Стан розробки проблеми емоційної стійкості як інтегративної властивості особистості . - С .11-71.
Інтерпретація феномена "емоційна стійкість" . - С .11-35.
"Емоційна стійкість" та її особистісні детермінанти з позицій адаптаційної та когнітивної теорії стресу . - С .35-49
Підходи до операціоналізації феномен емоційної стійкості як основи для вдосконалення його діагностики . - С .49-71.
Особливості підходу до розробки комп'ютерної методики діагностики емоційної стійкості та її емпіричної перевірки . - С .72-118.
обґрунтування вибору основних діагностичних параметрів і визначення вимог до методики їх діагностики . - С .72-94.
обґрунтування вибору когнітивної (мнемічної) діяльності як основи для прогнозування емоційної стійкості . - С .94-101.
Вибір параметрів комп'ютерної діагностики емоційної стійкості за характеристиками мотиваційно-емоційної саморегуляції суб'єктом змодельованої інформаційно-перероблюваної діяльності . - С .101-118.
Аналіз результатів діагностування емоційної стійкості людини за показниками змодельованої перцептивно-мнемічної діяльності . - С .119-192.
Результати ідеографічного етапу емпіричного дослідження емоційної стійкості людини за допомогою комп'ютерної моделі інформаційно-перероблюваної діяльності . - С .122-136.
Вихідні концептуальні положення побудови комп'ютерної моделі для прогнозування емоційної стійкості людини методом "агентів" . - С .136-151.
Емпірична перевірка комп'ютерної моделі діагностики емоційної стійкості людини на контингенті авіадиспетчерів та студентів університету . - С .151-192.
Характеристика особливостей професійної діяльності диспетчерів повітряного руху й обґрунтування доцільності використання розробленої моделі діагностики емоційної стійкості для підвищення якості їх профвідбору . - С .151-157.
Організація і результати перевірки валідності розробленої методики комп'ютерної діагностики емоційної стійкості . - С .157-173.
Результати емпіричної перевірки валідності комп'ютерної методики діагностики емоційної стійкості на вибірці студентів першого курсу в період їх адаптації до нових умов навчання . - С .173-192.
Форми відображеної оцінки емоційної стійкості людини . - С .193-305.
Адаптаційний та стретозахисний потенціал емоційного інтелекту і можливості прогнозування емоційної стійкості людини з урахуванням рівнів розвитку емоційного інтелекту . - С .195-226.
Переважання стратегії концентрації на проблемі в індивідуальному репертуарі засобів психологічного подолання стресу як форма відображеної оцінки емоційної стійкості людини . - С .226-270.
Типи поведінки особистості у складних життєвих ситуаціях залежно від сприйняття емоціогенної ситуації як виклику чи загрози . - С .229-238.
Емпіричне дослідження характеру зв'язку між вибором стратегій психологічного подолання стресу й емоційною стійкістю спортсменів у складних ситуаціях спортивної діяльності . - С .238-252.
Емпіричне дослідження характеру вибору батьками хронічно хворих дітей стратегій подолання стресу як форми відображеної оцінки їх емоційної стійкості / емоційної вразливості . - С .252-270.
Парадигма саногенезу у дослідженнях психологічного подолання стресу і критерії діагностування оптимальної життєвої орієнтації людини . - С .271-285.
Стресозахисні механізми і стратегії психологічного подолання стресу: загальне і відмінне . - С .272-277.
Компонентний склад конструкту "оптимальна життєва орієнтація" . - С .277-278.
Домінуючі стратегії психологічного подолання стресу в осіб зі "здоровими" та "нездоровими" особистісними властивостями . - С .278-285.
Механізми виникнення психосоматичних захворювань, зумовлених вибором неадекватних стратегій реагування на стрес . - С .286-305.
Особливості функціонування вегетативних систем при стресі і витоки "хвороб стресу" . - С .286-292.
Взаємозв'язок між емоційним станом і "пошуковою активністю" . - С .292-296.
обґрунтування гіпотези про можливість відображеної оцінки емоційної вразливості за показниками психосоматичного здоров'я . - С .296-305.