Наукова бібліотека Запорізького державного медичного університету

На головну сторінку сайту

Спрощенний режим

E-бібліотека навчальних матеріалів

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки ЗДМФУ- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки ЗДМФУ

Каталог онлайн курсів на платформі edX

Публікації співробітників ЗДМФУ

Картотека авторефератів дисертацій

Картотека іноземної літератури

Картотека законодавчих документів

Картотека рідкісних видань

Фонд електронних документів

Каталог WEB - ресурсів

Ресурси порталу Springer Link (доступ через IP-адреси ЗДМУ)

Заочно-дистанційне навчання

Полнотекстовая

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Публікації співробітників ЗДМФУ (9)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ЗУ1/2019/21/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 25
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-25

Галектин-3 та його зв'язок зі станом артерій коронарного русла у хворих на гострий інфаркт міокарда на тлі супутнього ожиріння / О. С. Єрмак [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 4-8
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ОЖИРЕНИЕ (диагностика, диетотерапия, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
Анотація: Мета роботи – вивчення стану артерій коронарного річища згідно з квартилями сироваткового рівня галектину-3 у хворих на гострий інфаркт міокарда й ожиріння. Матеріали та методи. Обстежили 31 хворого на гострий інфаркт міокарда та ожиріння І та ІІ ступенів. Виконали коронаровентрикулографію зі стентуванням інфаркт-залежної коронарної артерії протягом 12 годин від початку больового синдрому. Галектин-3 визначали за допомогою набору реагентів «Human Galectin-3» ELISA Kit (КНР) методом імуноферментного аналізу. Ступінь вираженості коронарного атеросклерозу за результатами коронаровентрикулографії (КВГ) визначали за допомогою шкали Gensini. Результати. Найчастіше атеросклеротичне ураження виявляли у правій міжшлуночковій артерії – 89,0 % випадків, на 2 місці – права коронарна артерія (59,3 %), майже половина хворих (48,1 %) мали ураження обвідної артерії. Найбільша вразливість правої міжшлуночкової артерії супроводжувалася наявністю найвищих середніх значень стенозів – 77,3 %, на 2 місці – права коронарна артерія, середнє значення стенозу якої дорівнювало 68,2 %. Розвиток більшості випадків гострого інфаркту міокарда (57,1 %) зумовлений оклюзією правої міжшлуночкової артерії. Зростання концентрації галектину-3 до 23,48–41,42 нг/мл, що відповідає 3–4 квартилям рівнів галектину-3, асоціювалося зі збільшенням кількості уражених судин і сегментів разом із високими балами шкали Gensini. Висновки. Найбільш вразливими коронарними артеріями, за даними агіографічного обстеження, є права міжшлуночкова та права коронарна артерії як за частотою та ступенем ураження, так і за частотою гемодинамічно значущих стенозів у хворих на гострий інфаркт міокарда та ожиріння. Зростання квартиля галектинемії до 3 і 4 супроводжується паралельним збільшенням параметрів, що характеризують прогресування атеросклеротичного ураження артерій коронарного річища. Галектин-3 можна вважати маркером атеросклеротичного процесу у хворих на гострий інфаркт міокарда й ожиріння внаслідок зв’язків між галектинемією та ступенем тяжкості ураження коронарних артерій.

Дод.точки доступу:
Єрмак, О. С.; Кравчун, П. Г.; Риндіна, Н. Г.; Титова, Г. Ю.; Боровик, К. М.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

Evaluation of structural-functional changes of the left ventricular myocardium in patients with arterial hypertension and obesity by the level of irisin / O. V. Shaparenko [et al.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - P9-12
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ОЖИРЕНИЕ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ГЕМОДИНАМИКА (физиология)
Анотація: The aim was to evaluate the structural and functional changes of the left ventricular myocardium according to the data of echocardiography in patients with arterial hypertension combined with obesity by the level of irisin. Materials and methods. 105 patients were divided into 2 groups for participation in the study: the 1 group consisted of patients with arterial hypertension with concomitant obesity with concomitant obesity (n = 70), the group 2 – patients with arterial hypertension and normal body weight (n = 35). The control group consisted of 25 practically healthy persons. All participants of the study underwent irisin level measurement by an enzyme-linked immuno-sorbent assay and an echocardiographic examination with subsequent computer processing of the results using the software package “Statistica 6.0” (StatSoft Inc.,USA). Results. In patients with arterial hypertension and obesity, hypoirisinemia (irisin level 1.19 ± 0.03 ng/ml) was associated with an increase in the end-diastolic and systolic volumes by 31.57 % (r
Мета роботи – оцінити структурно-функціональні зміни міокарда лівого шлуночка за даними ехокардіографії у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ожирінням за рівнем ірисину. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 105 осіб, яких поділили на 2 групи: 1 – хворі на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням (n = 70), 2 ‒ хворі на артеріальну гіпертензію з нормальною масою тіла (n = 35). Контрольна група – 25 практично здорових осіб. У всіх учасників дослідження визначили рівень ірисину імуноферментним методом і виконали ехокардіографічне дослідження з наступним комп’ютерним опрацюванням результатів за допомогою програмного пакета «Statistica 6.0» (StatSoft Inc, США). Результати. У хворих на артеріальну гіпертензію та ожиріння гіпоірисинемія (рівень ірисину 1,19 ± 0,03 нг/мл) асоціювалася зі збільшенням кінцевих діастолічного та систолічного об’ємів на 31,57 % (r

Дод.точки доступу:
Shaparenko, O. V.; Kravchun, P. H.; Kravchun, P. P.; Kadykova, O. I.; Lisova, H. V.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

Сиволап, В. В.
Особливості кардіоваскулярного ремоделювання у хворих на гіпертонічну хворобу високого додаткового ризику з супутнім субклінічним гіпотиреозом / В. В. Сиволап, Є. В. Новіков // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 13-20
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ГИПОТИРЕОЗ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ (физиология)
Анотація: В Україні зареєстровано понад 12 млн людей з артеріальною гіпертензією, що становить майже 30 % дорослого населення. Артеріальна гіпертензія – потужний незалежний фактор ризику серцево-судинної захворюваності та смертності. Субклінічний гіпотиреоз (СГ) також є незалежним чинником серцево-судинного ризику та асоціюється з розвитком ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, ХСН, підвищенням смертності від серцево-судинних захворювань незалежно від статі, віку та наявної раніше кардіальної патології. Отже, є необхідність у вивченні впливу субклінічного гіпотиреозу на особливості серцево-судинного ремоделювання у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Матеріали та методи. У дослідження залучені 124 хворих на ГХ ІІ стадії, яких поділили на 2 групи. У групу хворих на ГХ без СГ увійшли 92 пацієнти (81,52 % (75) жінок, 18,48 % (17) чоловіків), у групу хворих на ГХ із супутнім СГ – 32 пацієнти (87,5 % (28) жінок, 12,5% (4) чоловіків). Групи хворих зіставні за віком (р = 0,093), статтю (р = 0,4319), зростом (р = 0,993), вагою (р = 0,719), площею поверхні тіла (р = 0,901), індексом маси тіла (р = 0,669). Усім хворим здійснили вимірювання артеріального тиску (OMRON 750 IT, Японія), ехокардіоскопію та ультразвукове дослідження сонних артерій із використанням оригінального програмного забезпечення QIMT на приладі My Lab 50 (Esaote, Італія). Результати. У хворих на ГХ із супутнім субклінічним гіпотиреозом на відміну від хворих на ГХ без субклінічного гіпотиреозу спостерігали вірогідне збільшення показників товщини комплексу інтима-медіа правої загальної сонної артерії на 8,2 % (р 0,05) та лівої загальної сонної артерії на 7,9 % (р 0,05). Зміни структурно-геометричних і функціональних показників серця у хворих на ГХ із субклінічним гіпотиреозом полягали у вірогідному збільшенні розміру лівого передсердя на 3,5 % (р 0,05), кінцевого діастолічного розміру на 3,0 % (р 0,05) та кінцевого систолічного розміру лівого шлуночка на 2,3 % (р 0,05), індексу маси міокарда на 11,1 % (р 0,05), показника Е/Е' на 13,0 % (р 0,05), градієнта транспульмонального кровотоку на 6,6 % (р 0,05) порівняно з хворими на ГХ без субклінічного гіпотиреозу. Висновки. У хворих на ГХ із субклінічним гіпотиреозом на відміну від хворих на ГХ без субклінічного гіпотиреозу встановлено збільшення товщин комплексу інтима-медіа обох загальних сонних артерій при зіставних діаметрах судин, збільшення розміру лівого передсердя, індексу маси міокарда лівого шлуночка переважно шляхом розширення порожнини лівого шлуночка, збільшення показника Е/Е' та градієнта тиску в легеневій артерії, що свідчить про зростання кінцевого діастолічного тиску та порушення діастолічної функції лівого шлуночка.

Дод.точки доступу:
Новіков, Є. В.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

Самура, Б. Б.
Вплив терапії аторвастатином на плазмові біологічні маркери та кардіоваскулярний ризик у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію в ремісії / Б. Б. Самура // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 21-26
MeSH-головна:
ЛЕЙКОЗЫ (диагностика, кровь, лекарственная терапия, этиология)
ГИДРОКСИМЕТИЛГЛУТАРИЛ-КОA-РЕДУКТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ (терапевтическое применение)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ (кровь)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Мета роботи – визначення впливу аторвастатину на плазмові біологічні маркери та кардіоваскулярний ризик у пацієнтів із хронічною лімфоцитарною лейкемією в ремісії. Матеріали та методи. У дослідження залучили 157 пацієнтів із хронічною лімфоцитарною лейкемією в частковій або повній ремісії. Аторвастатин у дозі 20 мг на добу (n = 50) і 40 мг на добу (n = 18) призначали хворим у зв’язку з гіперхолестеринемією, дисліпідемією за наявності факторів ризику ішемічної хвороби серця. Плазмовий рівень галектину-3, VE-кадгерину, VEGF-1, CD40L, NT-proBNP, інтерлейкіну-6 визначали за допомогою імуносорбентного методу на момент залучення в дослідження та через 1 рік спостереження. Виникнення кардіоваскулярних подій оцінювали протягом 3 років спостереження. Результати. Зафіксували 170 кардіоваскулярних подій у 68 пацієнтів (43,3 %): 12 смертей унаслідок кардіоваскулярних причин, 17 життєво небезпечних аритмій, 36 ішемічних подій, 9 інсультів, 38 випадків декомпенсації хронічної серцевої недостатності, 58 госпіталізацій, що пов’язані з кардіоваскулярними причинами. Пацієнтів поділили на групи залежно від приймання аторвастатину. На момент залучення в дослідження значення біологічних маркерів вірогідно не відрізнялись між групами пацієнтів. Через 1 рік спостереження вірогідність у динаміці значень галектину-3 (8,86 ± 5,62 нг/мл і 16,74 ± 8,52 нг/мл; р = 0,035), VE-кадгерину (0,76 ± 0,64 нг/мл і 2,19 ± 1,66 нг/мл; р = 0,046) досягнута тільки у групі хворих, які не отримували аторвастатин. Не встановили вірогідну різницю значень VEGF-1, ІЛ-6, sCD40L, NT-proBNP у досліджуваних групах протягом спостереження. Призначення аторвастатину асоціювалося зі зниженням кумулятивної вірогідності виникнення кардіоваскулярних подій протягом 3 років із раннім розмежуванням виникнення подій між двома групами пацієнтів (log-rank тест, χ2 = 11,775, р = 0,001). Кумулятивна вірогідність виникнення кардіоваскулярних подій протягом першого року спостереження була меншою при призначенні аторвастатину в дозі 40 мг на добу порівняно з аторвастатином у дозі 20 мг на добу (log-rank тест, χ2 = 6,147, р = 0,013). Висновки. Серед пацієнтів із хронічною лімфоцитарною лейкемією в ремісії значення галектину-3 і VE-кадгерину асоціюються зі збільшенням ризику виникнення кардіоваскулярних подій протягом 3 років спостереження. Аторвастатин запобігає збільшенню вмісту циркулюючих маркерів ангіогенезу та зменшує ризик кардіоваскулярних подій у цій групі пацієнтів.

Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

Оцінювання впливу інфузійної терапії на динаміку ендотеліну-1 у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом / А. І. Семененко [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 27-32
MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЭНДОТЕЛИН-1 (действие лекарственных препаратов)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ (использование)
СОЛЕВОЙ РАСТВОР ГИПЕРТОНИЧЕСКИЙ (терапевтическое применение)
Анотація: Недостатньо вивченим залишається питання щодо впливу інфузійних розчинів на корекцію ендотеліального ушкодження при гострому ішемічному інсульті (ГІІ). Мета роботи – дослідити динаміку ендотеліну-1 як одного з основних вазоконстрикторних маркерів ендотеліальної дисфункції (ЕД) при застосуванні 0,9 % NaCl, ГЕК 130, HAES-LX-5 % і маніту в пацієнтів із ГІІ. Матеріали та методи. До дослідження залучили 32 пацієнтів із ГІІ. Як досліджувані розчини використовували колоїдно-гіперосмолярний HAES-LX-5 % (Гекотон), колоїдно-ізоосмолярний гідроксиетилкрохмаль 6 % 130/04 (ГЕК 130), гіперосмолярний маніт 15 %, ізоосмолярний 0,9 % NaCl. Контрольна група пацієнтів отримувала тільки 0,9 % NаСl, групи порівняння – пацієнти з 0,9 % NаСl + ГЕК 130 або 0,9 % NаСl + HAES-LX-5 %, або 0,9 % NаСl + маніт. Як вазоконстрикторний маркер ЕД використовували рівень ендотеліну-1 (ЕН-1) у відповідні строки (1, 4, 7 доба). Результати. Інфузійна терапія тільки 0,9 % NaCl негативно впливала на рівень ЕН-1 – на 7 добу спостереження його рівень зріс відносно 4 доби у 3,17 раза (р 0,05). На тлі 7-денного застосування розчину маніту виявили різке наростання (підвищення порівняно з 1 та 4 добою в середньому в 3,73 та 3,48 раза) рівня досліджуваного маркера в сироватці крові (р 0,05). Інфузійна терапія розчинами ГЕК 130 і HAES-LX-5 % чинила помірну депримувальну дію. Так, наприкінці спостереження групи HAES-LX-5 % та ГЕК 130 показали тенденцію (р 0,05) до зниження рівня ЕН-1 порівняно з розчинами маніту та 0,9 % NaCl, що давали парадоксальне підвищення його рівня на 7 добу інфузії. Висновки. Динаміка рівня ЕН-1 як основного вазоконстрикторного маркера при ЕД у групі пацієнтів з 0,9 % NaCl та манітом була негативною: на 7 добу спостереження його рівень вірогідно зріс відносно 4 доби у 3,17 раза для 0,9 % NaCl та 3,48 раза для маніту (р 0,05). На відміну від груп пацієнтів із НАЕS-LX-5 % та ГЕК 130, інтенсивна терапія цими розчинами мала кращий депримувальний ефект на зростання ЕН-1.

Дод.точки доступу:
Семененко, А. І.; Семененко, Н. О.; Хребтій, Г. І.; Малик, С. Л.; Боднар, Р. Я.; Гінгуляк, О. М.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

Kuznietsov, A. A.
Analysis of diagnostic informative value of the Full Outline of UnResponsiveness Scale in patients with spontaneous supratentorial intracerebral hemorrhage / A. A. Kuznietsov // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - P. 33-38
MeSH-головна:
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ (использование)
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ (использование)
Анотація: The main purpose of the study was to verify the diagnostic informative value of the Full Outline of UnResponsiveness Scale in patients with SSICH based on the comparison with neuroimaging criteria of midline shift severity. Material and methods. Prospective cohort study of 138 patients in acute period of SSICH was conducted, which included clinical assessment (using the Full Outline of UnResponsiveness (FOUR) Scale and the Glasgow Coma Scale (GCS) scores) and neuroimaging estimation of cerebral injury severity. A comparative analysis of Spearman’s rank correlation coefficients (R) and different areas under the receiver operating characteristic curves (derived from the same cases) was conducted with the help of Z statistic. Results. The Full Outline of UnResponsiveness Scale was verified as a highly informative tool for the presence and severity of midline shift clinical detection (AUC › 0.80, P ‹ 0.0001) in patients with SSICH, whereas the diagnostic informative value of the FOUR scale within the assessment of severe midline shift clinical signs was higher than that for mild midline shift detection (AUC = 0.97 ± 0.02 versus AUC = 0.84 ± 0.05 for septum pellucidum displacement, P = 0.0158; AUC = 0.99 ± 0.01 versus AUC = 0.92 ± 0.03 for pineal gland displacement, P = 0.0269). The Full Outline of UnResponsiveness Scale had a higher diagnostic informative value than the GCS as for the presence of midline shift clinical signs detection (AUC = 0.81 ± 0.03 versus AUC = 0.67 ± 0.04, P = 0.0002; accuracy 77.5 % versus 63.0 %, P = 0.0085), as well as for the clinical assessment of septum pellucidum displacement severity (AUC = 0.80 ± 0.04 versus AUC = 0.73 ± 0.05, P = 0.0286) and pineal gland displacement (AUC = 0.80 ± 0.05 versus AUC = 0.74 ± 0.05, P = 0.0306) in patients with midline shift ‹4 mm due to SSICH. Conclusions. The Full Outline of UnResponsiveness Scale is characterized by the higher diagnostic informative value in clinical detecting midline shift severity in patients with SSICH.
Мета роботи – аналіз діагностичної інформативності шкали Full Outline of UnResponsiveness (FOUR) у пацієнтів зі спонтанним супратенторіальним внутрішньомозковим крововиливом (ССВМК) на підставі зіставлення з нейровізуалізаційними критеріями оцінювання тяжкості латеральної дислокації серединних структур мозку. Матеріали та методи. Виконали проспективне, когортне дослідження 138 пацієнтів у гострому періоді ССВМК, що включало комплексне клініко-неврологічне дослідження (з використанням шкали FOUR і шкали коми Глазго (ШКГ)), а також нейровізуалізаційне оцінювання тяжкості ушкодження церебральних структур у дебюті захворювання. Порівняльний аналіз коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена та площі під ROC-кривими виконали з використанням Z statistic. Результати. Встановили, що шкала FOUR є високоінформативним інструментом клінічної детекції наявності та вираженості латеральної дислокації серединних структур мозку (AUC › 0,80, p ‹ 0,0001) у пацієнтів із ССВМК, діагностична інформативність шкали FOUR в оцінюванні клінічних проявів тяжкої дислокації середніх структур мозку вище за таку для детекції зсуву легкого ступеня (AUC = 0,97 ± 0,02 проти AUC = 0,84 ± 0,05 для зсуву прозорої перетинки, р = 0,0158; AUC = 0,99 ± 0,01 проти AUC = 0,92 ± 0,03 для зсуву епіфіза, р = 0,0269). Шкала FOUR перевищувала ШКГ за діагностичною інформативністю в детекції наявності клінічних проявів дислокаційного синдрому (AUC = 0,81 ± 0,03 проти AUC = 0,67 ± 0,04, р = 0,0002; точність 77,5 % проти 63,0 %, р = 0,0085), а також у клінічному оцінюванні вираженості дислокації прозорої перетинки (AUC = 0,80 ± 0,04 проти AUC = 0,73 ± 0,05, p = 0,0286) й епіфіза (AUC = 0,80 ± 0,05 проти AUC = 0,74 ± 0,05, p = 0,0306) у пацієнтів зі зсувом ‹4 мм внаслідок ССВМК. Висновки. Шкала FOUR характеризується більшою діагностичною інформативністю у клінічній детекції вираженості дислокаційного синдрому в пацієнтів із ССВМК.

Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

Фізіологічні та потенційно патологічні зміни на ЕКГ у представників плавання різних спортивних кваліфікацій / Є. Л. Михалюк [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 39-43
MeSH-головна:
ПЛАВАНИЕ (физиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ (использование, методы)
ПУЧКА ГИСА НОЖЕК БЛОКАДА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи – вивчити показники біоелектричної активності міокарда у представників плавання на дистанції від 100 до 400 метрів різних спортивних кваліфікацій у підготовчому періоді тренувального процесу. Матеріали та методи. На початку підготовчого періоду обстежили 257 спортсменів віком від 11 до 29 років (середній вік – 15,40 ± 0,18 року), які займаються плаванням, мають кваліфікацію від III розряду до ЗМС, змагальна дистанція – 100–400 метрів. Біоелектричну активність міокарда вивчали на діагностичному автоматизованому комплексі «Кардіо+». Для диференційної діагностики спортсменам з правопередсердним ритмом, міграцією водія ритму (МВР) та змінами кінцевої частини шлуночкового комплексу (ЗКЧШК) виконали пробу з фізичним навантаженням на велоергометрі – субмаксимальний тест PWC170, а спортсменам із синдромом CLC і блокадою передньо-верхньої гілки лівої ніжки пучка Гіса (БПВГЛНПГ) – ехокардіографію на апараті My Lab Seven (Італія). Результати. Серед плавців рівня МС–ЗМС порівняно зі спортсменами кваліфікації КМС–1 розряд менше осіб із правопередсердним ритмом і СРРШ; порівняно з плавцями кваліфікації II–III розряд у них частіше діагностували брадикардію, підвищений вольтаж ЕКГ і ЗКЧШК, рідше – синдром CLC. У плавців кваліфікації КМС–1 розряд порівняно зі спортсменами II–III розряду частіше виявляють підвищений вольтаж ЕКГ, СРРШ, але серед них менше осіб із синдромом CLC та T-infantile. Висновки. Після фізичного навантаження, а саме субмаксимального тесту PWC170 у спортсменів із правопередсердним ритмом і МВР відбувалося відновлення синусового ритму, у спортсменів зі ЗКЧШК – нормалізація ЕКГ. У спортсменів із синдромом CLC і БПВГЛНПГ, за даними ехокардіографії, не встановлена дилатація та гіпертрофія серця, а наявність НБПНПГ і СРРШ варто розглядати як особливості ЕКГ.

Дод.точки доступу:
Михалюк, Є. Л.; Сиволап, В. В.; Гуніна, Л. М.; Головащенко, Р. В.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

Зміни вмісту інгібітора активатора плазміногена 1 типу у плазмі крові у хворих із черепно-мозковою травмою залежно від маси тіла та генотипу за -675 4G/5G поліморфізмом гена РАІ-1 / О. О. Потапов [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 44-48
MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ (генетика, диагностика, кровь, лекарственная терапия, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ (генетика)
ОЖИРЕНИЕ (метаболизм, осложнения, этиология)
Анотація: Мета роботи – вивчення зв’язку між вмістом інгібітора активатора плазміногена 1 типу (РАІ-1) плазми крові у хворих із черепно-мозковою травмою (ЧМТ) і масою тіла та генотипом за -675 4G/5G поліморфізмом гена РАI-1 у динаміці лікування. Матеріали та методи. Проаналізували стан системи гемостазу у 200 пацієнтів із ЧМТ шляхом вивчення зв’язку між концентрацією РАІ-1 плазми крові та масою тіла й -675 4G/5G поліморфізмом гена PAI-1. Для статистичного опрацювання результатів дослідження використовували ліцензійну версію програми SPSS Statistics 17. Також використали кластерний аналіз, метод k-середніх, мірою відстані була Евклідова відстань. Результати. Здійснили кластеризацію хворих залежно від вмісту РАІ-1 у плазмі крові на 1, 7 та 14 добу від часу травми. Усіх пацієнтів поділили на 3 кластери відповідно до динаміки змін концентрації РАІ-1 плазми крові. До першого кластера належали пацієнти, в яких середня концентрація РАІ-1 протягом дослідження залишалася в межах норми. До другого кластера ввійшли пацієнти, в яких на момент отримання травми концентрація РАІ-1 була суттєво підвищена, але мала тенденцію до швидкого зниження і на 14 добу майже нормалізувалася. До третього кластера належали пацієнти, в яких концентрація РАІ-1 у плазмі крові після отримання травми була суттєво підвищена та залишалась на високих рівнях протягом 14 діб. Шляхом статистичного аналізу результатів дослідження встановили зв’язок між підвищенням вмісту РАІ-1 і наявністю генотипів 4G/4G, 4G/5G і надлишкової маси тіла або ожиріння. Виявили збереження підвищеної концентрації РАІ-1 у динаміці лікування хворих із генотипами 4G/4G і 4G/5G і надлишковою масою тіла або ожирінням. Висновки. Доведений зв’язок надмірної маси тіла й генотипів за -675 4G/5G поліморфізмом гена PAI-1 із вмістом РАІ-1 плазми крові у хворих із черепно-мозковою травмою.

Дод.точки доступу:
Потапов, О. О.; Кмита, О. П.; Циндренко, О. О.; Хавро, М. П.; Березний, Т. В.; Карпеко, І. О.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

Гудз, О. І.
Можливості вдосконалення дистальних автологічних реконструкцій у пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок / О. І. Гудз // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 49-54
MeSH-головна:
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ (кровоснабжение, патология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ (использование, методы)
Анотація: Мета роботи – дослідити діагностичні можливості спіральної комп’ютерної томографічної ангіографії (СКТА) при плануванні автовенозної дистальної артеріальної реконструкції (ДАР) і розробити інтраопераційні способи для зменшення негативного впливу травматичності процесів виділення та обробки великої підшкірної вени в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок (ХКІНК). Матеріали та методи. У 176 пацієнтів із проявами ХКІНК здійснені ДАР. Перед операцією в 48 хворих виконали СКТА з використанням додаткової венозної фази для вивчення морфологічних змін і розмірів великої підшкірної вени (ВПВ) як матеріалу для шунтування. Під час ДАР дослідили ефективність власного підходу до виділення та наступного приготування (фармакологічна дилятація) ВПВ як венозного трансплантата. Результати. Виконання СКТА у двофазному режимі дало змогу виявити морфологічні зміни (гіпоплазія, варикозна трансформація) та визначити з високою вірогідністю діаметри ВПВ на 3 рівнях стегна. Дані корелювали (найнижчий показник – r = 0,58) з результатами ультразвукового обстеження щодо розмірів вени на стегні. Діагностична цінність СКТА щодо планування автовенозного шунтування становила 89,8 ± 2,9 %. Для малотравматичного виділення ВПВ із її ложа використали кільцевий дезоблітератор Vollmar, враховуючи анатомічне розміщення ВПВ. Це дало змогу зменшити кількість і розміри розрізів шкіри, запобігти пошкодженню лімфатичних колекторів і шкірних нервів, а також зробити менш травматичним для м’яких тканин стегна процес взяття автовенозного трансплантата. Застосуванням суміші судинорозширювальних препаратів під час підготовки ВПВ для ДАР вдалося уникнути руйнівного впливу гідравлічної вазодилятації на функціональний стан венозного ендотелію. Запропоновано формулу для прогнозування збільшення просвіту венозного трансплантата при виконанні його фармакологічної вазодилятації. Висновки. Під час планування ДАР у хворих із ХКІНК виконання СКТА в особливому режимі (артеріальна і венозна фази) дає змогу з високою ймовірністю оцінити придатність ВПВ для автологічного шунтування. Знизити травматичність процесів виділення й підготовки ВПВ для ДАР можна шляхом використання кільцевого дезоблітератора для обережного препарування вени та виконання розширення просвіту венозного шунта не звичайним механічним, а фармакологічним способом.

Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

10.

Поєднане застосування спіральної комп'ютерної томографії та трансректальної ультразвукової діагностики в оцінюванні неоад'ювантного хіміопроменевого лікування раку прямої кишки / Л. М. Васько [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 55-59
MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, ультрасонография, этиология)
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ (использование, методы)
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ (использование)
УЛЬТРАЗВУК ИНТЕНСИВНО СФОКУСИРОВАННЫЙ ТРАНСРЕКТАЛЬНЫЙ (использование)
Анотація: Мета роботи – вивчити можливості застосування спіральної комп’ютерної томографії та трансректальної ультразвукової діагностики для оцінювання ефективності неоад’ювантної хіміопроменевої терапії у хворих на місцевопоширений рак прямої кишки для розширення можливостей виконання сфінктерозберігальних оперативних втручань. Матеріали та методи. За допомогою спіральної комп’ютерної томографії та трансректальної ультразвукової діагностики обстежили 85 хворих на місцевопоширений рак прямої кишки до та після неоад’ювантної хіміопроменевої терапії. Результати. Зміни, що отримані в результаті обстеження в динаміці, вивчили якісно та кількісно. Майже всі обстежені мали достатньо виражені позитивні зміни (зменшення розміру пухлини, а також інфільтрації пухлинним процесом кишкової стінки та параректальної клітковини зі зменшенням її щільності). Встановили, що спіральна комп’ютерна томографія має переваги в можливості діагностувати пухлини, локалізовані в усіх відділах прямої кишки, але цей метод дослідження не дає змогу візуалізувати проростання пухлини в окремі шари кишкової стінки, зокрема в м’язовий, що є визначальним у диференціальній діагностиці локалізованого та місцевопоширеного раку прямої кишки. Це диктує необхідність доповнення методу спіральної комп’ютерної томографії методом трансректальної ультразвукової діагностики для контролю ефективності лікування. Додаткове застосування трансректальної ультразвукової діагностики при місцевопоширеному раку прямої кишки Т3 стадії на статистично значущому рівні (р = 0,0021) підвищує діагностичну інформативність у 1,4 раза. Надалі всім хворим виконали операції в радикальному обсязі. Висновки. Поєднане застосування спіральної комп’ютерної томографії та трансректального ультразвукового дослідження при місцевопоширеному раку прямої кишки після неоад’ювантної хіміопроменевої терапії дає змогу об’єктивізувати відповідь пухлини на лікування, зокрема хіміопроменеве як за розміром, так і за глибиною інвазії у стінці кишки. Це дало змогу визначити метод, обсяг оперативних втручань на доопераційному етапі та сприяло підвищенню резектабельності, збільшенню відсотка сфінктерозберігальних оперативних втручань на 12,7 %.

Дод.точки доступу:
Васько, Л. М.; Жукова, Т. О.; Почерняєва, В. Ф.; Корнєєв, О. В.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

11.

Сафарова, С. С.
Оценка ремоделирования костной ткани у пациентов с сахарным диабетом 2 типа / С. С. Сафарова // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 60-63
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, этиология)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ (физиология)
КОСТИ РЕЗОРБЦИЯ (диагностика)
Анотація: У лиц с сахарным диабетом 2 типа (СД2), несмотря на более высокую минеральную плотность костей (МПК) в области шейки бедренной кости и поясничного отдела позвоночника, риск перелома в 1,5–2,0 раза выше в сравнении со здоровой популяцией. Эти данные свидетельствуют, что ряд показателей может быть более информативным для прогнозирования риска низкотравматических переломов, наблюдаемых у пациентов с СД2, и по сути, измерение МПК не отражает реальную тенденцию к развитию нарушений ремоделирования кости у пациентов с сахарным диабетом 2 типа. Цель работы – установление сложных взаимосвязей между минеральным, органическим компонентом кости и риском развития переломов под влиянием метаболических изменений, связанных с СД2. Материалы и методы. Проведено поперечное исследование 137 пациентов с диагнозом СД2, группа контроля состояла из 82 лиц. У всех пациентов изучены кальцитропные гормоны, сывороточные маркеры костного ремоделирования и проведена рентгеновская денситометрия. Результаты. Пациенты с СД2 имели более низкие значения P1NP и b-CTx, что отражает замедление метаболизма костной ткани в сравнении с группой контроля. Результаты денситометрии свидетельствуют об отсутствии достоверных различий показателей МПК у пациентов с СД 2 типа и контроля. Выводы. При повышенных значениях паратиреоидного гормона установлена высокая активность костного ремоделирования с преобладанием костной резорбции, что подтверждается положительной корреляцией между уровнем паратиреоидного гормона и биохимическим маркером костной резорбции в сыворотке крови. Между длительностью СД 2 типа и снижением МПК существует зависимость, более выраженная у мужчин в возрасте до 50 лет.

Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

12.

Функціональний стан підшлункової залози в дітей із неалкогольною жировою хворобою підшлункової залози / Ю. М. Степанов [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 64-71
MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ (использование)
ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ (использование)
ОЖИРЕНИЕ (диагностика, метаболизм, патофизиология, этиология)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ (использование)
Анотація: Мета роботи – вивчити особливості функціонального стану підшлункової залози в дітей зі стеатозом підшлункової залози (ПЗ). Матеріали та методи. Обстежили 77 дітей, середній вік пацієнтів становив 11,59 ± 2,82 року. Стеатоз підшлункової залози діагностували за допомогою ультразвукового дослідження. Додатково виконали зсувнохвильову еластографію ПЗ на апараті UltimaPAExpert («Радмир», Україна). Відповідно до наявності ожиріння/надмірної ваги і стеатозу ПЗ дітей поділили на групи: 1 – 47 пацієнтів зі стеатозом ПЗ та ожирінням/надмірною вагою; 2 – 20 осіб з ожирінням/надмірною вагою без ознак стеатозу ПЗ; 3 група – 10 дітей із нормальною вагою. Виконали дослідження зовнішньосекреторної функції ПЗ із визначенням рівня амілази, ліпази та трипсину в сироватці крові, фекальної еластази за допомогою імуноферментного дослідження. Результати. Рівень ліпази сироватки крові був вірогідно нижчим у групі дітей зі стеатозом ПЗ (0,83 [0,64; 0,99] нмоль/с·л) порівняно з дітьми, які мали нормальну вагу (1,05 [0,99; 1,13] нмоль/с·л) (p 0,05). Рівень трипсину не мав вірогідних відмінностей у групах, а рівень амілази сироватки крові в пацієнтів 1 групи був нижчим порівняно з дітьми 2 групи. Встановили, що рівень фекальної еластази (ФЕ) вірогідно нижчий у пацієнтів зі стеатозом ПЗ (176,7 [65,8; 251,8] мкг/г) порівняно з дітьми, які мали нормальну вагу (311,40 [213,3; 363,0] мкг/г) (p 0,05). Рівень ФЕ негативно корелював зі ступенем стеатозу підшлункової залози в загальній групі (r

Дод.точки доступу:
Степанов, Ю. М.; Лук'яненко, О. Ю.; Завгородня, Н. Ю.; Татарчук, О. М.; Гравіровська, Н. Г.; Кленіна, І. А.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

13.

Вміст інтерлейкінів-4, 6 та ядерно-транскрипційного фактора NF-kB у дітей, які хворі на атопічну бронхіальну астму, залежно від поліморфізму lle50Val гена IL4RA, тяжкості перебігу та рівня контролю захворювання / В. М. Дудник [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 72-77
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (генетика, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-4 (анализ, кровь)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ (генетика)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ (использование)
NF-КАППА B (анализ)
Анотація: Численні дослідження поліморфних варіантів генів цитокінів свідчать, що їхня роль у розвитку бронхіальної астми (БА) в дітей залишається не з’ясованою. Мета роботи – визначити показники вмісту інтерлейкінів-4,6 та ядерно-транскрипційного фактора NF-kB у хворих на атопічну бронхіальну астму залежно від поліморфізму lle50Val гена IL4RA, тяжкості перебігу, рівня контролю захворювання. Матеріали та методи. Виконали розподіл алелей і генотипів за поліморфізмом lle50Val гена IL4RА в 75 хворих на атопічну бронхіальну астму та 25 практично здорових дітей шкільного віку. Генотипування гена IL4RA здійснили за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Біохімічні дослідження з визначення рівнів інтерлейкіна-6 (ІЛ-6), інтерлейкіна-4 (ІЛ-4) і вмісту ядерно-транскрипційного фактора NF-kB виконали за допомогою ІФА (ELISA). Результати. Виявили, що рівні NF-kB у хворих на інтермітувальну БА за генотипами А/А, А/G і G/G щодо вмісту ІЛ-4 були збільшеними в носіїв А/А в 1,65 раза (p 0,05), А/G – в 1,45 (p 0,05), G/G – в 1,45 раза (p 0,05), порівняно з практично здоровими дітьми був підвищеним у 2,30 раза (p 0,001). При персистуючому перебігу рівень ІЛ-6 підвищений тільки в носіїв G/G, який в 1,59 раза (p 0,01) переважав ІЛ-6 у носіїв А/А, в 1,35 раза – в носіїв А/G (p 0,05). У носіїв А/А при контрольованому рівні вміст ІЛ-4 становив 4,91 ± 0,38 пг/мл, що більше в 1,89 раза порівняно з практично здоровими дітьми (p 0,05), при частково контрольованому перевищував у 2,35 раза (6,10 ± 0,47 пг/мл, p 0,05), при неконтрольованій БА рівень ІЛ-4 також підвищувався. Висновки. У дітей, які хворі на БА, з поліморфізмом lle50Val гена IL4RА суттєвий вплив має активність NF-kB, вміст якого перевищує показники рівнів ІЛ-4 та ІЛ-6 у носіїв генотипу А/А і А/G (p 0,05), але в носіїв G/G не впливає на рівень контролю бронхіальної астми.

Дод.точки доступу:
Дудник, В. М.; Мороз, Л. В.; Заічко, Н. В.; Куцак, О. В.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

14.

Интегральная оценка гематологических показателей при внебольничной пневмонии у детей разного возраста / А. В. Зубаренко [и др.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 78-83
MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ (использование, методы)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ (использование)
Анотація: Внебольничная пневмония – серьезная проблема в педиатрической практике. Интересным представляется использование в ходе верификации диагноза интегральной оценки гематологических показателей, которые помогают определить не только тяжесть состояния пациента, но и предвидеть риск развития осложнений инфекционного процесса, а также оценить эффективность терапии. Цель работы – изучение особенностей изменений и клинической значимости показателей гемограммы и основных лейкоцитарных индексов при внебольничной пневмонии у детей разного возраста. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ гемограмм 238 детей в возрасте от 1 до 18 лет с внебольничной пневмонией. Оценка основных клинических признаков и показателей гемограммы проведена с помощью стандартных лабораторных методик, а также путем расчета основных лейкоцитарных индексов: нейтрофильно-лимфоцитарного соотношения (НЛС), абсолютного количества лимфоцитов (АКЛ), лейкоцитарного индекса интоксикации (ЛИИ) по Я. Я. Кальф-Калифу. Результаты. Установленные отличия у детей разных возрастных групп касались как клинических проявлений заболевания, так и гематологических изменений. Так, у детей младшего возраста дебют заболевания характеризуется выраженной тяжестью состояния и превалированием вирусного триггерного фактора. У детей старшего возраста триггерный фактор имеет бактериальную природу, и дебют заболевания характеризуется значительно выраженной степенью интоксикации. Эти особенности подтверждаются гематологическими критериями и расчетом соответствующих лейкоцитарных индексов. Выводы. Расчет гематологических индексов – информативный способ оценки состояния тяжести детей разного возраста с внебольничной пневмонией, что необходимо учитывать для выбора и объема терапии.

Дод.точки доступу:
Зубаренко, А. В.; Копейка, А. К.; Папинко, Р. М.; Прохорова, С. В.; Коваль, Л. И.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

15.

Riabokon, Yu. Yu.
Influence of interleukin-6 gene polymorphism on the efficacy of antiviral treatment in patients with chronic hepatitis C / Yu. Yu. Riabokon, K. V. Kalashnyk, O. V. Riabokon // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - P84-89
MeSH-головна:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ (иммунология)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи – визначити вплив поліморфізму гена інтерлейкіна-6 на ефективність противірусної терапії хворих на хронічний гепатит С. Матеріали та методи. У дослідження залучили 83 особи, які хворі на хронічний гепатит С (ХГС). Виконали аналіз ефективності противірусної терапії за схемою peg-IFNα + SOF + RBV залежно від поліморфізму гена інтерлейкіна-6 (rs1800795). Результати. Встановили, що всі хворі на ХГС із генотипом CC (14 – 100 %) відповіли на противірусну терапію за схемою peg-IFNα + RBV + SOF, але серед пацієнтів із генотипами CG/GG відповіли на лікування тільки 85,5 % (59 із 69). У хворих на ХГС із генотипами CG/GG, які відповіли на ПВТ формуванням СВВ 24, негативація HCV-RNA у крові відбувалася повільніше, на відміну від пацієнтів із генотипами СС, в яких від 4 тижня лікування відзначено стійке зникнення вірусу. За умов досягнення СВВ 24 у всіх хворих із генотипом СС поліморфізму гена ІЛ-6 у цей термін спостереження відбулася нормалізація активності АлАТ. Здебільшого у хворих на ХГС із СВВ 24 та CG/GG генотипом після припинення ПВТ активність АлАТ продовжувала знижуватися та нормалізувалася через 24 тижні спостереження у 94,9 % (56 із 59). Але у 20,0 % пацієнтів, які не відповіли формуванням СВВ 24 та мали генотипи CG/GG, на момент оцінювання СВВ 24 активність АлАТ у сироватці крові залишилася підвищеною. Для визначення факторів, які мають статистично значущий вплив на результати ПВТ за схемою peg-IFNα + SOF + RBV, здійснили рангову кореляцію за Кенделом. Поліморфізм гена ІЛ-6 мав вплив на ефективність ПВТ: як на негативацію HCV-RNA у крові на момент завершення лікування (р = 0,04), так і досягнення СВВ 24 (р = 0,03). Відсутність формування відповіді на момент завершення ПВТ, а також відсутність формування СВВ 12 і СВВ 24 асоціювалися з наявністю генотипів CG/GG поліморфізму гена ІЛ-6 і вищим рівнем активності АлАТ до початку ПВТ (τ = -0,18, р 0,01). Висновки. У хворих на ХГС генотип СС поліморфізму генf ІЛ-6 (rs1800795) є прогностично сприятливим щодо формування СВВ 24 під час проведення ПВТ за схемою peg-IFNα+SOF+RBV. Пацієнти, які не відповіли на лікування СВВ 24, мали тільки генотипи CG/GG поліморфізму ІЛ-6. Навіть і у хворих на ХГС із генотипами CG/GG, які відповіли на ПВТ формуванням СВВ 24, негативація HCV-RNA у крові відбувалася повільніше, на відміну від пацієнтів із генотипами СС. Відсутність формування відповіді на момент завершення ПВТ, а також відсутність СВВ 12 і СВВ 24 асоціювалися з наявністю генотипів CG/GG поліморфізму гена ІЛ-6 і вищим рівнем активності АлАТ до початку проведення ПВТ (τ
Aim. The aim of the work was to determine the influence of interleukin-6 gene polymorphism on the effectiveness of antiviral therapy in patients with chronic hepatitis C. Materials and methods. A total of 83 patients with chronic hepatitis C (CHC). were included in the study. The efficacy of therapy with the peg-IFNα + SOF + RBV was analyzed depending on the polymorphism of interleukin-6 gene (rs1800795). Results. All CHC patients with the CC genotype (14 – 100 %) responded to antiviral therapy with the peg-IFNα + RBV + SOF, but only 85.5 % of the patients with CG/GG genotypes responded (59 of the 69). In CHC patients with CG/GG genotypes, who responded to the therapy by SVR 24 formation, the HCV-RNA negativization was slower, in contrast to patients with the CC genotype, who showed a persistent absence of the virus in the blood from the 4th week of treatment. All patients with the CC genotype of IL-6 gene polymorphism presented complete normalization of ALT activity at this time if SVR 24 had been achieved. In the vast majority of CHC patients with SVR 24 and the CG/GG genotype after the therapy cessation, ALT activity continued to decrease and normalized after 24 weeks of observation in 94.9 % (56 of the 59). However, 20.0 % of patients with the CG/GG genotype who did not respond with the formation of SVR 24, had elevated serum ALT activity at the time of SVR 24 evaluation. Kendall’s rank correlation was performed to determine the factors, which statistically significantly affect the results of peg-IFNα + RBV + SOF therapy. IL-6 gene polymorphism had an effect on the efficacy of therapy, both on the HCV-RNA negativization in the blood at the end of treatment (P = 0.04) and on the achievement of SVR 24 (P = 0.03). The lack of response as well as the lack of SVR 12 and SVR 24 formation at the time of therapy completion were associated with the IL-6 gene CG/GG polymorphism presence and a higher index of ALT activity at the beginning of treatment (τ = -0,18, P 0.01). Conclusions. In CHC patients, the CC genotype of IL-6 gene (rs1800795) is a favorable prognostic factor for the formation of SVR24 in the treatment of peg-IFNα + RBV + SOF. Patients who did not respond to the treatment by SVR 24 formation had only the IL-6 gene CG/GG polymorphism. Even in HCV patients with CG/GG genotypes who responded to the treatment by SVR 24 formation, the negativization of HCV-RNA in the blood was slower, unlike the patients with CC genotype. The absence of response at the time of therapy completion, as well as the absence of SVR 12 and SVR 24, were associated with the presence of the IL-6 gene CG/GG polymorphism and a higher level of ALT activity at the beginning of therapy (τ

Дод.точки доступу:
Kalashnyk, K. V.; Riabokon, O. V.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

16.

Влияние эстрогенной недостаточности и ее сочетания с хроническим стрессом на состояние пародонта старых крыс / Н. Н. Савельева [и др.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 90-94
MeSH-головна:
ОВАРИЭКТОМИЯ (вредные воздействия, использование)
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ (диагностика, метаболизм, осложнения, этиология)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ (физиология)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Цель работы – изучение влияния овариэктомии и ее сочетания со стрессом (перелом бедренной кости) на состояние пародонта старых крыс. Материалы и методы. Опыт проведен на 24 белых крысах-самках стадного разведения. I группа – интактная. В 2-месячном возрасте крысам II группы была произведена овариэктомия (ОЭ). Перелом бедренной кости одной из задних конечностей произведен крысам III группы за 1 месяц до забоя. На момент забоя крысы были в возрасте 15 месяцев. Результаты. В условиях экспериментальной овариэктомии в печени, слюнных железах и кости альвеолярного отростка повышался уровень перекисного окисления липидов (ПОЛ); существенно увеличивалось обнажение корней моляров. Стресс (перелом бедра) усугублял усиление перекисных процессов в слюнных железах и печени крыс. При сочетании овариэктомии и стресса в печени снижался уровень нуклеиновых и высших полиеновых жирных кислот в ее липидах. Уровень ПОЛ в кости альвеолярного отростка существенно не изменялся. При гистоморфометрическом исследовании пародонта крыс отмечено снижение верхнего края эпителиального прикрепления. Выводы. Наиболее значительное патогенное воздействие для пародонта – экспериментальная эстрогенная недостаточность у старых крыс. Полученные данные демонстрируют, что одним из механизмов развития пародонтита является недостаточность женских половых гормонов.

Дод.точки доступу:
Савельева, Н. Н.; Гончаренко, О. В.; Шнайдер, С. А.; Ткаченко, Е. К.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

17.

Полякова, Є. М.
Діагностика гіперплазії ендометрія у рутинній гінекологічній практиці / Є. М. Полякова, Н. С. Луценко, Н. В. Гайдай // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 95-99
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография, этиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ (использование, методы)
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография, этиология)
Анотація: Мета роботи. Визначити діагностичну точність, чутливість, специфічність, позитивне та негативне прогностичні значення ультразвукової діагностики гіперплазії ендометрія за допомогою порівняння результатів трансвагінального ультразвукового дослідження з патогістологічним висновком. Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз 156 історій хвороби пацієнток, котрим виконано гістерорезектоскопію або лікувально-діагностичне вишкрібання порожнини матки, з наступним порівнянням передопераційного діагнозу за результатами трансвагінального ультразвукового дослідження (ТвУЗД) і патогістологічного висновку. Відповідно до результатів ТвУЗД перед процедурою пацієнток поділили на 2 групи. Перша група – 71 жінка з передопераційним діагнозом гіперплазія ендометрія. У другій групі було 85 жінок, яким входження в порожнину матки виконали за іншими показаннями. За допомогою статистичних і математичних методів визначена діагностична цінність методу ТвУЗД для виявлення гіперплазії ендометрія та для патології, котра надалі потребує інвазивного втручання в порожнину матки. Результати. У першій групі збіг передопераційного діагнозу (за даними ТвУЗД) із патогістологічним висновком гіперплазія ендометрія визначили тільки у 35 жінок, тобто позитивне прогностичне значення становило тільки 49,3 %. Аналіз другої групи жінок показав, що правильний діагноз (відсутність гіперплазії ендометрія) спостерігали у 52 випадках, тобто негативне прогностичне значення дорівнювало 61,18 %. Чутливість ТвУЗД під час діагностики гіперплазії ендометрія становила тільки 51,47 % (95 % CI 39,03–63,78). Специфічність ТвУЗД під час діагностики гіперплазії ендометрія становила 59,09 % (95 % CI 48,09–69,46). Але щодо лікувальної тактики, то відсутність показань до інвазивного внутрішньоматкового втручання спостерігали в 4,22 % жінок першої групи та у 2,35 % другої групи. Висновки. ТвУЗД має низьку діагностичну цінність для встановлення точного діагнозу гіперплазія ендометрія. ТвУЗД має високу діагностичну цінність для визначення лікувальної тактики (необхідності виконання гістерорезектоскопії чи лікувально-діагностичного вишкрібання порожнини матки) при внутрішньоматковій патології. Встановили низьку діагностичну цінність ТвУЗД під час діагностики гіперплазії ендометрія, що диктує необхідність додаткового аналізу, враховуючи кваліфікацію фахівців з УЗ-діагностики, з’ясування адекватності виконання наказу МОЗ № 676, який вимагає наведення таких параметрів, як структура ендометрія, включення, звукопровідність, зовнішній контур М-ЕХО та рельєф порожнини матки, а в пацієнток у пери- і постменопаузі – визначення ендометріально-маткового співвідношення.

Дод.точки доступу:
Луценко, Н. С.; Гайдай, Н. В.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

18.

Assessment of quality of life among women with polycystic ovary syndrome of different reproductive age / L. V. Pakharenko [et al.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 100-103
MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ (диагностика, патофизиология, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
Анотація: Polycystic ovary syndrome (PCOS) is one of the most problematic neuroendocrine syndromes in gynecology. It affects 6–25 % of reproductive-age women. Aim of research. To assess the quality of life in women with PCOS in early and active reproductive age. Materials and methods. The basic group consisted of 90 women with PCOS and was divided into the I and II subgroups. 60 women aged 18–25 years formed the I subgroup, 30 patients aged 26–35 years – the II one. 30 women without this pathology were controls. Diagnosis of PCOS was based on theRotterdam criteria. Quality of life was assessed with the help of the 36-Item Short Form Health Survey. Results. The parameters of quality of life physical component in women of the basic group were slightly less than in controls. Statistically significant difference was determined only in persons of the II subgroup on the “Physical Functioning” and “General Health” scores by 11.59 % (P = 0.039) and 15.98 % (P = 0.026) lower, respectively, compared to controls. More pronounces and significant decrease in quality of life was found in parameters of the psychological component, especially the “Vitality” and “Social functioning” scores were by 16.51 % (P = 0.021) and 23.12 % (P 0.001) lower, respectively, compared to healthy women. The overall scores of quality of life were lower in persons of the II subgroup than in I. Conclusions. Decrease in quality of life is typical for women with PCOS. No significant difference was detected in the physical component score of quality of life between persons with PCOS and controls in the early reproductive age. Though, “Physical Functioning” and “General Health” scores were statistically lower in patients of active reproductive age compared to healthy individuals. However, a decrease in the psychological component of quality of life is typical for women with PCOS, especially for persons of the active reproductive age compared to those of the early one.
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – один із найбільш проблемних нейроендокринних синдромів у гінекології. Його виявляють у 6–25 % жінок репродуктивного віку. Мета роботи – оцінити якість життя жінок із СПКЯ в активному та ранньому репродуктивному віці. Матеріали та методи. 90 жінок із СПКЯ увійшли в основну групу, що складалася з I і II підгруп. 60 жінок віком 18–25 років утворили I підгрупу, 30 пацієнток віком 26–35 років – II підгрупу. Контрольна група включала 30 жінок без цієї патології. Діагноз СПКЯ ґрунтувався на критеріях, що запропоновані Роттердамським консенсусом. Якість життя вивчали за допомогою опитувальника SF-36. Результати. Параметри фізичного компонента якості життя в жінок в основній групі були дещо меншими, ніж у контрольній. Статистично значуща відмінність визначена тільки в осіб II підгрупи порівняно з контролем за шкалами «Фізичне функціонування» – на 11,59 % менше (p = 0,039), «Загальний стан здоров’я» – на 15,98 % (p = 0,026). Більш виражене зниження констатувади щодо шкал психологічного компонента. Особливо відзначили зменшення показників шкал «Життєва активність» – на 16,51 % (p = 0,021), «Соціальне функціонування» – на 23,12 % (p 0,001) порівняно зі здоровими жінками. Значення всіх параметрів шкал були меншими в осіб II підгрупи порівняно з I. Висновки. Зниження якості життя характерне для хворих із СПКЯ. Не виявили значущу різницю за показниками фізичного компонента якості життя жінок із СПКЯ у ранньому репродуктивному віці та контролі. Параметри шкал «Фізичне функціонування» та «Загальний стан здоров’я» були статистично нижчі в осіб із СПКЯ в активному репродуктивному віці порівняно зі здоровими жінками. Але зниження психологічної складової якості життя характерне для пацієнтів із СПКЯ, особливо для жінок активного репродуктивного віку порівняно з раннім.

Дод.точки доступу:
Pakharenko, L. V.; Vorobii, V. D.; Kurtash, N. Ya.; Perkhulyn, O. M.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

19.

Марункевич, Я. Ю.
Гендерні особливості параноїдної шизофренії в сучасних умовах / Я. Ю. Марункевич // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 104-111
MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ
СОЦИАЛЬНОЕ ОТЧУЖДЕНИЕ (психология)
ДЕПРЕССИЯ (осложнения)
Анотація: Мета роботи – вивчення клініко-психопатологічних і соціально-психологічних особливостей хворих на параноїдну шизофренію в гендерному аспекті. Матеріали та методи. Проаналізували особливості клініко-психопатологічної феноменології та соціальної підтримки у 53 чоловіків і 49 жінок, які хворі на параноїдну шизофренію та перебували на стаціонарному лікуванні у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні імені академіка О. І. Ющенка у 2015–2018 рр. Результати. Встановили, що найпоширенішими симптомами параноїдної шизофренії є вірогідні та виражені зміни загальної якості поведінки (100,0 %), негативна симптоматика (96,1 %) та стійка маячна симптоматика (93,1 %), рідше виявляли хронічну параноїдну симптоматику (66,7 %) та маячення оволодіння, впливу чи бездіяльності та маячне сприйняття (61,8 %), а також вербальні галюцинації (58,8 %). У чоловіків вірогідно частіше виявляли симптоматику відчуження психічних процесів (34,0 % проти 16,3 %, р 0,05), стійкі маячні ідеї (98,1 % проти 87,8 %, р 0,05), неологізми, шперрунги, розірваність мовлення (24,5 % проти 8,2 %), кататонічну поведінку (13,2 % проти 2,0 %, р 0,05) і негативну симптоматику (100,0 % проти 91,8 %, р 0,05). У чоловіків вірогідно більшими є вираженість маячення (5,45 ± 0,82 бала проти 4,96 ± 1,19 бала, р 0,05), розладів мислення (4,42 ± 1,01 бала проти 3,71 ± 0,74 бала, р 0,01), усієї негативної симптоматики, моторної загальмованості (3,74 ± 1,13 бала проти 2,96 ± 1,37 бала, р 0,01), зниження критичності до свого стану (5,30 ± 1,07 бала проти 4,80 ± 1,19 бала, р 0,05), порушень волі (4,49 ± 0,95 бала проти 3,92 ± 0,86 бала, р 0,01), завантаженості психічними переживаннями (4,70 ± 0,82 бала проти 4,27 ± 0,76 бала, р 0,05). У хворих на параноїдну шизофренію виявили низькі показники за шкалою непрацездатності, що відповідають очевидній дисфункції. У чоловіків встановили вірогідно нижчі показники за всіма шкалами. Визначили кореляційні зв’язки між вираженістю симптоматики шизофренії та показниками непрацездатності. Хворим на параноїдну шизофренію притаманні високі показники депресії (загалом – 58,39 ± 14,64 бала, в чоловіків – 63,34 ± 13,50 бала, в жінок – 53,04 ± 14,05 бала, р 0,01), особистісної тривожності (48,83 ± 10,89 бала, 51,74 ± 9,20 бала та 45,69 ± 11,77 бала відповідно, р 0,05), реактивної тривожності (44,98 ± 7,44 бала, 47,49 ± 5,54 бала та 42,27 ± 8,30 бала відповідно, р 0,01), самопочуття (32,04 ± 4,37 бала, 30,72 ± 3,47 бала та 33,47 ± 4,82 бала відповідно, р 0,01), активності (29,03 ± 3,75 бала, 28,04±2,78 бала, 30,10 ± 4,35 бала, р 0,01), настрою (29,16 ± 4,46 бала, 30,17 ± 3,50 бала та 28,06 ± 5,12 бала відповідно, р 0,01). Хворі на параноїдну шизофренію мають низький рівень соціальної підтримки з боку сім’ї (0,47 ± 0,66 бала, 0,36 ± 0,68 бала та 0,59 ± 0,61 бала відповідно, р 0,05), друзів (0,79 ± 0,74 бала, 0,66 ± 0,78 бала та 0,94 ± 0,66 бала, р 0,05) та значущих інших (0,56 ± 0,74 бала, 0,40 ± 0,66 бала та 0,73 ± 0,78 бала, р0,05). Висновки. Результати свідчать про наявність гендерних відмінностей у клініко-психопатологічних проявах і соціально-психологічних характеристиках хворих на параноїдну шизофренію.

Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

20.

Кардиопротекторная активность и скрининг в ряду N-замещенных хиназолин-4(3Н)-онов / О. В. Джигалюк [и др.] // Запорож. мед. журн. - 2019. - Т. 21, N 1. - С. 112-117
MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АМИОДАРОН (терапевтическое применение)
ХИНАЗОЛИНЫ (терапевтическое применение, химический синтез)
Анотація: Кардиопротекция – перспективное направление терапии инфаркта миокарда, и поиск новых веществ с кардиопротективными свойствами остается актуальной задачей в фармакологии. N-замещенные хиназолин-4(3Н)-оны, обладающие противогипоксическим, антиоксидантным, ангиопротекторным, противовоспалительным и др. свойствами, могут быть носителями кардиопротекторной активности. Цель работы – установить наличие и степень кардиопротекторного эффекта в ряду N-замещенных хиназолин-4(3Н)-онов на модели острого экспериментального инфаркта миокарда при различных режимах введения в организм, установить зависимость «структура–действие», определить соединение-лидер, перспективное для углубленного изучения его фармакологических свойств. Материалы и методы. Исследование выполнено на 300 нелинейных крысах (самцы и самки) массой 180–220 г. Инфаркт миокарда моделировали путем диатермокоагуляции коронарной артерии. В 1 серии опытов исследуемые вещества и референс-препараты амиодарон, мексидол и тиотриазолин вводили в профилактическом, а во 2 серии – в лечебном режиме. Величину кардиопротекторного эффекта оценивали по показателю летальности животных. Результаты. О наличии кардиопротекторной активности у изучаемых соединений, как и у препаратов сравнения, свидетельствовало снижение показателя летальности животных с инфарктом в критические периоды эксперимента относительно контроля. Наиболее эффективным оказалось соединение ПК-66: показатель летальности в критический период эксперимента составил 20 % против 54 % в контроле, то есть был меньше контрольного в 2,7 раза. По степени кардиопротекторного действия при лечебном введении в организм исследуемые вещества можно расположить в такой ряд: ПК-66 = амиодарон ≥ мексидол ≥ тиотриазолин ПК-32 = ПК-51. Кардиопротекция, признаки которой установлены у соединения ПК-66, хорошо сочетается с наличием у него центрального анальгетического и церебропротекторного эффектов, что позволяет думать о полифакторном влиянии данной субстанции. Можем констатировать оригинальность полученного вещества и его потенциальных свойств. Выводы. N-замещенные хиназолин-4(3Н)-оны – носители кардиопротекторной активности. В наибольшей степени кардиопротекторные свойства присущи 4-(4-оксо-4H-хиназолин-3-ил)бензойной кислоте (соединение ПК-66). Полученные данные свидетельствуют о перспективности углубленного изучения фармакологических свойств и безопасности соединения ПК-66.

Дод.точки доступу:
Джигалюк, О. В.; Степанюк, Г. И.; Шабельник, К. П.; Коваленко, С. И.; Пашинская, О. С.
Примірників всього: 5
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1), ФБ1 (1)
Знайти схожі

1-20 21-25

Статистика за 07.07.2024
Кількість запитів	23175
Кількість відвідувачів	1

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)