На головну сторінку сайту Спрощенний режим E-бібліотека навчальних матеріалів
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки ЗДМФУ- результати пошуку

Вид пошуку
Електронний каталог бібліотеки ЗДМФУ
Каталог онлайн курсів на платформі edX
Публікації співробітників ЗДМФУ
Картотека авторефератів дисертацій
Картотека іноземної літератури
Картотека законодавчих документів
Картотека рідкісних видань
Фонд електронних документів
Каталог WEB - ресурсів
Ресурси порталу Springer Link (доступ через IP-адреси ЗДМУ)
Заочно-дистанційне навчання
Полнотекстовая
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Публікації співробітників ЗДМФУ (11)Картотека іноземної літератури (15)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЗУ1/2017/19/6<.>
Загальна кількість знайдених документів : 26
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-26 
1.


    Сиволап, В. В.
    Внесок модифікованих факторів ризику в формування серцево-судинного ремоделювання та вегетативного балансу у хворих на гіпертонічну хворобу [Текст] / В. В. Сиволап, О. В. Візір-Тронова // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 694-701 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ (действие лекарственных препаратов)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ (действие лекарственных препаратов)
ФАКТОРЫ РИСКА
Анотація: Мета роботи - дослідити вплив окремих модифікованих ФР та їхнє поєднання на показники структурно-функціональної перебудови серця та судин і стан вегетативного забезпечення серцевого ритму у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії. Матеріали та методи. Обстежених хворих на ГХ II стадії із наявністю одного ФР поділили на три групи: до першої групи спостереження включили 69 пацієнтів із гіперхолестеринемією (ГХЕ), до другої групи ввійшли 30 хворих, які мають статус курця (СК), до третьої - 82 пацієнти з надлишковою вагою тіла. У групу контролю включили 10 хворих на ГХ без ФР. Усім пацієнтам здійснили загальноклінічні обстеження, розрахунок індексу маси тіла, визначення ЗХ у сироватці крові, холтерівське моніторування ЕКГ з аналізом варіабельності серцевого ритму, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію та дуплексну імпульсно-хвильову доплерографію екстракраніальних судин. Результати. Хворі на ГХ із будь-яким одним фактором ризику не відрізнялись від хворих на ГХ без ФР і між собою за показниками офісного АТ, а також за показниками ДМАТ. Середній діастолічний АТ за добу та індекс часу були вірогідно більшими у хворих на ГХ із будь-яким ФР порівняно з хворими на ГХ без факторів ризику. Хворі на ГХ із НВТ і хворі на ГХ, які палять, не розрізнялись між собою за вмістом ЗХ, але обидві групи мали вірогідно більший вміст ЗХ, ніж хворі контрольної групи. Приєднання будь-якого одного ФР у хворих на ГХ асоціюється зі збільшенням розмірів лівого передсердя, індексу маси міокарда лівого шлуночка переважно внаслідок потовщення міжшлуночкової перетинки, порушенням діастолічного наповнення лівого шлуночка. Приєднання будь-якого ФР в обстежених хворих супроводжується тенденцією до зниження кровотоку в усіх судинних басейнах, але переважно - в загальних сонних артеріях. Найвищим показник LF/HF був у хворих на ГХ, які мають СК, тобто наявність цього фактора ризику асоціюється у хворих на ГХ із максимальною активацією симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Хворі на ГХ, які мають по два фактори ризику, також не розрізнялись між собою за всіма показниками офісного вимірювання артеріального тиску та добового моніторування артеріального тиску. Висновки. Наявність у хворих на ГХ будь-якого фактора ризику чинить односпрямований негативний вплив на структурно-геометричну та функціональну перебудову серця, асоціюється з тенденцією до зменшення кровотоку в усіх басейнах екстра- та інтракраніальних судин. Хворі на ГХ, які палять, відрізняються найбільшою активацією симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Пацієнти з ГХ із різними комбінаціями двох факторів ризику не відрізняються між собою за переважною більшістю антропометричних параметрів, показників офісного АТ, ДМАТ, структурно-функціональної перебудови серця, мозкового кровотоку та варіабельності серцевого ритму.


Дод.точки доступу:
Візір-Тронова, О. В.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
2.


    Andreieva, Yа. O.
    Impact of the obstructive sleep apnea syndrome on left ventricular remodeling among people with different body weight [Текст] = Вплив синдрому обструктивного апное сну на ремоделювання лівого шлуночка в пацієнтів із різною вагою тіла / Yа. O. Andreieva, O. I. Tokarenko // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 706-710 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ (диагностика, осложнения, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ (физиология)
ОЖИРЕНИЕ (метаболизм)
Анотація: The aim of the study: to estimate the structural changes of LV among people with unrecognized OSAS and different body weight. Materials and methods. The study involved 74 patients with OSAS. All subjects were divided into two groups: with obesity and with normal body weight. Patients with hypertension, diabetes mellitus or any other known cardiac and renal diseases, with central sleep apnea were excluded from the study. 20 healthy people were included in the control group. Each patient underwent a clinical evaluation, 24-hour ambulatory blood pressure monitoring, cardiorespiratory monitoring, transthoracic echocardiography. Pearson correlation analysis, univariate and multivariate regression analysis were performed. Results. Ten patients from all enrolled subjects were diagnosed with LV hypertrophy. Estimated LVM and LVMI increased in group I in comparison with the group II and control group. Significant differences between group II and control group concerning LVMI and LVM weren`t admitted. A significant difference for PWTd and IVSd were observed in group I and group II, compare to control group. The LVMI was positive ly correlated with DI even after adjustment for the BMI. The LVM correlate with mean SaO2 and the lowest SaO2. The univariate regression analysis showed that the lowest SaO2, DI, AHI were associated with LVMI. Conclusions. OSAS and obesity are associated with high LVM, LVMI and prevalence of concentric LV remodeling. The LVMI was increased parallel to an increasing in the OSAS severity in patients with obesity. There were admitted statistically significant differences for PWTd and IVSd among patients with OSAS without obesity and healthy people. Concerning LVMI and LVM, no statistically significant differences were admitted. The lowest SaO2 and DI were associated with changes of LVMI, LVM, PWTd and IVSd according to the results of regression analysis.
Мета роботи - оцінити структурні зміни ЛШ в осіб із недіагностованим СОАС і різною вагою тіла. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 74 пацієнти з СОАС. Усіх пацієнтів поділили на дві групи: з ожирінням і нормальною вагою тіла. Пацієнти з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом або будь-якими іншими кардіальними та нефрологічними захворюваннями, з центральним апное сну були виключені з дослідження. 20 здорових добровольців включені в контрольну групу. Кожен пацієнт мав клінічне обстеження, добовий моніторинг артеріального тиску, кардіо-респіраторний моніторинг, трансторакальну ехокардіографію. Проводився кореляційний аналіз, одно- і багатофакторний регресійний аналізи. Результати. У 10 пацієнтів діагностована гіпертрофія ЛШ. ММЛШ і ІММЛШ була більшою у групі I порівняно з групою II та контрольною групою. Вірогідні відмінності між групою II та контрольною групою щодо ІММЛШ і ММЛШ не встановлені. Вірогідна різниця показників ТЗСЛШ і ТМШП спостерігалась у групі I і групі II порівняно з контрольною групою. ІММЛШ позитивно корелював із ДІ. Не встановили статистично значущих кореляцій між ІММЛШ та ІАГ. ММЛШ позитивно корелювала з середнім SaO2 та мінімальною SaO2. Однофакторний регресійний аналіз показав, що мінімальна SaO2, ДІ, ІАГ пов’язані з ІММЛШ. Висновки. СОАС та ожиріння асоціюються з більшою ММЛШ, ІММЛШ і поширеністю концентричного ремоделювання ЛШ. ІММЛШ збільшувався паралельно зростанню тяжкості СОАС у пацієнтів з ожирінням. Встановили статистично значущі відмінності показників ТЗСЛШ і ТМЖП між групами пацієнтів із СОАС без ожиріння та здорових осіб. Щодо ІММЛШ і ММЛШ, статистично значущі відмінності не встановлені в цих пацієнтів. Мінімальний SaO2 та ДІ пов’язані зі змінами ІММЛШ, ММЛШ, ТЗСЛШ і ТМЖП за результатами регресійного аналізу.


Дод.точки доступу:
Tokarenko, O. I.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
3.


    Жеманюк, С. П.
    Фактори, що асоціюються з високою ймовірністю недосягнення цільового артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хвороб [Текст] / С. П. Жеманюк, В. В. Сиволап // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 706-710 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ (действие лекарственных препаратов)
ФАКТОРЫ РИСКА
Анотація: З’ясування факторів недосягнення цільового рівня артеріального тиску є актуальним питанням сучасної кардіології, оскільки вплив на них дасть можливість краще контролювати артеріальну гіпертензію та запобігати серцево-судинним ускладненням. Мета роботи - визначити предиктори недосягнення цільового рівня артеріального тиску серед показників добового моніторування та АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів у хворих на гіпертонічну хворобу. Матеріали та методи. До дослідження залучили 153 пацієнти з ГХ ІІ стадії ІІ ступеня. Добове моніторування артеріального тиску здійснювали на тлі щоденного приймання не менше ніж два антигіпертензивні препарати першої лінії в оптимальних добових дозах за допомогою пристрою «Кардиотехника». Агрегація тромбоцитів проводилась на аналізаторі агрегації тромбоцитів АР 2110 (СОЛАР) з аденозин 5’-дифосфатом у кінцевій концентрації індуктора агрегації 10,0×10-6 моль/л. Групи хворих зіставні за віком (60,39 ± 10,74 року проти 62,80 ± 9,63; р = 0,181). У групі хворих на ГХ, які досягли цільового рівня АТ, переважали жінки (60 % проти 39,81 %; р = 0,021). Для визначення предикторів недосягнення цільового рівня артеріального тиску використовували метод бінарного логістичного регресійного аналізу. Результати. Залежними чинниками, що впливають на недосягнення цільового рівня АТ, виявились вихідні показники ДМАТ: середній добовий ДАТ (ВШ = 44,8); варіабельність САТ за добу (ВШ = 4,4); індекс площі гіпертензії САТ за добу (ВШ = 318,9); індекс площі гіпертензії ДАТ за добу (ВШ = 36,6); середній добовий пульсовий АТ (ВШ = 65,9), швидкість ранкового підйому САТ (ВШ = 3,6) - та один показник 5-хвилинної АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів - час максимальної агрегації (ВШ = 3,5). Незалежними предикторами недосягнення цільового рівня АТ є середній добовий діастолічний АТ (ВШ = 47,8); варіабельність САТ за добу (ВШ = 4,6); час максимальної АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів (ВШ = 3,4). Жіноча стать асоціюється з кращим прогнозом у досягненні цільового рівня АТ (ВШ = 0,4; 95 % ДІ = 0,2-0,8; р = 0,012). Висновки. До незалежних факторів, що асоціюються з високою ймовірністю недосягнення цільового рівня АТ у хворих на ГХ, належать: середній добовий ДАТ понад 76 мм рт. ст., варіабельність САТ за добу понад 17 мм рт. ст., час максимальної АДФ-індукованої агрегації понад 143 с. Жіноча стать асоціюється з кращим прогнозом у досягненні цільового рівня АТ.


Дод.точки доступу:
Сиволап, В. В.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
4.


    Zlatkina, V. V.
    Gender characteristics of carbohydrate and lipid metabolism and vaspin levels in hypertensive patients with obesity [Текст] = Гендерні характеристики вуглеводного та ліпідного обміну й рівнів васпіну при артеріальній гіпертензії в пацієнтів з ожирінням / V. V. Zlatkina, O. V. Kоlesnikova // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 711-715 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ (физиология)
ОЖИРЕНИЕ (метаболизм, патофизиология)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН
АДИПОКИНЫ (метаболизм)
Анотація: The aim of this study is to analyze gender features of patients with arterial hypertension (AH) associated with obesity and to investigate their interaction with the indicators of carbohydrate and lipid metabolism and vaspin levels. Materials and methods. 72 patients with AH were selected for the study. In dependence to the presence of obesity, the patients were divided into 3 groups. The 1st group with AH included 32 patients without obesity. Among them there were 19 (59.4 %) women and 13 (40.6 %) men. The 2nd group consisted of 40 patients with overweight and obesity. Among them there were 17 (42.5 %) women and 23 (57.5 %) men. The 3rd (control) group consisted of 16 healthy individuals aged from 28 to 41 years old. Among them there were 10 (62.5 %) women and 6 (37.5 %) men. All the examined patients underwent anthropometric measurements, blood pressure levels, blood levels of insulin, glucose, blood lipid levels, serum vaspin concentrations, insulin resistance (IR) index. Results. Gender differences in vaspin levels and the degree of IR have been found only in males of both study groups. In this case, these parameters significantly correlated with anthropometric indices and insulin levels in men. Conclusions. The study showed that the increase of the studied parameters of carbohydrate and lipid metabolism and vaspin levels was observed in men and women with hypertension associated with obesity and without it. However, gender differences were found in vaspin levels and the IR degree only in males of both study groups. The parameters of vaspin and IR significantly correlated with anthropometric indices and HOMA - IR in men. Perhaps, gender characteristics should be taken into account in the treatment tactics choice of patients with hypertension and obesity.
Мета роботи - аналіз гендерних особливостей пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), що пов’язані з ожирінням, і дослідження їх взаємодії з показниками вуглеводного та ліпідного обміну та рівнями васпіну. Матеріали та методи. 72 хворих з АГ відібрали для дослідження. Залежно від наявності ожиріння пацієнти були розділені на 3 групи. До 1 групи з АГ включені 32 пацієнти без ожиріння. Серед них 19 (59,4 %) жінок і 13 (40,6 %) чоловіків. Другу групу становили 40 пацієнтів із надмірною вагою та ожирінням. Серед них 17 (42,5 %) жінок і 23 (57,5 %) чоловіки. Третя (контрольна) група - 16 здорових осіб віком від 28 до 41 року. Серед них 10 (62,5 %) жінок і 6 (37,5 %) чоловіків. Усі досліджувані пацієнти пройшли вимірювання антропометричих показників, рівнів артеріального тиску, рівнів інсуліну в крові, глюкози, ліпідів крові, сироваткової концентрації васпіну, розрахунок індексу інсулінорезистентності (ІР). Результати. Гендерні відмінності в рівнях васпіну та ступені ІР виявлені тільки в чоловіків з обох досліджуваних груп. У цьому випадку визначені параметри вірогідно корелюють з антропометричними показниками та рівнями інсуліну в чоловіків. Висновки. Дослідження показало, що збільшення досліджуваних показників вуглеводного й ліпідного обміну та рівнів васпіну спостерігалось як у чоловіків і жінок із гіпертензією, що асоційована з ожирінням, так і без нього. Однак гендерні відмінності виявляються в рівнях васпіну та ступенях ІР тільки в чоловіків в обох досліджуваних групах. Параметри васпіну та ІР вірогідно корелюють з антропометричними показниками та HOMA-ІР у чоловіків. Можливо, у виборі тактики лікування хворих із гіпертонією та ожирінням слід брати до уваги гендерні характеристики.


Дод.точки доступу:
Kоlesnikova, O. V.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
5.


    Долженко, М. M.
    Поліморфізм гена альдостерон синтетази (CYP11b2) та структурні показники лівого шлуночка в пацієнтів з ІХС, постінфарктним кардіосклерозом [Текст] / М. M. Долженко, В. Є. Досенко, Л. Є. Лобач // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 716-725 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ (генетика)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ (действие лекарственных препаратов)
ФАКТОРЫ РИСКА
Анотація: Мета роботи - дослідити можливий вклад поліморфізму гена альдостерон синтетази (CYP11B2) на перебіг захворювання та структурні показники ЛШ у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, постінфарктним кардіосклерозом. Матеріали та методи. На кафедрі кардіології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (НМАПО) проведено загальноклінічне обстеження 100 пацієнтів із ПІК (57,3 ± 8,9 року). Генетичне тестування здійснили методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу в Інституті фізіології імені О. О. Богомольця НАН України. Усім хворим виконали еходоплерографічне дослідження (ЕхоКГ) серця. Критерії виключення - гемодинамічно значущі ураження клапанів серця, хронічні обструктивні захворювання легенів, постійна або тимчасова кардіостимуляція, гостра серцева недостатність, імплантований кардіовертер-дефібрилятор, постійна форма фібриляції передсердь. Статистичний аналіз результатів здійснили з використанням програми Microsoft Excel, статистичної програми SPSS (версія 20, США). Вірогідними вважали розбіжності при р < 0,05. Результати представлені у вигляді М ± σ. Результати. Стеноз ствола лівої коронарної артерії (ЛКА) спостерігався в 25,9 % випадків у підгрупі варіанта ТТ. У підгрупі ТС варіанта поліморфізму гена альдостерон синтетази частота ураження ствола ЛКА становила 13,9 %. Не було жодного випадку ураження ствола ЛКА в підгрупі СС, що мало статистичну значущість, якщо порівнювати з підгрупою ТТ варіанта поліморфізму (p = 0,048). Під час аналізу клінічних даних найвираженіші прояви стенокардії напруги були в підгрупах ТТ і ТС: 73,3 % та 72,7 % порівняно з СС підгрупою - 40 %, вірогідно для обох підгруп (P1,2 = 0,95, P1,3 = 0,039, P2,3 = 0,029). При аналізі морфологічних характеристик ЛШ найменші показники маси ЛШ виявлені у підгрупі СС варіанта поліморфізму (190,5 ± 52,1 г) порівняно з показниками маси ЛШ у підгрупі ТТ (231,00 ± 55,21 г, P = 0,03) і ТС (197,421 ± 63,15, P > 0,05) варіанта. Статистично значущою була також різниця між даними підгрупи ТТ і ТС варіанта поліморфізму (P = 0,01). Найменший індекс маси міокарда ЛШ виявлено в підгрупі ТС варіанта поліморфізму порівняно з показниками підгрупи ТТ варіанта (98,0 ± 29,25 проти 113,23 ± 26,63 г/м², P = 0,017). При аналізі показників ІКДР ЛШ між підгрупами поліморфізму найменший показник був у підгрупі СС поліморфізму з вірогідною різницею порівняно з даними пацієнтів підгрупи ТС поліморфізму гена альдостерон синтетази (2,38 ± 0,17 проти 2,56 ± 0,26 см/м² відповідно, P = 0,02). Найменший показник ІКСР ЛШ виявлений у підгрупі СС варіанта поліморфізму гена альдостерон синтетази порівняно з даними пацієнтів підгруп ТТ і ТС варіанта поліморфізму гена альдостерон синтетази (1,51 ± 0,2 проти 1,88 ± 0,5 та 1,83 ± 0,37 см/м², P1,3 = 0,02 і P2,3 = 0,005) Найменший ІКДО ЛШ також виявлений у підгрупі пацієнтів СС варіанта поліморфізму гена альдостерон синтетази порівняно з даними двох інших підгруп, із вірогідною різницею з даними пацієнтів ТС варіанта поліморфізму гена альдостерон синтетази (54,2 ± 10,7 проти 68,1 ± 17,7 мл/м², P = 0,01). Висновки. У пацієнтів із ТТ і ТС варіантом поліморфізму гена альдостерон синтетази виявлена виражена частота ураження стовбура ЛКА порівняно з пацієнтами підгрупи СС варіанта поліморфізму гена альдостерон синтетази, в яких атеросклеротичного ураження ствола ЛКА не виявлено. У пацієнтів із ТТ і ТС варіантами поліморфізму гена альдостерон синтетази прояви стенокардії напруги мали вищу градацію порівняно з СС варіантом поліморфізму гена альдостерон синтетази. У підгрупі СС варіанта порівняно з ТТ виявлені вірогідно менші ІММ, ІКДР, ІКСР, ІКДО, ІКСО при більшій відносній товщині стінок ЛШ. У хворих у підгрупі ТТ варіанта поліморфізму показник ФВ був вірогідно нижчим порівняно з даними хворих підгрупи СС варіанта поліморфізму гена альдостерон синтетази.


Дод.точки доступу:
Досенко, В. Є.; Лобач, Л. Є.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
6.


    Кисельов, С. М.
    Прогностична цінність показників варіабельності серцевого ритму щодо формування гострої післяінфарктної аневризми лівого шлуночка [Текст] / С. М. Кисельов // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 726-730 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
СЕРДЦА АНЕВРИЗМА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ (использование)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА (физиология)
Анотація: Прогнозування перебігу гострого Q-інфаркту міокарда є дуже актуальною проблемою сучасної кардіології. Мета роботи - визначити прогностичну цінність показників варіабельності серцевого ритму у хворих на Q-інфаркт міокарда щодо формування гострої аневризми лівого шлуночка. Матеріали та методи. У 238 хворих на гострий Q-інфаркт міокарда за допомогою добового моніторування електрокардіограми досліджували часові та спектральні показники варіабельності серцевого ритму, кількість аритмій та епізодів ішемії. Для виявлення прогностично значущих факторів використовували ROC-аналіз із побудовою характеристичної кривої. Прогностичну значущість показників щодо формування аневризми лівого шлуночка оцінювали за відносним ризиком із довірчим інтервалом 95 %. Для визначення незалежних предикторів формування гострої післяінфарктної аневризми лівого шлуночка використовували покроковий багатофакторний регресійний аналіз пропорційних ризиків Кокса. Результати. У хворих на Q-інфаркт міокарда з аневризмою лівого шлуночка встановлено зниження часових показників варіабельності серцевого ритму, зсув симпато-парасимпатичного балансу у напрямі симпатичної активації та пригнічення парасимпатичного впливу, більшу кількість порушень ритму вентрикулярного походження внаслідок життєво небезпечних аритмій і більшу тривалість корегованого інтервалу QT. Аналіз асоціацій встановив тісний зв’язок між формуванням аневризми лівого шлуночка та показниками добового моніторування електрокардіограми. За допомогою ROC-аналізу встановлено прогностично значущі щодо формування гострої післяінфарктної аневризми лівого шлуночка показники добового моніторування електрокардіограми. Аналіз пропорційних ризиків Кокса дав можливість встановити незалежний предиктор формування аневризми лівого шлуночка. Висновки. У хворих на гострий Q-інфаркт міокарда з аневризмою лівого шлуночка встановлено посилення симпатичного впливу вегетативної нервової системи, переважання кількості життєво небезпечних вентрикулярних аритмій і тривалості корегованого інтервалу QT. Основні показники варіабельності серцевого ритму та аритмій мають тісний зв’язок із формуванням аневризми лівого шлуночка. Незалежним предиктором формування аневризми лівого шлуночка в гострому періоді Q-інфаркту міокарда є тривалість корегованого інтервалу QT.

Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
7.


    Pavlov, S. V.
    Cardioprotective effects of the estrogen receptors modulators in the conditions of experimental acute myocardial infarction [Текст] = Кардіопротективні ефекти модуляторів естрогенових рецепторів в умовах експериментального інфаркту міокарда / S. V. Pavlov, K. V. Levchenko, S. V. Gorbachova // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 731-736 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ЭСТРОГЕННЫХ РЕЦЕПТОРОВ МОДУЛЯТОРЫ (терапевтическое применение, химический синтез)
ИНФАРКТ МИОКАРДА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КЛЕТКИ ЗАЩИТА (действие лекарственных препаратов)
Анотація: According to modern ideas, in myocardial infarction a cascade of pathobiochemical reactions is triggered directly in the ischemic focus, leading to a disturbance in the metabolism of cardiomyocytes, the launch of “parasitral” energy-producing reactions, the development of mitochondrial dysfunction, the complete blockade of the macroergic compounds synthesis, and as a result, cells death. In this regard, in the acute period of myocardial infarction it is pathogenetically justified to use drugs that can affect cardiomyocytes metabolism and restore the course of bioenergetic reactions in the cell. Aim of study - to evaluate the SERM cardioprotective effects in the conditions of acute myocardial infarction modelling with the use of the ST2 marker. Materials and methods. The experimental part of the work was performed on 120 mature rats - males weighing 190-230 grams. Small-focal acute myocardial infarction was modelled by the administration of coronary artery spasm induced agents - pituitrin and β1, 2, 3 isoprenaline adrenomimetic for 3 days. The investigated drugs tamoxifen citrate (0.1 mg/kg) (reg. № EF3300), toremifene (0.1 mg/kg) (reg. № 1705834), and also comparators - tiotriazoline (50 mg/kg) (UA/2931/01/02) and capicor (6 mg/kg) (reg. № 11114) were injected intraperitoneally 20 minutes after the injection of isadrin for 3 days in the above stated doses. The myocardial infarction development was confirmed by electrocardiographic study, as well as the appearance of troponin I in blood plasma. The directivity and severity of pathobiochemical processes in the cardiac tissue, as well as the effect of the studied drugs on them, were studied through the enzyme-linked immunosorbent assay of nitrotirozine and homocysteine concentration in the heart homogenate and ST2 in blood plasma. Results. Systematic administration of a coronary artery spasm induced agents to laboratory animals led to a gradual, progressive ischemic lesion of cardiomyocytes. Biological markers of myocardial infarction Troponin, ST2 I were registered on the 3rd day after the administration of pituitrin and isadrin in the blood plasma of the control group. Using selective receptors modulators and reference preparations (thiotriazoline, capicor) in experimental therapy of rats with experimental myocardial infarction promoted the normalization of biochemical processes in cardiomyocytes. However, the effect of the studied drugs was unidirectional with various degree of intensity. All the drugs statistically significantly reduced oxidative stress marker products. The most marked effects were displayed by the selective estrogen receptors modulators toremifene and tamoxifen, which decreased in ST2 blood plasma level (by more than 46 %) providing realization of IL-33 cardioprotective properties. In addition, SERM can limit oxidative and nitrosyl stresses development, leading to a decrease in the concentration of homocysteine and nitrotirozine in the heart. Interaction of these effects of tamoxifen citrate in conditions of acute myocardial infarction modelling resulted in a marked cardioprotective effect, increasing the percentage of animals which survived to an average of 75 %. Conclusions. The cardioprotective effects of selective estrogen receptor modulators identified by us are an experimental foundation for the relevance and viability of further research in this direction.
Відповідно до сучасних уявлень, при інфаркті міокарда безпосередньо в осередку ішемії запускається каскад патобіохімічних реакцій, що призводить до порушення метаболізму кардіоміоцитів, запуску «паразитарних» енергопродукуючих реакцій, розвитку мітохондріальної дисфункції, повної блокади синтезу макроергів та, як наслідок, загибелі клітин. У зв’язку з цим актуальним є пошук нових високоефективних лікарських препаратів, що здатні впливати на метаболізм кардіоміоцитів і відновлювати біоенергетичні реакції у клітині в гострий період інфаркту міокарда, а також розробка нових методів лабораторного скринінгу ефективності проведеної терапії. Мета роботи - оцінювання кардіопротективних ефектів селективних модуляторів естрогенових рецепторів в умовах моделювання гострого інфаркту міокарда з використанням маркера ST2. Матеріали та методи. Експериментальна частина роботи виконана на 120 статевозрілих щурах-самцях масою 190-230 г. Дрібновогнищевий гострий інфаркт міокарда моделювали шляхом уведення протягом 3 діб коронароспазмуючого агента пітуітрину та β1, 2, 3 адреноміметика ізопреналіну. Досліджувані препарати: тамоксифену цитрат (0,1 мг/кг, reg. № EF3300), тореміфен (0,1 мг/кг, reg. № 1705834), а також референт-препарати - тіотриазолін (50 мг/кг, UA/2931/01/02) та капікор (6 мг/кг, reg. № 11114) уводили внутрішньочеревинно через 20 хвилин після введення ізадрину протягом 3 днів. Наявність інфаркту міокарда підтверджували електрокардіографічним дослідженням, а також визначенням тропоніну I у плазмі крові. Спрямованість і вираженість патобіохімічних процесів у серцевій тканині та вплив на них досліджуваних препаратів вивчали за допомогою імуноферментного визначення концентрації в гомогенаті серця нітротирозину, гомоцистеїну «Homocysteine», у плазмі крові - ST2. Результати. Систематичне введення лабораторним тваринам коронароспастичного агента призводило до поступового, прогресуючого ішемічного ураження кардіоміоцитів. У плазмі крові тварин контрольної групи зареєстровано збільшення біологічного маркера інфаркту міокарда - тропоніну I, ST2. У гомогенаті серця зафіксовано розвиток оксидативного стресу, про що свідчило підвищення концентрації нітротирозину та гомоцистеїну. Експериментальна терапія селективними модуляторами естрогенових рецепторів і референс-препаратами (тіотриазолін, капікор) сприяла нормалізації біохімічних процесів у кардіоміоцитах. Дія досліджуваних препаратів односпрямована, однак різного ступеня вираженості. Всі препарати статистично вірогідно знижували маркерні продукти оксидативного стресу, а також концентрацію маркера ST2 в плазмі. Найбільш виражені ефекти продемонстрували селективні модулятори естрогенових рецепторів тореміфен і тамоксифен, які зменшували вміст у плазмі крові ST2 (більш ніж на 46 %), забезпечуючи реалізацію кардіопротективних властивостей IL-33. Крім того, SERM здатні обмежувати розвиток оксидативного та нітрозильного стресів, призводячи до зниження концентрації в серці гомоцистеїну та нітротирозину. Взаємопотенціювання цих ефектів тамоксифену цитрату в умовах моделювання гострого інфаркту міокарда призводило до вираженого кардіопротективного ефекту, збільшуючи відсоток тварин, які вижили, в середньому до 75 %. Висновки. Встановлені нами кардіопротективні ефекти селективних модуляторів естрогенових рецепторів є експериментальним обґрунтуванням актуальності та перспективності дальших досліджень у цьому напрямі.


Дод.точки доступу:
Levchenko, K. V.; Gorbachova, S. V.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
8.


   
    Вплив статевих гормонів на вміст ДНК та експресію цистатіонін-γ-ліази в міокарді щурів [Текст] / А. В. Мельник [та ін.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 737-742 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
КЛЕТОЧНЫЙ ЦИКЛ (физиология)
ЦИСТАТИОНИН-ГАММА-ЛИАЗА (физиология)
ДНК ФРАГМЕНТАЦИЯ
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ (дефицит, физиология)


Дод.точки доступу:
Мельник, А. В.; Заічко, Н. В.; Черешнюк, І. Л.; Ходаківський, О. А.; Гайдук, О. А.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
9.


    Гаврелюк, С. В.
    Влияние блокады СВ1 рецепторов каннабиноидов на параметры гемодинамики и функцию эндотелия при иммобилизационном стрессе в эксперименте [Текст] / С. В. Гаврелюк // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 743-747 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
АОРТА БРЮШНАЯ (патология, ультраструктура)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ (действие лекарственных препаратов)
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ (физиология)
Анотація: Цель работы - оценка реакции гемодинамических показателей и изменений функции эндотелия в моделировании блокады СВ1 рецепторов каннабиноидов при хроническом стрессе. Материалы и методы. Исследование выполнено на четырех группах стодневных крыс, которые обследовались методом ультразвукового сканирования на протяжении десятидневного срока эксперимента. Первую группу составляли интактные животные, вторую группу - животные, которых подвергали иммобилизационному стрессу; третью - животные, которым ежедневно per os вводили раствор римонабанта гидрохлорида из расчета 10 мг×кг-1 массы животного в сутки; четвертую группу составляли животные, которым ежедневно per os вводили раствор римонабанта гидрохлорида из расчета 10 мг×кг-1 массы животного в сутки и подвергали иммобилизационному стрессу. В ходе ультразвукового исследования проводили количественную оценку внутрипросветного диаметра сосуда, толщины комплекса интима-медиа, эндотелийзависимой и эндотелийнезависимой дилатации. Изучали количественные характеристики кровотока: пиковую систолическую скорость кровотока, максимальную конечную диастолическую скорость кровотока, индекс резистентности и систолодиастолическое отношение, а также расчетную среднюю скорость кровотока. Результаты. Установлено, что воздействие хронического иммобилизационного стресса вызывает у стодневных самцов крыс изменение структуры и толщины комплекса интима-медиа, нарушение функции эндотелия и увеличение внутрипросветного диаметра брюшной аорты. Изменения гемодинамики характеризуются снижением средней скорости кровотока и повышением значений индексов, характеризующих периферическое сопротивление сосудистой стенки. Длительная блокада СВ1 рецепторов каннабиноидов приводит к развитию эндотелиальной дисфункции, уменьшению внутрипросветного диаметра брюшной аорты и снижению средней скорости кровотока при сохранении упруго-эластических свойств сосудистой стенки. При этом нарушается чувствительность стенки сосуда к оксиду азота, что проявляется его недостаточной дилатацией после введения нитроглицерина. При сочетании хронического иммобилизационного стресса и блокады СВ1 рецепторов каннабиноидов сохраняется функция эндотелия, структура и эластичность стенки сосуда. Однако развивается значительное снижение скоростных характеристик гемодинамики. Выводы. Результаты исследований свидетельствуют о том, что при хроническом иммобилизационном стрессе у стодневных крыс развивается ремоделирование стенки сосуда по эксцентрическому типу и нарушение функции эндотелия. Изменение скоростных характеристик гемодинамики характеризуется снижением средней скорости кровотока и повышением жесткости стенки брюшной аорты. Длительная блокада СВ1 рецепторов каннабиноидов в сопоставимой группе крыс вызывает ремоделирование стенки сосуда по концентрическому типу с нарушением эндотелийзависимой и эндотелийнезависимой дилатации. Изменения скоростных характеристик гемодинамики характеризуются снижением средней скорости кровотока при сохранении упруго-эластических свойств сосудистой стенки. Сопровождение хронического иммобилизационного стресса введением римонабанта гидрохлорида у здоровых стодневных крыс сохраняет структуру стенки сосуда и функцию эндотелия. Однако развивается значительное снижение скоростных характеристик гемодинамики при сохранении упруго-эластических свойств сосудистой стенки.

Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
10.


   
    Laboratory and instrumental parameters of patients with ischemic heart disease in dependence of gallbladder condition: correlational analysis [Текст] = Стан жовчного міхура та лабораторно-інструментальні параметри хворих на ішемічну хворобу серця: кореляційний аналіз / L. M. Strilchuk [et al.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 748-751 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (этиология)
ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ГИПЕРКАЛИЕМИЯ (метаболизм)
Анотація: The correlations of right coronary artery (RCA) diameter with gallbladder (GB) width and GB distension with the development of coronary arteries anomalies have already been described. Accordingly, the GB disorders are accompanied by structural and functional heart changes, but its exact criteria have not yet been established. Therefore, the substantiation of the prognostic role of GB distension as a risk factor for the coronary arteries anomalies development determined the usefulness of our study. The aim of this study was to establish correlations of GB condition with clinical, laboratory and instrumental parameters in patients with ischemic heart disease (IHD). Materials and methods. We analyzed 35 clinical, laboratory and instrumental parameters of 98 patients with verified IHD (40 % - acute myocardial infarction, 60 % - unstable angina pectoris; 79 % males and 21 % females; mean age - 61.7 ± 1.6 years). These patients were divided into groups depending on GB condition (intact GB, n = 29; sludge and cholesterosis, n = 13; bend GB body, n = 13; GB neck deformations and cholecystitis, n = 27; cholelithiasis, n = 11; cholecystectomy in anamnesis, n = 5). Obtained data were analyzed with the help of correlation analysis (correlations of quantitative parameters - by Pearson’s method and correlations of qualitative parameters - by Spearman’s method). We took into account only significant correlations (P < 0.05). Ranking of GB condition was held on the background of GB disorders’ pathogenesis: changes usually start from sludge and cholesterosis, which in case of various GB deformations together with bile flow difficulties and impaired GB motility lead to cholelithiasis. Complications of cholelithiasis can lead to cholecystectomy, which was rated the worst GB condition. Results. The GB condition significantly correlated with RCA affection grade, alanine aminotransferase (ALT) activity and prothrombin time: worsening of GB condition was accompanied by increase of RCA stenosis grade on the background of decrease in prothrombin time (which shows tendency to hypercoagulability and thrombi formation) and absence of hepatocytes cytolysis. Correlations of RCA stenosis grade depended on GB conditions including metabolic, inflammatory and haemostatic parameters, size and blood supply of left atrium. Prothrombin time increasing was associated with left ventricle hypertrophy, hyperkaliemia, diastolic dysfunction and higher grade of RCA affection. ALT activity was proportional to ejection fraction together with general fibrinogen in case of GB sludge and to fasting glucose level in case of bent GB body. Conclusions. Established reliable correlations of both type and degree of GB damage with RCA stenosis grade and other clinical, laboratory and instrumental parameters (prothrombin time, fibrinogen and ALT levels, hypertrophy and diastolic dysfunction of the left ventricle etc.) are associated with a tendency to hypercoagulability and thrombi formation, hyperkaliemia, and define both morphological and functional interrelations of GB disorders with coronary arteries anomalies. Thus, monitoring of these parameters has a significant prognostic value in the clinical practice and must influence the choice of appropriate therapeutic tactics.
Наявність кореляційних зв’язків діаметра правої коронарної артерії (ПКА) з шириною жовчного міхура (ЖП) і біліарних шляхів є відомим фактом, але натепер не визначені їхні чіткі критерії. Тому обґрунтування прогностичної ролі розтягування жовчного міхура як фактора ризику розвитку аномалій коронарних артерій зумовило доцільність нашого дослідження. Мета роботи - вивчення кореляцій стану ЖМ із клінічними, лабораторними та інструментально-діагностичними показниками у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Матеріали та методи. Проаналізували 35 клініко-лабораторних та інструментально-діагностичних показників 98 пацієнтів із верифікованою ІХС (40 % - гострий інфаркт міокарда, 60 % - нестабільна стенокардія; 79 % чоловіків і 21 % жінок; середній вік - 61,7 ± 1,6 року), яких поділено на групи залежно від стану ЖМ: інтактний (29); сладж і холестероз (13); перегини тіла (13); деформації шийки та холецистит (27); холелітіаз (11); холецистектомія в анамнезі (5), за допомогою кореляційного аналізу. Ранжування стану ЖМ здійснено на підставі того, що зміни починаються зі сладжу та холестерозу, що за умов деформацій тіла та шийки ЖМ з утрудненням відтоку жовчі та скоротливості, призводять до холелітіазу, ускладнення якого є показанням до холецистектомії. Кореляції кількісних ознак визначені за методом Пірсона, а якісних ознак - за непараметричним ранговим аналізом Спірмена, до уваги брали тільки істотні зв’язки (р < 0,05). Результати. Встановили: з поглибленням уражень ЖМ зростав ступінь стенозу ПКА, що супроводжувалося зменшенням протромбінового часу (тенденція до гіперкоагуляції та тромбоутворення) за відсутності синдрому цитолізу гепатоцитів. Кореляції ступеня стенозу ПКА залежали від стану ЖМ і включали метаболічні, запальні, гемостазіологічні параметри, розмір і кровопостачання лівого передсердя (за ступенем оклюзії ообвідної артерії). Здовження протромбінового часу асоціювалося з гіпертрофією лівого шлуночка, гіперкаліємією, діастолічною дисфункцією лівого шлуночка та ступенем ураження ПКА. Активність аланінамінотрансферази виявилась пропорційною фракції викиду та загальному фібриногену за умов сладжу ЖМ і вмісту глюкози крові натще за умов перегину тіла ЖМ. Висновки. Встановлені вірогідні кореляції типу та ступеня ураження ЖМ зі стенозом ПКА та іншими клініко-лабораторними, інструментально-діагностичними показниками (протромбіновий час, вміст фібриногену, вміст АЛТ, гіпертрофія, діастолічна дисфункція лівого шлуночка тощо) асоціюються з тенденцією до гіперкоагуляції та тромбоутворення, гіперкаліємією та визначають як морфологічний, так і функціональний тісний зв’язок ураження ЖМ з аномаліями коронарних артерій. Тому моніторинг вказаних параметрів має велике прогностичне значення у клінічній практиці та виборі відповідної терапевтичної тактики.


Дод.точки доступу:
Strilchuk, L. M.; Zhakun, I. B.; Kit, Z. M.; Sorokopud O. O.; Kondratyuk, M. O.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
11.


   
    Профіль жовчних кислот у хворих, оперованих з приводу жовчнокам’яної хвороби (холецистектомія), за даними рідинної хроматографії з мас-спектрометричною детекцією [Текст] / В. М. Клименко [та ін.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 752-757 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ (диагностика, осложнения, этиология)
ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ ВЫСОКОГО ДАВЛЕНИЯ (использование)
ОКСАЛАТЫ (моча)
Анотація: Жовчним кислотам належить провідна роль у стабілізації фізико-колоїдних властивостей жовчі. Наслідки нестачі ЖК призводять до утворення холестеринових каменів у жовчному міхурі, діареї та стеатореї, порушення всмоктування жиророзчинних вітамінів, утворення каменів у нирках (оксалатів). Мета роботи - дослідження порушень складу жовчі, особливо вмісту жовчних кислот у хворих на жовчнокам’яну хворобу за допомогою сучасних методів аналітичного аналізу (рідинна хроматографія з мас-спектрометричною детекцією) дає можливість доповнити сучасні уявлення про механізми літогенеза та спрямувати зусилля на запобігання каменеутворення в жовчному міхурі. Матеріали та методи. Зразки жовчі досліджували на вміст жовчних кислот за допомогою рідинної хроматографії з мас-спектрометрією. До основної групи залучили 14 зразків жовчі осіб, які хворі на холелітіаз, а в контрольну групу - 7 зразків жовчі практично здорових пацієнтів. Результати. У хворих на ЖКХ відбувається збільшення вмісту кон’югованих форм жовчних кислот: глікохолевої кислоти - вдвічі (р = 0,002), таурохолевої кислоти - в 1,57 раза (р = 0,062) порівняно з практично здоровими особами. У хворих на ЖКХ співвідношення вмісту таурохолевої до глікохолевої кислоти (0,95 ум. од. проти 1,27 ум. од., р = 0,0179), а також глікохенодезоксихолевої до глікодезоксихолевої кислоти (1,11 ум. од. проти 1, 58 ум. од., р = 0,027) є вірогідно меншим, ніж у практично здорових осіб. До того ж у кожного другого хворого ЖКГ не виявляється в жовчі урсодезоксихолева кислота. Висновки. Літогенні властивості жовчі зумовлені порушенням вмісту, передовсім, кон’югованих форм холевої кислоти з гліцином і таурином. Співвідношення вмісту таурохолевої до глікохолевої кислоти у хворих на ЖКХ вірогідно менше за аналогічний показник у практично здорових осіб (0,95 ум. од. проти 1,27 ум. од., р = 0,0179). Співвідношення вмісту кон’югованих із гліцином жовчних кислот, а саме: глікохенодезоксихолевої до глікодезоксихолевої - у хворих на ЖКХ було також вірогідно меншим, ніж у практично здорових осіб (1,11 ум. од. проти 1,58 ум. од., р = 0,027). Урсодезоксихолева кислота не визначається в жовчі в кожного другого хворого ЖКГ (50 %), тоді як у практично здорових осіб вона відсутня тільки у кожного сьомого (14,29 %).


Дод.точки доступу:
Клименко, В. М.; Сиволап, Д. В.; Каплаушенко, А. Г.; Варинський, Б. О.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
12.


   
    Diagnostic value of blood urea and bilirubin levels determination in patients with gastroduodenal zone diseases [Текст] = Діагностичне значення визначення вмісту сечовини та білірубіну крові в пацієнтів із хворобами гастродуоденальної зони / I. B. Zhakun [et al.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 758-763 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
МОЧЕВИНА (кровь)
БИЛИРУБИН (кровь)
HELICOBACTER PYLORI (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ПНЕВМОНИЯ
Анотація: The study of relationships of urea and bilirubin blood levels in patients with Helicobacter pylori associated gastroduodenal pathology (HP-aGDP) has the considerable relevance for clinicians, since these indicators represent the status and function of the gastroduodenal zone. The aim of this study was to estimate changes of bilirubin and urea blood levels in patients with HP-aGDP before and after treatment. Materials and methods. Our study has included 59 patients of the main group with different HP-aGDP and 44 patients of the control group with community-acquired pneumonia (CAP). Results. In patients with HP-aGDP the doubly severe reduction of urea concentration was observed in significantly greater number of patients, while half of the patients in the controls had an increase of its level by 10.4 %. The bilirubin concentration decrease was more pronounced (37.1 % vs. 3.5 %) and significant (P < 0.05) in patients with HP-aGDP. Its rate depended on the dynamics of urea exactly in patients with HP-aGDP and it was more pronounced in case of urea reduction (P < 0.05). Thus, the revealed association of bilirubin and urea levels changes, namely their decrease owing to the treatment, was inherent only to patients with HP-aGDP unlike to the patients with CAD. We also determined the involvement of lipid, carbohydrate and protein metabolism, electrolytes, composition of blood in the processes of local and systemic inflammation caused by HP and its relationship with adaptive reactions, which generally depended on other individual characteristics of patients in the study group (age, duration of disease, ulcer size, etc.). Conclusions. The monitoring of urea and bilirubin blood levels in patients especially with HP-aGDP during the eradication has a specific diagnostic and prognostic value. The bilirubin level in such cases reflects the severity of cholestasis, inflammatory lesions of the duodenal mucosa, comorbid hepatobiliary disease, while the urea level reduction may be an additional criterion of efficacy of HP eradication.
Вивчення взаємозв’язків умісту сечовини та білірубіну крові в пацієнтів із HP-aGDP має істотне значення для клініцистів, оскільки ці показники відбивають стан і функцію органів гастродуоденальної зони, їхні зміни можуть мати вагоме значення в оцінюванні стану подібних пацієнтів. Мета роботи - оцінювання змін вмісту білірубіну й сечовини крові, інших параметрів метаболізму, показників крові до та після лікування пацієнтів із HP-aGDP. Матеріали та методи. Дослідження включало 59 пацієнтів основної групи з різними HP-aGDP і 44 особи контрольної групи з CAP. Результати. Динаміка змін рівня сечовини крові в пацієнтів із НР-aGDP і пацієнтів із CAP значно відрізнялась: удвічі більш виражене зниження концентрації сечовини спостерігалось у більшої кількості пацієнтів основної групи, в той час як у половини пацієнтів контрольної групи визначалось збільшення її рівня на 10,4 %. Зниження концентрації білірубіну було вираженішим (37,1 % проти 3,5 %) та істотнішим (p < 0.05) у пацієнтів із НР-aGDP, ніж у контрольній групі. Ступінь його зниження залежав від динаміки вмісту сечовини саме у хворих із HP-aGDP: він був вираженішим у випадку зниження рівня сечовини (p < 0.05). Отже, виявлена асоціація змін умісту білірубіну та сечовини крові, а саме їхнє зниження внаслідок лікування, притаманне тільки пацієнтам із HP-aGDP на відміну від пацієнтів із CAP, що свідчить про залученість азотного метаболізму та функцій печінки в патогенезі цієї нозології. Нами також виявлена залученість жирового, вуглеводного та білкового обміну, електролітів, складу, функції крові до процесів місцевого та системного запалення, що викликане НР, його взаємозв’язок із реакціями адаптації, що загалом істотно залежало від інших індивідуальних характеристик пацієнтів основної групи (вік, тривалість хвороби, розмір виразкового дефекту тощо). Висновки. Моніторинг рівнів сечовини та білірубіну крові саме в пацієнтів із HP-aGDP протягом ерадикації має специфічне діагностичне та прогностичне значення. Рівень білірубіну в таких випадках показує тяжкість холестазу, запального ураження слизової оболонки дванадцятипалої кишки, актуальність супутньої гепатобіліарної патології, водночас як зниження рівня сечовини може бути додатковим критерієм ефективності ерадикації HP.


Дод.точки доступу:
Zhakun, I. B.; Sorokopud, O. O.; Strilchuk, L. M.; Kit Z. M.; Kondratyuk, M. O.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
13.


    Hrinivetska, N. V.
    Dynamics of α-D-mannose carbohydrate-binding sites distribution in rats’ pancreatic structures during the morpho-functional formation [Текст] = Динаміка розподілу вуглеводних детермінант α-D-манози у структурах підшлункової залози щурів у період її морфофункціонального становлення / N. V Hrinivetska, Yu. Burega, I. M. Maslova // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 764-768 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА (анатомия и гистология, рост и развитие)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МАННОЗА-СВЯЗЫВАЮЩИЕ ЛЕКТИНЫ
Анотація: Recently, the pathology of pancreas in children is observed more frequently. Precursors of inflammation development in pancreas are dysfunctional disorders, which include conditions accompanied by changes in pancreatic secretion in the absence of morphological abnormalities. The pancreas is especially sensitive to irritants in the antenatal period of development and during its morpho-functional formation. Placental function insufficiency and prenatal effects of various pathogens on the fetus can cause abnormalities of morphogenesis. The above determines the relevance of the study, which allows ascertaining the features of the fetus pancreas formation in conditions of antigenic nature substances action. The aim - to study the dynamics of α-D-Mannose carbohydrate-binding sites distribution in rats’ pancreatic structures during the morpho-functional formation, using lectin histochemistry analysis. Materials and мethods. Research was conducted on pancreases of white laboratory rats from the day of birth to ninety days of postnatal development. The experimental group of rats was injected intrafetal with an antigenic solution subcutaneously in the interscapular region. Detection of carbohydrate residues of α-D-Mannose was carried out by lens culinaris agglutinin (LCA), which conjugated with horseradish peroxidase. Results. Antigenic action in the antenatal period results to decrease in density of α-D-Mannose residues in pancreatic structures from the first to the third day of postnatal life. From the seventh day and until the fourteenth day the density of LCA receptors in experimental group has increased. From the twenty first until ninetieth days of life the distribution of carbohydrate receptors to LCA in the experimental group was not differ from the control and intact group. Conclusions. The increase in density of carbohydrate residues of α-D-Mannose in pancreatic structures in early postnatal period is the sign of immaturity, which may have the direct effect on secretory activity of organ.
Останнім часом частіше виявляється патологія підшлункової залози у дітей. Розвитку запальних процесів у підшлунковій залозі у дітей передують дисфункціональні розлади, що супроводжуються змінами секреції, за відсутності морфологічних відхилень. Підшлункова залоза особливо чутлива до подразників у період антенатального розвитку та в період її морфофункціонального становлення. Порушення функції плаценти та внутрішньоутробна дія на плід збудників різної природи, особливо вірусної, можуть бути причиною відхилень морфогенезу органів після народження. Вищевикладене визначає актуальність дослідження, що дає можливість встановити особливості формування підшлункової залози новонароджених за умов дії на плід речовин антигенної природи. Мета роботи - встановити динаміку розподілу вуглеводних детермінант α-D-манози у структурах підшлункової залози щурів у період морфофункціонального становлення з 1 до 90 доби після народження. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на підшлункових залозах білих лабораторних щурів від моменту народження до дев’яностої доби постнатального розвитку. Експериментальній групі щурів на 18 добу антенатального розвитку внутрішньоплідно підшкірно в міжлопаткову ділянку введено розчин антигена. Виявлення вуглеводних залишків α-D-манози проводили за допомогою лектингістохімічної реакції із застосуванням лектину сочевиці (LCA), що кон’югований із пероксидазою хрону. Результати. Антигенна дія в антенатальному періоді призводить до зменшення кількості залишків α-D-манози у структурах підшлункової залози з першої до третьої доби життя. З сьомої по чотирнадцяту добу спостереження кількість рецепторів до лектину сочевиці в експериментальних групах тварин збільшена. З двадцять першої по дев’яносту добу життя кількість рецепторів до лектину сочевиці в експериментальних групах не відрізняється від інтактної та контрольної груп. Висновки. Зниження в ранньому післянатальному періоді щільності вуглеводних залишків α-D-манози у структурах підшлункової залози є ознакою їхньої незрілості, що може надалі мати безпосередній вплив на секреторну активність органа.


Дод.точки доступу:
Burega, Yu.; Maslova, I. M.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
14.


   
    Characteristic of cellular immunity in children with recurrent respiratory diseases, depending on the level of immunoglobulin E production [Текст] = Характеристика показників клітинного імунітету в дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями залежно від здатності до утворення імуноглобуліну E / Т. Ye. Shumna [et al.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 769-772 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ (иммунология, физиология)
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, этиология)
ИММУНОГЛОБУЛИН E (иммунология)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ
Анотація: Purpose. To analyze the indices of cellular immunity in children with recurrent respiratory diseases, depending on the level of IgE production. Materials and methods. The study of cellular immunity and the level of IgE production in 81 children with recurrent respiratory diseases, aged from 2 to 6 years old (I group - 45 children with IgE index above the reference values of the age norm; II group - 36 children with normal IgE level). Results. In 55.56 % of children with recurrent respiratory diseases, the IgE level has exceeded the reference values of the age norm. Cellular immunity in 53.33 % of children with recurrent respiratory diseases and high IgE levels was significantly more often characterized by decrease in the relative amount of CD3+, CD4+ T-lymphocytes phenotype and increase in the relative values of CD25+ lymphocytes phenotype with a moderate positive direct correlation between CD25+ lymphocytes and IgE levels (R = 0.35, P < 0.05). In children with recurrent respiratory diseases and normal IgE levels the relative amount of СD3+, CD4+, CD8+ lymphocytes phenotype was decreased and increased CD16+, CD19+ phenotypes in 38.89 %, and increase in the relative values of CD25+ lymphocytes phenotype in 11.1 %. Regardless of the ability to IgE production the cellular immunity parameters within the age standard were recorded in 53.09 % of the examined children and violation of the cellular immunity was observed in 46.91 % of cases. Conclusions. In children with recurrent respiratory diseases changes in the cellular immunity were registered 14.44 % more often in the group of children with high IgE level.
Мета роботи - аналіз і визначення взаємозв’язку показників клітинного імунітету в дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями залежно від рівня імуноглобуліну Е. Матеріали та методи. Обстежили 81 дитину з рекурентними респіраторними захворюваннями віком 2-6 років (І група спостереження - 45 дітей, з показниками імуноглобуліну E, вищими за референтні значення вікової норми; ІІ група - 36 дітей із нормальним рівнем імуноглобуліну E. Результати. У 55,56 % дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями рівень імуноглобуліну E перевищував референтні значення вікової норми. Клітинний імунітет у 53,33 % дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями та високим рівнем імуноглобуліну E характеризувався зниженням відносної кількості Т-лімфоцитів із фенотипом СD3+ і CD4+ і підвищенням лімфоцитів із фенотипом CD25+, із помірним позитивним прямим кореляційним зв’язком між показниками CD25+ та імуноглобуліном E (R = 0,35, р < 0,05). У дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями та нормальним рівнем імуноглобуліну E в 38,89 % випадків реєструвалось зниження відносної кількості Т-лімфоцитів із фенотипами СD3+, CD4+, CD8+ та підвищення CD16+ і CD19+, а тільки в 11,1 % - підвищення лімфоцитів із фенотипом CD25+. Незалежно від здатності до утворення імуноглобуліну E, у 46,91 % дітей фіксувалось порушення клітинної ланки імунітету та, відповідно, у 53,09 % обстежених показники клітинного імунітету реєструвались у межах вікової норми. Висновки. У дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями порушення клітинної ланки імунітету реєструвались на 14,44 % частіше у групі обстежених із високим рівнем імуноглобуліну E.


Дод.точки доступу:
Shumna, Т. Ye.; Nedelska, S. M.; Solovieva, S. V.; Masur, V. I.; Kolesnik, O. Ya.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
15.


    Raznatovska, O. M.
    Clinical features of the pulmonary tuberculosis course combined with different diabetes mellitus types in the Zaporizhzhia region [Текст] = Клінічні особливості поєднаного перебігу туберкульозу легень із різними типами цукрового діабету / O. M. Raznatovska, Yu. M. Bobrovnycha-Dvizova // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 773-779 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: The purpose of the work - to determine the clinical features of the pulmonary tuberculosis course combined with different types of diabetes mellitus (DM) in the Zaporizhzhia region for the further development of the differentiated approach to the management of these patients. Materials and methods of research. The study included 49 patients with pulmonary tuberculosis who were in inpatient treatment in the Departments of Clinical site of the tuberculosis and pulmonology department of the ZSMU in the “Zaporizhzhia Regional Clinical TB Dispensary” Municipal institution. The patients were divided into 2 groups: a group of 1 - 31 patients with pulmonary tuberculosis combined with the 1 type DM course, a group of 2 to 18 patients with pulmonary tuberculosis combined with the 2 type DM course. The outcomes of the study were processed by modern analysis methods on a personal computer using the statistical package of the Statistica® for Windows 6.0 (StatSoft Inc., No. AXXR712 D833214FAN5) license program. Results. In tuberculosis patients with the combined type 1 DM course, regardless of sex, young people aged 31-40 years significantly predominate, and with type 2 diabetes - men over 40 years of age. In tuberculosis patients with the combined type 1 DM course, the infiltrative form of tuberculosis is 1.5 times more frequent than that of type 2 DM. In the case of the combined type 1 DM course, the tendency towards the infiltrative form predominance is determined, but compared to type 1 diabetes, the disseminated form is 10.4 times predominant. The vast number of patients in both groups are patients with bacterial excretion, and on discharge from hospital, the number of patients with bacterial excretion with the combined type 2 DM course remains 1.7 times larger. Regardless of the concomitant DM type, the vast majority of patients have a destructive process in the lungs with a predominance of cavities up to 4 cm in diameter, regardless of their number. Despite the fact that regardless of the concomitant DM type, the average time of the destructions healing in both groups is almost equal (5 months), in patients with type 2 DM there is a tendency to 2 times more frequent healing of destructions. Type 1 DM is of the predominantly severe and moderate severity in the subcompensation stage, and type 2 diabetes in almost all patients is of moderate severity with a tendency to the predominance of the decompensation stage. Regardless of the concomitant DM type, in the half of patients in the setting of the TB course combined with DM, the concomitant conditions are diagnosed: hypertonic disease and pulmonary heart failure in patients with the combined type 2 diabetes are prevalent in comparison with the patients with type 1 DM, where there is a tendency to increase in the pulmonary heart failure and hepatitis incidence. In TB patients, the complications of DM develop 1.3 times more frequent with type 1 than with type 2, which are manifested predominantly by diabetic vascular disorders, namely, retinal angiopathy and lower extremity angiopathy and ketoacidosis. And complications of type 2 diabetes are diabetic: vascular disorders, encephalopathy and diabetic foot. Regardless of the concomitant diabetes type, the incidence of adverse reactions to antimycobacterial drugs in cases of resistant tuberculosis is 37.5 % in patients with the combined type 1 DM and 44.4 % with the combined type 2 DM. In cases of tuberculosis with the combined type 2 DM, 5 times more patients have been provided with the palliative therapy. Conclusions. The course of tuberculosis largely depends on the type of diabetes. When combined with type 1 diabetes, the more unfavorable and severe course of both diseases is determined, while in combination with type 2 diabetes, on the contrary.
Мета роботи - визначити клінічні особливості поєднаного перебігу туберкульозу легень із різними типами цукрового діабету (ЦД) у Запорізькій області для дальшої розробки диференційованого підходу до ведення цих пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідження включили 49 хворих на туберкульоз легень, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділеннях клінічної бази кафедри фтизіатрії і пульмонології ЗДМУ в КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер». Хворі були поділені на 2 групи: 1 - 31 хворий на туберкульоз легень із поєднаним перебігом ЦД 1 типу, група 2 - 18 хворих на туберкульоз легень із поєднаним перебігом ЦД 2 типу. Результати дослідження опрацьовані сучасними методами аналізу на персональному комп’ютері з використанням статистичного пакета ліцензійної програми Statistica® for Windows 6.0 (StatSoft Inc., № AXXR712 D833214FAN5). Результати. У хворих на туберкульоз із поєднаним перебігом ЦД 1 типу, незалежно від статі, вірогідно переважають молоді особи віком 31-40 років, а з ЦД 2 типу - чоловіки (старші за 40 років). У хворих на туберкульоз із поєднаним перебігом ЦД 1 типу у 1,5 раза частіше переважає інфільтративна форма туберкульозу, ніж із ЦД 2 типу. А при поєднаному перебігу з ЦД 1 типу визначається тенденція до переважання інфільтративної форми, але порівняно з ЦД 1 типу у 10,4 раза переважає дисемінована. Переважна кількість пацієнтів обох груп - бактеріовиділювачі, а під час виписки зі стаціонара кількість пацієнтів із бактеріовиділенням при поєднаному перебігу з ЦД 2 типу залишається більшою в 1,7 раза. Незалежно від типу супутнього ЦД, основна кількість пацієнтів мають деструктивний процес із переважанням каверн до 4 см діаметром, незалежно від їхньої кількості. Притім, що, незалежно від типу супутнього ЦД, середні терміни загоєння деструкцій в обох групах майже однакові (5 місяців), при ЦД 2 типу визначається тенденція до частішого вдвічі загоєння деструкцій. ЦД 1 типу - переважно тяжкого та середньотяжкого ступенів тяжкості у стадії субкомпенсації, а ЦД 2 типу майже в усіх пацієнтів - середньотяжкого ступеня з тенденцією до переважання стадії декомпенсації. Незалежно від типу супутнього ЦД, у половини пацієнтів на тлі поєднаного перебігу туберкульозу з ЦД діагностуються супутні захворювання: у хворих із поєднаним ЦД 2 типу переважають гіпертонічна хвороба та легенево-серцева недостатність порівняно з хворими на ЦД 1 типу, де визначається тенденція до зростання частоти легенево-серцевої недостатності та гепатитів. У хворих на туберкульоз ускладнення ЦД розвиваються частіше у 1,3 раза при 1 типі, ніж при 2, проявляються переважно діабетичними судинними розладами, як-от: ангіопатіями сітківки ока та нижніх кінцівок і кетоацидозом. А ускладненнями ЦД 2 типу є діабетичні: судинні розлади, енцефалопатія та діабетична стопа. Незалежно від типу супутнього ЦД, частота побічних реакцій на антимікобактеріальні препарати у випадках резистентного туберкульозу становить 37,5 % у хворих із поєднаним ЦД 1 типу та 44,4 % - з поєднаним ЦД 2 типу. При туберкульозі з поєднаним ЦД 2 типу у 5 разів частіше пацієнти переведені на паліативне лікування. Висновки. Перебіг туберкульозу значно залежить від типу супутнього цукрового діабету. При поєднанні з цукровим діабетом 1 типу визначається несприятливіший і тяжкий перебіг обох захворювань, а при поєднанні з цукровим діабетом 2 типу - навпаки.


Дод.точки доступу:
Bobrovnycha-Dvizova, Yu. M.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
16.


   
    Regional monitoring of the urinary tract infections causative agents antibiotic resistance in the child population of the Chernivtsi region [Текст] = Регіональний моніторинг антибіотикорезистентності збудників інфекцій сечової системи серед дитячого населення Чернівецької області / V. V. Bezruk [et al.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 780-785 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ НИЖНИХ СИМПТОМЫ (диагностика, микробиология, моча, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ (действие лекарственных препаратов)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ
Анотація: In the scope of current medical practice the “viewpoint” regarding the growth of antibiotic resistance of microorganisms is a threat to national security. A reasonable use of antibiotics on the basis of uropathogen regional bacterial sensitivity gives the opportunity to “restrain” the growth of antibiotic resistance of microorganisms and increase the effectiveness of the UTI treatment. The aim of the article is to determine the range and dynamics of the antibiotic resistance of major groups of infectious-inflammatory diseases causative agents of the urinary tract in the child population of the Chernivtsi region. Materials and methods. The analysis of etiologic spectrum and antibiotic resistance of uropathogens was conducted and observed in the urine samples of 657 patients who were provided with a specialized medical care in the Nephrology department of the “Municipal Children’s Clinical Hospital”, Chernivtsi (2014-2015) with the purpose of the dynamic control of possible changes in the regional antibiotic resistance of pathogens of causative pathogens of the “urinary tract infections” (UTI); identify the age and gender differences of the child population of the Chernivtsi region (2014-2015) compared to the monitoring data for the period of 2009-2013. Results. When UTI among of the child population of the Chernivtsi region leading etiologic organisms include strains of the family Enterobacteriaceae and uropathogen of the genus Proteus. A “wave-like” curve of the dynamics of antibiotic resistance of Enterobacteriaceae uropathogens with a decreasing tendency to the “drugs of choice” was observed among the child population of the region (2009-2015): penicillin (P < 0.01), cephalosporin II-III generation (P < 0.01) and medicine of the fluoroquinolone series (P < 0.01). A “wave-like” curve of the dynamics of antibiotic resistance of Proteus uropathogens with a decreasing tendency to the “drugs of choice” was observed among the child population of the region (2009-2015): semi-synthetic penicillin (P < 0.1), and medicine of the tetracycline series (P < 0.01). Conclusions. Regional microbiological monitoring of the uropathogens is an effective “tool” in higher quality treatment of infectious and inflammatory diseases of the urinary tract of the child population.
Сучасний "погляд" у світовій медичній практиці щодо зростання антибіотикорезистентності мікроорганізмів - загроза національної безпеки. Раціональне використання антибіотиків, на підставі даних про регіональну бактеріальну чутливість уропатогенів, дає можливість «стримувати» зростання антибіотикорезистентності мікроорганізмів і підвищити ефективність лікування інфекційно-запальних захворювань сечової системи. Мета роботи - встановити динаміку антибіотикорезистентності основних груп збудників інфекційно-запальних захворювань сечової системи в дитячого населення Чернівецької області. Матеріали та методи. Здійснено аналіз етіологічного спектра та антибактеріальної резистентності уропатогенів, що ідентифіко¬вані у 657 зразках сечі пацієнтів, яким надавалась спеціалізована медична допомога у нефрологічному відділенні КМУ «Міська дитяча клінічна лікарня» м. Чернівці (2014-2015 рр.), із метою динамічного контролю щодо можливих змін у регіональній ан¬тибіотикорезистентності основних груп збудників «інфекцій сечової системи» (ІСС); виявлення вікових і гендерних відмінностей у дитячого населення Чернівецької області (2014-2015 рр.) порівняно з отриманими даними моніторингу за період 2009-2013 рр. Результати. При інфекціях сечовивідних шляхів серед дитячого населення Чернівецької області провідними етіологічними збудниками є штами родини Enterobacteriaceae та уропатогени роду Proteus. Серед дитячого населення регіону із захворю¬ваннями сечовидільної системи спостерігалась (2009-2015 рр.) «хвилеподібна» крива динаміки антибіотикорезистентності уропатогенів родини Enterobacteriaceae з тенденцією зниження до «препаратів вибору»: пеніцилінів (р < 0,01), цефалоспо¬ринів ІІ-ІІІ поколінь (р < 0,01) і препаратів фторхінолонового ряду (р < 0,01). Серед уропатогенів роду Proteus спостерігається «хвилеподібна» крива динаміки антибіотикорезистентності до напівсинтетичних пеніцилінів (р < 0,1) і тетрациклінів (р < 0,01). Висновки. Регіональний мікробіологічний моніторинг антибіотикорезистентності основних груп уропатогенів є дієвим «ін¬струментом» у підвищені якості лікування інфекційно-запальних захворювань сечової системи в дітей.


Дод.точки доступу:
Bezruk, V. V.; Bezruk, T. О.; Stegnitska, L. V.; Sokolnyk, S. O.; Sheremet, M. I.; Maksymyuk, V. V.; Godovanets, O. I.; Godovanets, O. S.; Kovtun, A. I.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
17.


    Лещева, Т. В.
    Особливості перебігу І триместру вагітності в жінок, які народжують уперше після 40 років [Текст] / Т. В. Лещева // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 786-792 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ (психология, физиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ (использование)
РОДОВ КОЛИЧЕСТВО В АНАМНЕЗЕ
Анотація: Мета роботи – зниження частоти невиношування в жінок, які народжують уперше після 40 років, на основі вивчення клініко-ехографічних, ендокринологічних, біохімічних і мікробіологічних змін. Матеріали та методи. Здійснили клініко-функціональне та лабораторне дослідження в 40 жінок, які народжують уперше після 40 років, поділених на дві групи (перша група додатково поділена на дві підгрупи). Результати. В умовах сьогодення частота передчасного переривання вагітності коливається в межах 10–25 %. Незважаючи на той факт, що багато наукових колективів в України та за її межами працюють над вирішенням цієї проблеми, рівень невиношування вагітності (НВ) становить від 5,0 до 10,0 %. Серед різних чинників ризику невиношування все більше значення приділяється репродуктивному анамнезу жінок, особливо щодо віку жінок і чоловіків, які планують вагітність. Успіхи сучасної репродуктології створили передумови до розуміння генезу порушень репродуктивної системи в жінок і забезпечили можливість глибшого розуміння механізмів НВ у жінок, які вагітніли природним шляхом і з використанням допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Особлива група ризику – жінки, які народжують уперше після 40 років. При цьому патогенез НВ у цих жінок, у тому числі й після ДРТ, вивчений недостатньо. Відсутні чіткі дані про особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу та порушень стану плода й новонародженого залежно від ендокринологічних та імунологічних особливостей. Крім того, відсутні дані про можливості ранньої діагностики та профілактики НВ з урахуванням варіанта настання вагітності. Висновки. Як показали результати здійснених у І триместрі вагітності досліджень, жінки, які народжують уперше після 40 років, становлять групу високого ризику щодо невиношування, частота якого – 15,0 %. Це ускладнення розвивається на тлі гіпоплазії амніона, дострокової облітерації екзоцелома, прискореного зростання або раннього гідроамніона та гіпоплазії хоріона (за даними ехографії); а також дисгормональних (зниження вмісту Е та ПГ); імунологічних (зниження числа СД3+ і СД4+ при зростанні числа СД8+); біохімічних (збільшення вмісту β-ліпопротеїдів, тригліцеридів і ЛФ) і мікробіологічних (зниження числа лактобацил і біфідобактерій на тлі зростання різних штамів стафілококів) порушень. Результати, що отримали, необхідно враховувати в першому триместрі вагітності при розробленні алгоритму ведення пацієнток, які народжують уперше після 40 років.

Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
18.


    Чернякова, Г. М.
    Застосування сорбційних технологій для лікування інфікованих опікових ран в експерименті [Текст] / Г. М. Чернякова // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 793-797 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ОЖОГИ (лекарственная терапия, осложнения, этиология)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ (лекарственная терапия, микробиология)
PSEUDOMONAS AERUGINOSA (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ (использование)
Анотація: Частота виникнення інфекційних ускладнень у хворих з опіками – актуальна проблема сучасної медицини. Ендогенна та екзогенна інтоксикація, що виникає при великих опікових ураженнях, зумовлює чималі порушення водно-сольового обміну в організмі та призводить до порушення функції органів і систем загалом. Саме тому останнім часом велика увага приділяється такому напряму медицини, як аплікаційна сорбція ранової поверхні або вульнеросорбція. Мета роботи – оцінити антибактеріальні та ранозагоювальні властивості аплікаційного сорбенту оригінального складу для лікування експериментальної синьогнійної опікової інфекції. Матеріали та методи. Дослідження виконали на 90 шестимісячних мишах-самцях лінії NMRI вагою 18–20 грамів. Усіх тварин поділили на 5 груп. Використали модель контактного термічного опіку. Відразу після нанесення опіку піддослідні тварини інфіковані добовою культурою клінічного полірезистентного штаму P. aeruginosa 3101, котрий отримали від пацієнта з опіками. На 1, 3, 7, 14 та 21 добу здійснили мікробіологічні дослідження бактеріальної забрудненості ранової поверхні відповідно до методичних рекомендацій та оцінювання швидкості загоєння ран, визначивши середню швидкість зменшення поверхні рани в см² за день і зменшення площі поверхні рани у відсотках за день (індекс Попової). Результати. Встановили, що лікування оригінальним аплікаційним сорбентом дає можливість уже на третій день досягти зменшення кількості мікробних клітин у рані нижче за критичний рівень, що становить 105 КУО/мл. Також в експериментальній групі, яку лікували досліджуваним препаратом, внаслідок скорочення термінів очищення рани раніше спостерігалось зниження кількості гнійних виділень, зменшення набряку, почервоніння та інфільтрації. Це призводило до скорочення термінів загоєння ран і розвитку повної епітелізації ранової поверхні на 2–3 доби швидше порівняно з іншими групами. Висновки. Результати свідчать, що досліджуваний оригінальний аплікаційний сорбент проявляє виражені антибактеріальні та ранозагоювальні властивості, які зумовлені властивостями компонентів, що входять до його складу, та може розглядатися як перспективний комплексний препарат для місцевого лікування опікової синьогнійної інфекції, зокрема тієї, що спричинена полірезистентними штамами.

Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
19.


    Страфун, С. С.
    Результати лікування кальцифікуючого тендиніту сухожилка надостьового м’яза плечового суглоба [Текст] / С. С. Страфун, О. С. Страфун, С. В Богдан // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 798-803 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ТЕНДИНОПАТИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ (патология)
ДЮРАПАТИТ (вредные воздействия)
Анотація: Мета роботи – визначити та порівняти результати консервативного та оперативного лікування кальцифікуючого тендиніту сухожилка надостьового м’яза плеча. Матеріали та методи. Клінічну групу становили 120 хворих із кальцифікуючим тендинітом сухожилка надостьового м’яза плеча. Усіх хворих залежно від проведеного оперативного чи консервативного лікування поділили на дві групи, кожну з них – ще на дві (з кальцинатами 1,5 см завдовжки та більше та з кальцинатами, меншими за 1,5 см) згідно з рентгенологічною класифікацією Bosworth. Консервативне лікування включало розмиття кальцинатів фізіологічним розчином під контролем ультразвуку з дальшим уведенням гормонального препарату пролонгованої дії та застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів, фізіотерапевтичних методів лікування. Оперативне лікування включало видалення депозитів кальцію з товщі сухожилка надостьового м’яза з дальшим швом ротаційної манжети плеча та тенодезуванням сухожилка довгої голівки біцепса на рівні проксимальної третини міжгорбкової борозни плечової кістки. Результати. У більшості хворих при здійсненні «нідлінгу» з розмірами кальцинату менше ніж 1,5 см (55 пацієнтів, 45,8 %) наставало клінічне та рентгенологічне одужання вже через 2 тижні. Рівень больового синдрому в середньому не перевищував 2,39 ± 0,39 бала за ВАШ, а функція плечового суглоба зросла в середньому до 40,26 ± 4,39 бала за шкалою Oxford Shoulder Score. Через 3 місяці після початку лікування найкращі середні результати отримані у хворих із кальцинатами до 1,5 см – 43 ± 3,8 бала за шкалою Oxford Shoulder Score, найгірші – 26 ± 4,8 бала – у хворих із кальцинатами понад 1,5 см, яким проводилось консервативне лікування (р ≤ 0,05). Висновки. Під час оперативного лікування розміри кальцината суттєво не впливали на його результат (р ≤ 0,01). Незначно кращі результати отримано у хворих із розмірами кальцинату до 1,5 см – за шкалою Oxford Shoulder Score 39 ± 3,8 бала.


Дод.точки доступу:
Страфун, О. С.; Богдан, С. В
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
20.


    Got’I., M.
    The impact of acute post-extraction oroantral communications surgical treatment on patients’ quality of life in early post-operative period [Текст] = Вплив хірургічного усунення гострих післяекстракційних ороантральних сполучень на якість життя пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді / M. Got’I., S. SorokivskyiI., Yu. O. Medvid // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2017. - Т. 19, N 6. - С. 804-808 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА (патология, повреждения, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
Анотація: The research objective is to study the impact of plastic surgery different methods of acute post-extraction oroantral communications treatment on patients’ quality of life in early post-operative period. Materials and methods. The study included 41 patient aged between 18 and 58 years receiving treatment of maxillary sinus perforation, which was caused by tooth extraction. The patients were divided into 3 groups – 14, 12 and 15 persons respectively. Plastic surgery of the oroantral communication in the first group was done in accordance with the methods suggested by the authors using collagen cone and membrane. The same surgery in the second group was done with PRF (Platelet-rich fibrin). In the third (control group), the communication was closed by the vestibular flap following the Rehrmann method. Results of patients’ quality of life evaluation after plastic surgery treatment of acute post-extraction oroantral communication show the decrease of its general indicator in early post-operative period in all groups of patients. The general quality of life indicator (well-being indicator) shows a tendency to increase over the first 24 hours after the surgery in both study and control groups. This may mean that a relatively small trauma in a maxillofacial area has a significant influence on patients’ perception of their condition and well-being. Absolute numbers of well-being indicator over the first 24 hours after the surgery in the third group were almost 1.5 times higher than those in the groups 1 and 2. In a comparative study of the groups 1 and 3 and then the groups 2 and 3, we observed a significant difference between well-being indicator levels (P 0.01). The control group demonstrated the return to the pre-operative life quality values on the 7-th day after the surgery. While at the same time, those values in the study groups were equal to the pre-operative ones already on the 4-th day. Conclusions. Operation trauma which was caused by the plastic surgery for closure of acute oroantral communication leads to the decrease of patients’ quality of life (oral-related conditions), which correlates with the volume of a surgery and its complexity. The use of less traumatic methods of oroantral communication plastics facilitate the statistically significant decrease of these plastics negative impact on patients’ quality of life in early post-operative period and enables the earlier recovery.
Мета роботи – встановлення впливу різних методик пластики гострих післяекстракційних ороантральних сполучень на якість життя пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді. Матеріали та методи. До дослідження залучили 41 пацієнта віком від 18 до 58 років, які перебували на амбулаторному лікуванні з приводу перфорацій верхньощелепного синуса, що виникли внаслідок операції видалення зуба. Пацієнтів поділили на 3 групи по 14, 12 та 15 осіб відповідно. У першій групі пластику ороантрального сполучення здійснили запропонованою авторами методикою із використанням колагенових конуса та мембрани. У другій групі пластику виконували із використанням збагаченого тромбоцитами фібрину (PRF). У третій групі, що слугувала групою порівняння, для закриття перфорацій верхньощелепного синуса використали метод Рехмана – трапецієподібним слизовоокісним клаптем. Результати. Оцінювання змін показників якості життя пацієнтів після пластики гострих післяекстракційних ороантральних сполучень засвідчують погіршення загального показника якості життя в ранньому післяопераційному періоді в усіх групах пацієнтів. Тенденція до збільшення загального показника якості життя в першу добу характерна як у дослідних, так і в контрольній групах. Це свідчить, що операційна травма порівняно невеликого об’єму в щелепно-лицевій ділянці супроводжуються вираженим впливом на суб’єктивне сприйняття свого стану пацієнтами. Абсолютні значення загального показника якості життя на першу добу у третій групі майже в 1,5 раза перевищували аналогічні у 1 та 2 групах. При попарному порівнянні першої із третьою та другої із третьою групами спостерігали значущу різницю між загальними показниками якості життя (р 0,01). У групі порівняння повернення загального показника якості життя до значень, що спостерігались у передопераційному періоді, відбулось на 7 добу після хірургічного втручання. Водночас у дослідних групах загальний показник якості життя не відрізнявся від доопераційного вже на четверту добу. Висновки. Операційна травма як наслідок пластичного закриття гострого ороантрального сполучення спричинює погіршення пов’язаної зі стоматологічним здоров’ям якості життя пацієнтів, що корелює з об’ємом хірургічного втручання та його складністю. Використання малотравматичних методик пластики ороантральних сполучень дає можливість статистично значуще зменшити негативний вплив хірургічного втручання на якість життя пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді та сприяє швидшому її відновленню.


Дод.точки доступу:
SorokivskyiI., S.; Medvid, Yu. O.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ2 (1), СБО (1)
Знайти схожі
 1-20    21-26 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
ДРНТІ-навігатор
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика
за 07.07.2024
Кількість запитів 24019
Кількість відвідувачів 1
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)