 (51,80%) - лапароскопічна холецистектомія. Показано, що холецистолітотомія покращує результати хірургічного лікування та її застосування можливе у 58,8% випадках при неускланеному перебігу поодинокого холецистолітіазу.

Дод.точки доступу:
Бабій, О. М.; Шахрай, Н. В.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Энтеральное питание у хирургических больных [Текст] / В. А. Сипливый [и др.] // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 50-54 . - ISSN 1997-2938
Анотація: В статье изучена проблема синдрома энтеральной недостаточности у хирургических больных, определение степени энтеральной недостаточности, их оценка. Оценка энтеральной недостаточности основана на балльной системе основных клинических, лабораторных и инструментальных методов обследования больных. Предложено раннее включение энтерального питания в послеоперационном периоде, дифференцированно, в зависимости от степени энтеральной недостаточности. Под наблюдением находилось 40 больных, которые были разделены на две группы. В первой группе 21 (52.5%), проводились раннее энтеральное питание. Вторая группа - 19 (47,5%) проводилась парэтеральное питание в после операционном периоде. В результате наблюдений у больных получивших ранее этеральное питание отмечались нормализация функции желудочно-кишечного тракта на 2-3 сутки. В связи с этим разработана техника энтерального питания в зависимости от степени энтеральной недостаточности, что способствует более быстрому восстановлению жизненно важных органов и систем.

Дод.точки доступу:
Сипливый, В. А.; Гринченко, С. В.; Евтушенко, Д. В.; Митякова, Ю. С.; Доценко, В. В.; Петюнин, А. Г.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

10.

Застосування інгібіторів фібринолізу у хворих з гастродуоденальною виразковою кровотечею [Текст] / Я. С. Березницький [та ін.] // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 55-59 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Профілактика виникнення раннього рецидиву кровотечі у хворих з гастродуоденальною виразковою кровотечею залишається одним з важливих питань сучасної хірургічної гастроентерології. Під час гострої кровотечі відбувається визволення вазоактивних медіаторів - гістаміну, простагландинів, інтерлейкінів, туморнекротизуючого фактору-α та іншіх. Таким чином, застосування транексамової кислоти, яка окрім гемостатичної дії володіє ще протизапальною, за рахунок пригнічення утворення цитокінів, слід вважати перспективною ланкою в лікуванні виразкових кровотеч. Мета роботи - оцінити ефективність транексамової кислоти у пацієнтів з гастродуоденальною виразковою кровотечею. Проведено обстеження 191 пацієнта з ГДВК, які перебували на стаціонарному лікуванні у центрі гастродуоденальних кровотеч м. Дніпропетровська у 2010 р. Пацієнти були розподілені на 2 групи в залежності від призначеного гемостатичного засобу. 1 група - 102 пацієнта (53,4%), яким був призначений «Транексам»; 2 група - 89 пацієнтів (46,6%), які одержували гемостатичні засоби різних груп (ε-амінокапронова кислота, етамзилат). Ефективність гемостатичної терапії оцінювалась за клініко-ендоскопічними та лабораторними показниками. Усім хворим проведено дослідження показників згортальної системи крові до (1 доба) та після (4 доба) проведеного лікування гемостатичними засобами. Після проведеного лікування у хворих І групи на 4 добу практично всі показники коагулограми коливались у межах норми, на відміну від цього у пацієнтів ІІ групи більшість показників на 4 добу залишались на попередньому рівні. Рецидив кровотечі серед пацієнтів І групи виник у 10 (9,4%), в ІІ групі у 15 (17%) хворих. В результаті проведеного дослідження встановлено, що застосування транексамової кислоти позитивно впливає на стан гемостазу та дозволяє зменшити кількість ранніх рецидивних кровотеч у хворих з ГДВК. Враховуючи патофізіологічні зміни, що виникають під час гострої кровотечі, гемостатична терапія повинна призначатись з урахуванням дійсного стану системи гемостаза, прогнозу рецидиву кровотечі та своєчасної діагностики ДВС-синдрому, а дія гемостатичного засобу має бути направлена на всі ланки багатофакторних коагуляційних та місцевих розладів.

Дод.точки доступу:
Березницький, Я. С.; Чухрієнко, Н. Д.; Ярошенко, К. О.; Вітвіцький, М. Ф.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

11.

Пиптюк, О. В.
Моніторинг ведення післяопераційних хворих на перитоніт [Текст] / О. В. Пиптюк, І. К. Чурпій, К. Л. Чурпій // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 60-61 . - ISSN 1997-2938
Анотація: В роботі висвітлено та виділено важливі ультразвукові критерії діагностики причин ускладнень в післяопераційному періоді. Ультразвукове дослідження є високоінформативним, доступним, безпечним та обов’язковим методом моніторингу, що полегшує ведення даної категорії хворих.

Дод.точки доступу:
Чурпій, І. К.; Чурпій, К. Л.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

12.

Прогноз тяжкості перебігу і наслідків гострого розлитого перитоніту [Текст] / С. С. Селіванов [та ін.] // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 62-65 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Серед 108 хворих з різними хірургічними захворюваннями, які ускладнені розвитком гострого розлитого перитоніту, проведена оцінка тяжкості згідно із шкалою SAPS, а також досліджена динаміка морфометричних показників парієтальної очеревини. Встановлено, що рівень морфометричних показників у порівнянні з тяжкістю стану хворих за школою SAPS є об’єктивними показниками виразності запального процесу в черевній порожнині, тяжкості перебігу гострого розлитого перитоніту, можуть служити критеріями прогнозу захворювання і вибору тактики лікування.

Дод.точки доступу:
Селіванов, С. С.; Бондарєв, Р. В.; Бондарєв, В. І.; Фонова, Н. О.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

13.

Лупальцов, В. И.
Тактика лечения больных с постнекротическими кистами поджелудочной железы и их осложнениями [Текст] / В. И. Лупальцов, Г. Д. Доценко // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 66-70 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Проведен сравнительный анализ лечения 97 больных с постнекротическими кистами поджелудочной железы и их осложнениями: нагноениями, кровотечениями в полость кисты, разрыв кисты. Отмечено, что осложненное течение кист требует неотложных хирургических вмешательств с использованием миниинвазивных методик под контролем ультразвукового исследования или традиционных методов с лапаротомного доступа. Необходимо учитывать тяжесть состояния больного и возможности лечебного учреждения. При сформировавшихся кистах оперативное пособие следует выполнять через 4,5-5 месяцев. Хорошие результаты дает внутреннее дренирование кист - цистоеюностомия.

Дод.точки доступу:
Доценко, Г. Д.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

14.

Василюк, М. Д.
Гострий апендицит у людей похилого та старечого віку [Текст] / М. Д. Василюк, С. М. Василюк, І. Р. Лаб’як // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 71-73 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Із прооперованих 515 хворих з гострим апендицитом у 111 спостерігались різні ускладнення після оперативних втручань. З них 64 хворих були старечого і похилого віку. 9,4% пацієнтів поступили у клініку до 6 годин, а решта на 2-3 добу після початку захворювання. Спостерігались труднощі у постановці діагнозу. 85% хворих прооперовані в перші 4 години від моменту поступлення, а решті пацієнтів були проведені відтерміновані оперативні втручання. 94% хворих оперовано з доступу за Волковичем-Д’яконовим і 6% проведена середньо-серединна лапаротомія. У цих хворих спостерігався місцевий і загальний перитоніт. Дренування черевної порожнини проводили у правій, в окремих випадках у лівій здухвинних ділянках, а при розлитих перитонітах і апендикулярних абсцесах проводили широке дренування черевної порожнини із чотирьох точок. У післяопераційному періоді проводили інтенсивну терапію з ціленаправленим введенням антибіотиків. Смертності не спостерігалось.

Дод.точки доступу:
Василюк, С. М.; Лаб’як, І. Р.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

15.

Коррекция барьерной и моторно-эвакуаторной функций тонкой кишки у больных острой кишечной непроходимостью в послеоперационном периоде [Текст] / А. Н. Довженко [та ін.] // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 74-78 . - ISSN 1997-2938
Анотація: В статье представлены результаты исследования бактериальной обсемененности кишечника, портальной крови, внутрибрюшного давления и моторно-эвакуаторной функции кишки у больных с острой кишечной непроходимостью. Установлено, что у всех больных наблюдается восходящая избыточная бактериальная обсемененность тонкой кишки, бактериальная транслокация на фоне повышенного внутрибрюшного давления и нарушений моторно-эвакуаторной функции кишки. Предложен комплекс лечебно-профилактических мероприятий, направленный на коррекцию барьерной и моторно-эвакуаторной функции тонкой кишки, позволивший значительно улучшить результаты лечения больных.

Дод.точки доступу:
Довженко, А. Н.; Пеев, Б. И.; Бильченко, В. И.; Ребров, Ю. С.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

16.

Александров, Н. А.
Активное хирургическое лечение больных c хроническими перикультевыми абсцессами, возникающими как осложнение аппендэктомии [Текст] / Н. А. Александров, С. М. Балака // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 79-81 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Проведен анализ лечения 25 больных с хроническими перикультевыми абсцессами, которые возникают как осложнение аппендэктомии. Эти осложнения возникают при задержке в перикультевой зоне инфицированных шовных лигатур или "каловых камней", которые и формируют хронические свищи. Главным методом в диагностике перикультевых свищей является фистулография. Разработанная нами тактика активного хирургического лечения вышеуказанного осложнения аппендэктомии является патогенетически обоснованной. Закрытие гнойной раны, после ее хирургической обработки, снимающимися швами и диализом раны в послеоперационном периоде, создает условия для быстрого заживления раны первичным натяжением с красивыми функциональными и косметическими результатами.

Дод.точки доступу:
Балака, С. М.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

17.

Експериментальне обґрунтування селективного внутрішньоартеріального введення лікарських речовин в автологічних тінях еритроцитів при гострому панкреатиті [Текст] / М. І. Бурковський [та ін.] // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 82-85 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Метою роботи стало експериментальне обґрунтування можливості застосування селективного внутрішньоартеріального введення лікарських речовин, включених в автологічні тіні еритроцитів, при гострому панкреатиті. Дослідження виконані на двох собаках, яким попередньо моделювали гострий деструктивний панкреатит. На наступну добу тваринам виконували релапаротомії і внутрішньоартеріальні реґіонарні введення через селезінкову артерію до тканин ураженої підшлункової залози 35% розчину Тріомбрасту. Основній собаці контраст вводився після його включення в автологічні тіні еритроцитів. Після цього собакам виконували рентгенографію органів черевної порожнини одразу після введення, а також через 5 і 15 хвилин. Після введення Тріомбрасту, включеного у автологічні еритроцитарні тіні, відзначалось його тривале накопичення у тканині ураженої залози з утворенням рентгенконтрастної тіні, яка фіксувалась на рентгенограмах, виконаних як одразу, так і через 5 і 15 хвилин після введення препарату. Дані результати засвідчили, що при селективному внутрішньоартеріальному введенні розчину Тріомбрасту, включеного в автологічні еритроцитарні тіні-носії, відзначається накопичення останнього у тканинах запаленої підшлункової залози зі створенням

Дод.точки доступу:
Бурковський, М. І.; Коваль, В. І.; Хлоп’юк, Л. О.; Чорнопищук, Р. М.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

18.

Кондратенко, П. Г.
Роль и место программных санаций брюшной полости в хирургическом лечении разлитого гнойного перитонита [Текст] / П. Г. Кондратенко, Е. А. Койчев // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 86-91 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Проанализированы результаты хирургического лечения 181 пациента с разлитым гнойным перитонитом в возрасте от 28 до 86 лет. Давность заболевания более 3 суток отмечена у 90 (49,7%) пациентов. 1 степень Мангеймского индекса перитонита выявлена у 27 (14,9%) пациентов, 2 - у 112 (61,9%), 3 - у 42 (23,2%). Абдоминальный сепсис выявлен у 154 (85,1%) пациентов, а полиорганная недостаточность - у 42 (23,2%). В 1 группу вошло 105 пациентов, у которых хирургическое вмешательство выполнялось по общепринятой методике и брюшная полость зашивалась наглухо. При развитии осложнений выполняли релапаротомию "по требованию". Осложнения развились у 22 (21%) пациентов, умерли - 53 (50,5%). Во 2 группу вошло 76 пациентов, у которых наряду с выполнением общепринятого хирургического вмешательства в лечении применялась перитонеостомия и программные санации брюшной полости до полного купирования перитонита. У 51 (67,1%) пациента для лечения разлитого гнойного перитонита потребовалось выполнить одну программную санацию брюшной полости, у 18 (23,7%) - две, у 4 (5,3%) - три, у 3 (3,9%) - четыре. Осложнения развились у 5 (6,6%) пациентов, умерли - 18 (23,7%). Приведенные данные свидетельствуют о том, что открытый способ лечения разлитого гнойного перитонита позволил снизить летальность с 50,5 до 23,7%, а число послеоперационных осложнений уменьшить с 21 до 6,6%. При этом во 2 группе пациентов частота развития несостоятельности швов снизилась с 7,6 до 1,3%, эвентерации с 2,9 до 1,3%. Кроме того, практически отсутствовали такие осложнения как абсцессы брюшной полости и флегмона забрюшинной клетчатки. Лишь нагноение послеоперационной раны во 2 группе наблюдалось чаще, чем в 1 - соответственно - у 2,6 и 1,9% пациентов.

Дод.точки доступу:
Койчев, Е. А.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

19.

Причини післяопераціної летальності при гострому деструктивному панкреатиті [Текст] / В. І. Ляховський [та ін.] // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 92-95 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Проаналізовано причини смерті хворих від гострого деструктивного панкреатиту у хірургічній клініці за 2001-2009 роки. Вивчені медичні карти стаціонарних хворих, протоколи розтину трупів, результати гістологічних досліджень аутопсійного матеріалу. Всього з приводу гострого панкреатиту лікувалося 404 особи. У клініці хворі обстежувалися та лікувалися в об’ємі, передбаченому протоколами діагностики та лікування гострого панкреатиту. З приводу гострого деструктивного (тяжкого) панкреатиту оперовані 118 (29,2%) госпіталізованих. Після операції померли 39 (33,0%) хворих. Чоловіків 25 (64,1%), жінок 14 (35,8%). Середній вік хворих 50,2 роки. У першій фазі перебігу гострого деструктивного (тяжкого) панкреатиту померли 14 (35,8%) хворих. Причиною смерті визнано поліорганну дисфункцію. У 2 осіб мала місце фульмінантна форма перебігу гострого панкреатиту. У другій фазі перебігу померли 6 (15,3%) хворих. Причиною смерті була поліорганна недостатність та гнійні ускладнення. У третій фазі перебігу померло 19 (41,0%) осіб. Головною причиною смерті були гнійні ускладнення, панкреатогенний сепсис, кровотечі, вторинна поліорганна недостатність.

Дод.точки доступу:
Ляховський, В. І.; Дем’янюк, Д. Г.; Дудченко, М. О.; Крижановський, О. А.; Ковальов, О. П.; Люлька, О. М.; Дмитренко, В. П.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

20.

Милица, Н. Н.
Результаты трансанальной деартеризации ветвей верхней прямокишечной артерии и склерозирующего лечения геморроя у больных с высоким хирургическим риском [Текст] / Н. Н. Милица, В. П. Бакуменко, Н. Д. Постоленко // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 96-100 . - ISSN 1997-2938
Анотація: Цель исследования - оценить эффективность и безопасность различных малоинвазивных методов лечения хронического геморроя у больных с тяжелыми сопутствующими заболеваниями. В работе, представлены результаты ТГД ветвей верхней прямокишечной артерии и склерозирующего лечения геморроя, выполненные 29-ти пациентам с высоким хирургическим риском. Через 7 дней хороший результат зафиксирован у 13 (86,7%) из 15 больных. Спустя месяц - зарегистрированы хорошие результаты у 14 (93,3%) пациентов. В группе, где выполнялась склеротерапия, как через 7 дней, так и спустя месяц у 10 (71.4%) пациентов также зафиксированы хорошие результаты. В 4 (28,6%) случаях отмечены неудовлетворительные результаты. После ТГД болевые ощущения не повлияли на течение сопутствующего заболевания, ставшего причиной отказа от геморроидэктомии, ни одному пациенту не потребовалось снижения дозы или отмены лекарственных препаратов, принимаемых по поводу сопутствующих заболеваний.

Дод.точки доступу:
Бакуменко, В. П.; Постоленко, Н. Д.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60

Статистика за 05.07.2024
Кількість запитів	9370
Кількість відвідувачів	1

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)