Наукова бібліотека Запорізького державного медичного університету

На головну сторінку сайту

Спрощенний режим

E-бібліотека навчальних матеріалів

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки ЗДМФУ- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки ЗДМФУ

Каталог онлайн курсів на платформі edX

Публікації співробітників ЗДМФУ

Картотека авторефератів дисертацій

Картотека іноземної літератури

Картотека законодавчих документів

Картотека рідкісних видань

Фонд електронних документів

Каталог WEB - ресурсів

Ресурси порталу Springer Link (доступ через IP-адреси ЗДМУ)

Заочно-дистанційне навчання

Полнотекстовая

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Публікації співробітників ЗДМФУ (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ПУ40/2023/20/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи с 1 за 13

The role of clinical and immunological parameters in predicting the effectiveness of additional immunotropic therapy in oxygen-dependent patients with COVID-19 coronavirus disease [Текст] / O. V. Riabokon [et al.] // Патологія = Pathologia : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 207-217 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
АНОКСИЯ (иммунология, терапия)
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ (использование)
ИММУНОДЕПРЕССАНТЫ (терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормовані):
ТОЦИЛИЗУМАБ
Анотація: The purpose of the research is to find out the role of clinical and immunological parameters in predicting the effectiveness of additional immunotropic therapy in oxygen-dependent patients with the coronavirus disease COVID-19. Material and methods. 79 oxygen-dependent patients with COVID-19 were examined, who received additional therapy with tocilizumab according to current protocols. The patients were divided into groups: I group - 39 patients who recovered; group II - 40 patients with a fatal outcome of the disease. The content of ferritin (Monobind Inc., USA), interleukin (IL) IL-2 (Elabscience, USA), IL-6 (Invitrogen, Austria), monocyte chemotactic protein-1 (MCP-1) (Elabscience, USA) was determined in the blood serum of patients and persons of the control group by the method of immunoenzymatic analysis. Statistical processing of the obtained data was carried out in the program Statistica 13 for Windows (StatSoft Inc., No. JPZ804I382130ARCN10-J). Results. Threshold levels of immunological parameters at different stages of observation, which have prognostic value regarding the risk of a fatal outcome of COVID-19, have been established. After 5 days of tocilizumab administration, the preservation of the indicator of the absolute number of blood lymphocytes ≤1.2 × 109/l (AUC = 0.631, p = 0.039), CRP level ›67.5 mg/l (AUC = 0.670, p = 0.020), IL-2 ›309.45 pg/ml (AUC = 0.761, p = 0.013), IL-6 ›4.66 pg/ml (AUC = 0.871, p ‹ 0.001) indicated a high probability of developing a fatal outcome of the disease in patients with COVID-19. The analysis of the diagnostic significance of ferritin showed the informativeness of the level of its increase as at the time of the start of observation ›548.02 ng/ml (AUC = 0.718, p = 0.004) and after 5 days the application of additional immunotropic therapy ›443.55 ng/ml (AUC = 0.736, p = 0.026). It has been proven that, in addition to immunological parameters, when assessing the probability of a fatal outcome of COVID-19, such clinical parameters as the presence of febrile fever at the time of the appearance of oxygen dependence (p ‹ 0.05) and the duration of oxygen dependence at the time of additional immunotropic therapy with tocilizumab are informative (p ‹ 0.05). Under the conditions of additional immunotropic therapy with tocilizumab more than 4 days after the onset of oxygen dependence, the probability of ineffectiveness of the specified additional treatment was significant (AUC = 0.756, p ‹ 0.001). Conclusions. The dynamics of immunological parameters in oxygen-dependent patients with COVID-19 during additional immunotropic therapy with tocilizumab has certain features with different treatment results. When predicting the probable risk of a fatal outcome of the disease, clinical parameters are informative, namely the appearance of febrile fever during the development of oxygen dependence and the duration of oxygen dependence until the moment of tocilizumab administration, and immunological parameters, namely the level of the absolute content of lymphocytes, ferritin, CRP, IL-2, IL-6 in the blood.
Мета роботи - з’ясувати роль клінічних та імунологічних параметрів у прогнозуванні ефективності додаткової імунотропної терапії в кисневозалежних хворих на коронавірусну хворобу COVID-19. Матеріали та методи. Обстежили 79 кисневозалежних хворих на COVID-19, які отримали додаткову терапію тоцилізумабом, відповідно до чинних протоколів. Пацієнтів поділили на групи: I – 39 осіб, які одужали; II – 40 хворих із летальним наслідком. Методом імуноферментного аналізу в сироватці крові хворих та осіб контрольної групи визначали вміст феритину (Monobind Inc., USA), інтерлейкіну (IL) IL-2 (Elabscience, USA), IL-6 (Invitrogen, Austria), моноцитарного хемотактичного протеїну-1 (MCP-1) (Elabscience, USA). Статистично результати опрацювали в Statistica 13 for Windows (StatSoft Inc., ліцензія № JPZ804I382130ARCN10-J). Результати. Встановлено межові рівні імунологічних параметрів на різних етапах спостереження, що мають прогностичне значення щодо ризику летального наслідку COVID-19. Через 5 діб після введення тоцилізумабу збереження показника абсолютної кількості лімфоцитів крові ≤1,2 × 109/л (AUC = 0,631, p = 0,039), рівня CRP ›67,5 mg/l (AUC = 0,670, p = 0,020), IL-2 › 309,45 pg/ml (AUC = 0,761, p = 0,013), IL-6 ›4,66 pg/ml (AUC = 0,871, p ‹ 0,001) свідчило про високу ймовірність настання летального наслідку хвороби в пацієнтів із COVID-19. Аналіз діагностичної значущості феритину показав інформативність рівня його підвищення і на початку спостереження (›548,02 ng/ml; AUC = 0,718, p = 0,004), і через 5 діб від застосування додаткової імунотропної терапії (›443,55 ng/ml; AUC = 0,736, p = 0,026). Крім імунологічних, під час оцінювання ймовірності летального наслідку COVID-19 інформативними є такі клінічні параметри: наявність фебрильної лихоманки на час виникнення кисневої залежності (р ‹ 0,05), тривалість періоду кисневої залежності на час додаткової імунотропної терапії тоцилізумабом (р ‹ 0,05). Якщо додаткова імунотропна терапія тоцилізумабом проведена більш ніж через 4 доби від виникнення кисневої залежності, ймовірність неефективності цього додаткового лікування значуща (AUC = 0,756, p ‹ 0,001). Висновки. Динаміка імунологічних параметрів у кисневозалежних хворих на COVID-19 під час додаткової імунотропної терапії тоцилізумабом має певні особливості при різних результатах лікування. Під час прогнозування ймовірного ризику летального наслідку хвороби інформативними є клінічні (виникнення фебрильної лихоманки при розвитку кисневої залежності та тривалість кисневої залежності до введення тоцилізумабу) та імунологічні (рівень абсолютного вмісту лімфоцитів, феритину, CRP, IL-2, IL-6 у крові) параметри.

Дод.точки доступу:
Riabokon, O. V.; Cherkaskyi, V. V.; Riabokon, Yu. Yu.; Vynokurova, A. V.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Іваненко, Т. В.
Експериментальне дослідження патерну генів, активованих багатоденною дією переривчастої гіпоксії, в підшлунковій залозі щурів [Текст] / Т. В. Іваненко, Ю. М. Колесник, А. B. Абрамов // Патологія = Pathologia : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 218-221 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
АНОКСИЯ (патофизиология, генетика)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА (патофизиология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ
Анотація: Переривчаста гіпоксія впливає на різноманітні патологічні стани в організмі, у медицині її використовують для відтворення саногенного терапевтичного ефекту. Переривчасту гіпоксію за клінічними показаннями застосовують для покращення функціональної здатності легень, поліпшення адаптаційної здатності організму, при синдромі обструктивного апное сну, анеміях та цукровому діабеті. Під час радіотерапії раку переривчасті гіпоксичні тренування сприяють підвищенню чутливості пухлини до лікування. Переривчаста гіпоксія корисна в реабілітаційній медицині для поліпшення фізичного відновлення пацієнтів – після операцій чи травм для покращення функціональних можливостей організму. Однак нині недостатньо вивчено активність генів-регуляторів, що активують молекулярні механізми названих саногенних ефектів впливу переривчастої гіпоксії. Мета роботи – визначити особливості експресії генів, що пов’язані з гіпоксією, в підшлунковій залозі щурів лінії Вістар за умов впливу переривчастої гіпоксії. Матеріали та методи. Для аналізу експресії генів використали метод полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу (ПЛР) CFX-96 Touch™ (Bio-Rad, США) та набір RT2 Profiler™ PCR Array Rat Hypoxia Signaling Pathway (QIAGEN, Німеччина), де об’єктом дослідження у експериментальних тварин були 84 гени, що беруть участь у сигнальному шляху дії гіпоксії та визначені в підшлунковій залозі. Результати. За результатами ПЛР-дослідження зразків підшлункової залози інтактних тварин і щурів із впливом гіпоксичних тренувань розрізняли активність панелі генів: гени з високою експресією порівняно з інтактною групою тварин; гени з низькою експресією порівняно з інтактною групою щурів; гени, в яких не виявили достовірних змін у зразках щодо параметрів інтактної групи тварин. Встановили, що гени Cops5, F10, Jmjd6, Lgals3, Rbpjl, Vegfa мають високу експресивну активність порівняно з інтактною групою щурів. Висновки. Збільшення експресії генів Cops5 (у 10,29 раза), Lgals3 (в 2,94 раза) і Rbpjl (в 5,73 раза) внаслідок дії переривчастої гіпоксії можна визначити як активуючий фактор підвищення проліферації ендокринних та екзокринних клітин підшлункової залози та зростання в них антиапоптотичного потенціалу. Збільшення експресії гена Jmjd6 (в 3,20 раза) при переривчастій гіпоксії можна інтерпретувати як регуляторні впливи через дегідроксилування білків і сприяння зростанню активності антиапоптотичних білків в ендокринних та екзокринних клітинах підшлункової залози. Збільшений рівень експресії Vegfa (в 5,99 раза) може спричиняти ангіогенез у підшлунковій залозі в умовах дії переривчастої гіпоксії.
Intermittent hypoxia affects a variety of pathological conditions in the body and is used in medicine to reproduce the sanogenic therapeutic effect. Intermittent hypoxia is used for clinical indications to improve lung function; increase the body’s adaptive capacity; in obstructive sleep apnoea syndrome; in anaemia, diabetes mellitus. In cancer radiotherapy, intermittent hypoxic training helps to increase the sensitivity of the tumour to treatment. Intermittent hypoxia is useful in rehabilitation medicine to improve the physical recovery of patients after surgery or injury to improve the body’s functional capabilities. However, to date, the activity of regulatory genes, that activate the molecular mechanisms of the above-mentioned sanogenic effects of intermittent hypoxia has not been sufficiently studied. The aim of the study: to determine the expression of hypoxia-related genes in pancreas of Wistar rats under intermittent hypoxia. Materials and methods. The CFX-96 Touch™ real-time reverse transcription polymerase chain reaction (PCR) (Bio-Rad, USA) and the RT2 Profiler™ PCR Array Rat Hypoxia Signalling Pathway kit (QIAGEN, Germany) were used to analyse gene expression in experimental animals, where 84 genes involved in the hypoxia signalling pathway identified in the pancreas were studied. Results. According to the results of PCR analysis of pancreatic samples from intact animals and animals exposed to hypoxic training, the activity of the gene panel can be distributed as follows: genes with high expression compared to the intact group of animals, genes with low expression compared to the intact group of animals and genes in which no significant changes were detected in the samples compared to the intact group of animals. We have found, that the genes Cops5, F10, Jmjd6, Lgals3, Rbpjl, Vegfa have high expression activity compared to the intact group of animals. Conclusions. The increase in the expression of Cops5 by 10.29 times, Lgals3 by 2.94 times and Rbpjl by 5.73 times as a result of intermittent hypoxia can be regarded as an activating factor for the increase in the proliferation of endocrine and exocrine pancreatic cells and the growth of their antiapoptotic potential. The 3.20-fold increase in Jmjd6 gene expression under intermittent hypoxia can be interpreted as a regulatory effect through protein dehydroxylation and promotion of antiapoptotic protein activity in endocrine and exocrine pancreatic cells. The 5.99-fold increased level of Vegfa expression may promote angiogenesis in the pancreas under intermittent hypoxia.

Дод.точки доступу:
Колесник, Ю. М.; Абрамов, А. B.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Дексаметазон і гранулоцитарний колонієстимулювальний фактор змінюють представництво клітинних патернів і невротизацію регенераційної невроми [Текст] / О. М. Грабовий [та ін.] // Патологія = Pathologia : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 222-230 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
НЕРВА РЕГЕНЕРАЦИЯ (физиология)
ДЕКСАМЕТАЗОН (фармакология)
ГРАНУЛОЦИТОВ КОЛОНИЕСТИМУЛИРУЮЩИЙ ФАКТОР (диагностическое применение)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ
Анотація: Мета роботи – оцінити зміни загальної клітинності (Nuc) регенераційної невроми (РегН) сідничного нерва щурів і представництва в ній CD90, CD44, CD146, CD133 позитивних клітин, а також її невротизацію за умов дії дексаметазону (Dex) та гранулоцитарного колонієстимулювального фактора (GCSF). Матеріали та методи. За умов дії дексаметазону та гранулоцитарного колонієстимулювального фактора у 168 щурів-самців лінії Вістар у регенераційній невромі імуногістохімічно виявляли CD90, CD44, CD146 і CD133 позитивні клітини, визначали її загальну клітинність і невротизацію. Виконали статистичне опрацювання результатів, що одержали. Результати. Виявили, що дексаметазон і гранулоцитарний колонієстимулювальний фактор змінюють представництво клітинних патернів і невротизацію регенераційної невроми. Висновки. Обсяг невротизації регенераційної невроми безпосередньо залежить від питомої кількості шваннівських клітин у її складі. Dex і GCSF, незважаючи на різні механізми дії, призводять до зростання вмісту нейролемоцитів у РегН. GCSF призводить до збільшення у складі РегН кількості мезенхімальних клітин, які експресують маркери, що є прямим (CD90/Thy1) і додатковими (CD44, CD146 і CD133) критеріями стовбуровості. При невеликому діастазі між кінцями перетнутого нерва помірне зменшення або збільшення кількості клітин мезенхімального ряду не впливає на невротизацію невроми. Dex затримує диференціювання мезенхімальних стовбурових клітин, що мігрували в неврому; це призводить до їх персистенції. GCSF сприяє накопиченню мезенхімальних стовбурових клітин у РегН. Дія Dex або GCSF результується підвищенням функціональної активності клітин мезенхімального ряду та нейролемоцитів у складі РегН. Dex і GCSF потенціюють ефекти один одного, що спричиняє значне збільшення об’єму невротизації РегН.
Aim. To evaluate the changes in the total cellularity (Nuc) of the rat sciatic nerve regenerative neuroma (RegN) and its representation of CD90, CD44, CD146, and CD133 positive cells, as well as its neurotization under the conditions of dexamethasone (Dex) and granulocyte colony-stimulating factor (GCSF). Materials and methods. After injections of dexamethasone and granulocyte colony-stimulating factor in the regenerative neuroma of 168 male Wistar rats, CD90, CD44, CD146 and CD133 positive cells were detected immunohistochemically in the regenerative neuroma. Its total cellularity and neurotization were determined and statistical processing of the obtained data was performed. Results. It was found that dexamethasone and granulocyte colony-stimulating factor change the representation of cellular patterns and neurotization of regenerative neuroma. Conclusions. The amount of neurotization of the regeneration neuroma directly depends on the specific amount of Schwann cells in its composition. Dex and GCSF, despite different mechanisms of action, lead to an increase in the content of neuroleumocytes in RegN.

Дод.точки доступу:
Грабовий, О. М.; Невмержицька, Н. М.; Альохін, О. Б.; Костинський, Г. Б.; Кондаурова, Г. Ю.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Коновалова, М. О.
Взаємозв’язок рівня фетуїну-А з клінічними особливостями хворих на ішемічну хворобу серця, асоційовану з залізодефіцитом [Текст] / М. О. Коновалова, Н. С. Михайловська // Патологія = Pathologia : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 231-237 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (патофизиология)
АЛЬФА-2-HS-ГЛИКОПРОТЕИН (диагностическое применение)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ (осложнения, патофизиология)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ (осложнения, патофизиология)
Анотація: Мета роботи – оцінити взаємозв’язок рівня фетуїну-А з показниками клінічної гемограми, ферокінетики, вегетативними та структурно-функціональними змінами міокарда у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), асоційовану з залізодефіцитом (ЗД) різних ступенів. Матеріали та методи. Обстежили 90 хворих на ІХС: стабільну стенокардію напруги ІІ–ІІІ ФК (35 чоловіків, 55 жінок) віком 69 (61; 72) років. У І групу (n = 16) залучили пацієнтів із залізодефіцитною анемією (ЗДА) легкого та середнього ступенів тяжкості, у ІІ (n = 15) – з абсолютним латентним ЗД, у ІІІ (n = 14) – із функціональним латентним ЗД; IV (контрольна) група (n = 45) – хворі на ІХС без ЗД. Фізіологічну концентрацію фетуїну-А визначили у 15 умовно здорових осіб. Оцінили результати ехокардіоскопії, моніторування електрокардіограми за Холтером та їхній зв’язок із рівнем фетуїну-А. Результати. У хворих на ІХС, що асоційована з ЗД, визначили зменшення концентрації фетуїну-А, прямо пропорційне ступеню прогресування сидеропенії. Кореляційний аналіз показав взаємозв’язок рівня фетуїну-А з концентрацією феритину та насичення трансферину залізом у групі хворих на ЗДА, а також кількістю еритроцитів – у хворих із функціональним ЗД. У хворих на ЗДА рівень фетуїну-А корелював із товщиною задньої стінки лівого шлуночка (r = -0,60, р 0,05), у хворих з абсолютним латентним ЗД – зі співвідношенням Е/А (r
The aim of the study: to assess the relationship between the level of fetuin-A and features of clinical hemogram, ferrokinetic parameters, vegetative and structural-functional changes of the myocardium in patients with coronary artery disease (CAD) associated with different stages of iron deficiency (ID). Materials and methods. The study involved 90 patients with CAD: stable angina pectoris II–III FC (35 men and 55 women, age – 69 (61; 72)). All patients were divided into 4 clinical groups depending on the parameters of iron metabolism and hemogram: I (n = 16) – patients with absolute ID, II (n = 15) – with latent ID, III (n = 14) – with functional ID; IV (n = 45) – patients CAD without iron metabolism disorders. The physiological concentration of fetuin-A was determined in 15 conditionally healthy people. The results of echocardioscopy, Holter ECG monitoring and their relationship with the level of fetuin-A were analyzed. Results. In patients with CAD associated with various stages of ID, there is a decrease in the concentration of fetuin-A in direct proportion to the degree of progression of sideropenia was established. It was established that there is a relationship between the level of fetuin-A and the concentration of ferritin and transferrin saturation for patients with absolute ID as well as the number of erythrocytes in patients with functional ID. It was established that there is a relationship between the level of fetuin-A and PWd (rs = -0.60, p 0.05) for patients with absolute ID; for patients with latent ID – with the E/A ratio (rs

Дод.точки доступу:
Михайловська, Н. С.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Качковська, В. В.
Вміст матриксної металопротеїнази-1, -9 та тканинного інгібітора матриксних металопротеїназ-1 у хворих на бронхіальну астму й ожиріння / В. В. Качковська, Л. Н. Приступа // Патологія = Pathologia. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 238-242 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (патофизиология)
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗЫ МЕМБРАНО-СВЯЗАННЫЕ (диагностическое применение)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ
ОЖИРЕНИЕ (осложнения)

Дод.точки доступу:
Приступа, Л. Н.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Тертишний, С. І.
Морфологічні особливості реваскуляризації перифокальних ділянок інфаркту мозку [Текст] / С. І. Тертишний, О. О. Волошанська, А. М. Сергеєва // Патологія = Pathologia : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 243-249 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ (патофизиология)
АСТРОЦИТЫ (патология)
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ (физиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ (методы)
Анотація: Мета роботи – дослідити патоморфологічні прояви реваскуляризації перифокальних ділянок інфаркту мозку в динаміці гострого періоду захворювання. Матеріали та методи. Вивчали перифокальні ділянки інфаркту мозку в померлих хворих у термінах 1, 3, 7 і 14 діб. Здійснили оглядове світлооптичне дослідження, імпрегнацію препаратів 10 % аміачним сріблом та імуногістохімічне дослідження з використанням моноклональних антитіл Mo a-Hu CD34, Clone QBEnd/10 (Thermo Fisher Scientific Inc., США) і Mo a-Hu CD105 Endoglin, Clone: SN6h1 (DAKO, Данія). Дослідили щільність судин і сумарну площу поперечного перетину судин. Морфометричне дослідження здійснили за допомогою програми Відеотест – Морфологія 5.2.0.158 (ООО ВідеоТест). Статистичне опрацювання результатів виконали за допомогою програми Statistica® for Windows 13.0. Результати. За даними експресії CD34 і морфометричного дослідження, з 3 доби в перифокальних ділянках інфаркту мозку посилюються процеси ангіогенезу, збільшується щільність судин на 18,48 %, в 1,93 раза зростає сумарна площа поперечного перетину судин. На 7 добу в цих ділянках зареєстрували максимальні показники щільності судин і сумарної площі поперечного перетину судин, визначили брунькування судин, формування ендотеліальних проліфератів, спостерігали посилення інтенсивності мембранної експресії CD105 в ендотелії судин і перицитах, що свідчить про активну участь останніх в ангіогенезі. На 14 добу щільність судин і показники сумарної площі поперечного перетину судин зменшилися. В цей термін у перифокальних ділянках інфаркту збільшилися щільність розташування астроглії з гіпертрофією тіл і відростків астроцитів. Висновки. У перифокальних ділянках мозкового інфаркту, за даними експресії CD34 і CD105, із 3 доби поступово посилюються процеси ангіогенезу, збільшується щільність судин, сумарна площа поперечного перетину судин, а також спостерігають брунькування судин, формування ендотеліальних проліфератів. Судинне ремоделювання супроводжується збільшенням щільності та гіпертрофією астроглії в перифокальних ділянках мозкового інфаркту.
Aim. To study pathomorphological signs of revascularization of perifocal areas of brain infarction in the dynamics of the acute period of the disease. Material and methods. Perifocal areas of brain infarction in patients who died at the 1st, 3rd, 7th, and 14th days were studied. General histopathological study was followed by 10 % ammonium silver impregnation and immunohistochemical examination using monoclonal antibodies Mo a-Hu CD34, Clone QBEnd/10 (“Thermo Fisher Scientific Inc.” – USA) and Mo a-Hu CD105 Endoglin were used. clone: SN6h1 (“DAKO”, Denmark). Vascular density and total cross-sectional area of vessels were studied. For the morphometric study, Videotest – Morphology 5.2.0.158 software (VideoTest LLC) was used. Statistical processing of the obtained data was carried out using the Statistica® for Windows 13.0 software. Results. According to the data of CD34 expression, from the 3rd day in the perifocal areas of brain infarction, the angiogenesis processes were increased: the density of blood vessels increased by 18.48 %, and the total cross-sectional area of vessels increased by 1.93 times. On the 7th day, the maximal vessel density and total cross-sectional area of vessels were registered in these areas; there was a vascular budding, formation of endothelial proliferates, and increased expression of CD105 on the vascular endothelium and pericytes, which indicates the active participation of the latter in angiogenesis. On the 14th day, blood vessel density and indicators of the total cross-sectional area of vessels decreased. During this period, the density of the astrocytes increased in the infarct’s perifocal areas with hypertrophy of their bodies and processes. Conclusions. According to CD34 and CD105 expression data, in the perifocal areas of cerebral infarction, the processes of angiogenesis gradually increase from the 3rd day manifesting by increase in the blood vessel density and total vascular cross-sectional area, as well as in the vascular budding and the formation of endothelial proliferates. Vascular remodeling is accompanied by increased density and hypertrophy of astroglia in the perifocal areas of cerebral infarction.

Дод.точки доступу:
Волошанська, О. О.; Сергеєва, А. М.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Kuznietsov, A. A.
Analysis of the diagnostic informativity of non-contrast computed tomography markers of intracerebral hemorrhage expansion in assessment of the individual risk of early neurological deterioration in patients with hemorrhagic hemispheric stroke [Текст] / A. A. Kuznietsov // Патологія = Pathologia : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 250-256 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ (диагностика, ультрасонография)
ЦЕРЕБРАЛЬНОЕ КРОВОИЗЛИЯНИЕ (патофизиология, ультрасонография)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ (использование, методы)
Анотація: The aim of the study was to evaluate the diagnostic informativity of non-contrast computed tomography (NCCT) markers of intracerebral hemorrhage (ICH) expansion in assessment of the individual risk of early neurological deterioration (END) in patients with hemorrhagic hemispheric stroke (HHS). Materials and methods. A prospective, cohort study was conducted involving 333 patients in the acute period of hypertensive spontaneous supratentorial ICH on the background of conservative therapy. The level of neurological deficit was assessed using the Full Outline of Unresponsiveness (FOUR) coma scale and the National Institute of Health Stroke Scale (NIHSS). The computed tomography of the brain was used to verify the ICH volume, the midline shift (MS), the secondary intraventricular hemorrhage volume (IVHV) and NCCT markers of intracerebral hemorrhage expansion. As a combined clinical endpoint, END was considered (decrease of the FOUR scale score ≥2 or/and increase of the NIHSS score ≥4 or/and lethal outcome within 48 hours of hospitalization). Results. Early neurological deterioration was registered in 112 patients. On the basis of a comparative analysis, it was established that the specific weight of END was significantly higher in subcohorts of patients with individual NCCT markers of intracerebral hemorrhage expansion, than it was in subcohorts of patients without corresponding NCCT signs (p ˂ 0.0001). It was established that the following NCCT markers of ICH expansion are the most sensitive predictors of END: hypodensity, swirl sign and irregular shape (sensitivity 90.0 %). The most specific NCCT markers were island sign, black hole sign, blend sign, satellite sign and heterogeneous density (specificity 87.0 %). In accordance with the multiple logistic regression analysis, hypodensity (OR (95 % CI) = 13.56 (4.54–40.49), p 0.0001) and island sign (OR (95 % CI) 85.0 %.
Мета роботи – оцінити інформативність неконтрастних комп’ютерно-томографічних (НККТ) маркерів прогресування внутрішньомозкового крововиливу (ВМК) у визначенні індивідуального ризику раннього клініко-неврологічного погіршення (РКНП) у хворих на геморагічний півкульовий інсульт (ГПІ). Матеріали та методи. Здійснили проспективне, когортне дослідження із залученням 333 пацієнтів у гострому періоді гіпертензивного спонтанного супратенторіального ВМК на тлі консервативної терапії. Рівень неврологічного дефіциту оцінювали за шкалою коми Full Outline of Unresponsiveness (FOUR) та National Institute of Health Stroke Scale (NIHSS). За даними комп’ютерної томографії головного мозку визначили об’єм ВМК, латеральну дислокацію (ЛД) серединних структур мозку, об’єм вторинного внутрішньошлуночкового крововиливу (ОВВШК) та НККТ-маркери прогресування ВМК. Як комбіновану кінцеву клінічну точку визначили РКНП (зменшення сумарного бала за шкалою коми FOUR ≥2 та/або збільшення сумарного бала за NIHSS ≥4, та/або летальний наслідок протягом 48 годин після госпіталізації). Результати. Раннє клініко-неврологічне погіршення зареєстровано у 112 пацієнтів. У результаті порівняльного аналізу встановили: в субкогортах пацієнтів з окремими НККТ-маркерами прогресування ВМК питома вага РКНП достовірно вища, ніж у субкогортах пацієнтів без таких (p ˂ 0,0001). Найчутливіші предиктори РКНП – гіподенсивність, ознака «завихрення» та неправильна форма осередку ураження (чутливість 90,0 %), а найбільш специфічні – ознаки «острівця», «чорної діри», «змішування», «супутника» та гетерогенна щільність осередку ураження (специфічність 87,0 %). За даними множинного логістичного регресійного аналізу, з ризиком РКНП незалежно асоційовані гіподенсивність (ВШ (95 % ДІ) = 13,56 (4,54–40,49), р 0,0001) та ознака «острівця» (ВШ (95 % ДІ) 85,0 %.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Laparoscopic intraperitoneal onlay mesh with fascial repair (IPOM plus) for ventral and incisional hernia [Текст] / H. O. Havrylov [et al.] // Патологія = Pathologia : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 257-260 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (профилактика и контроль)
Анотація: Abdominal wall surgery for ventral hernia is one of the commonest procedures performed by the surgeons. The aim of the study is to evaluate short- and long-term outcomes in patients who underwent laparoscopic IPOM plus approach. Materials and methods. This study describes 70 patients who underwent laparoscopic intraperitoneal onlay mesh repair plus (IPOM plus) for ventral and incisional hernia. These were then followed up for a period of a minimum of 12 months and a maximum of 5 years. Results. Of the 70 patients, 8 (11.43 %) linea alba hernias, 28 (40.00 %) umbilical hernias, 34 (48.57 %) had incisional hernias. The distribution based on ASA score: I – 23 (32.86 %) patients, II – 39 (55.71 %), III – 8 (11.43 %). The mean age was 50.21 ± 0.89 years (M ± m). Male to female ratio was 1.19:1.00. Average defect size was 4.77 ± 0.21 cm (M ± m). Mean operating time was 58.27 ± 0.52 minutes (M ± m). Mean post-op hospital stay was 1.84 ± 0.06 days (M ± m). Intensity of pain by VAS pain score was 5.11 ± 0.92, 4.47 ± 0.31, 2.90 ± 0.72, 0.92 ± 0.81 (M ± m) after 6 hours, 24 hours, 1 week, 6 weeks respectively. No conversion to open laparotomy was required. Reported complications were port-site seroma 3 (4.29 %), port-site hematoma 1 (1.43 %) over one year of follow-up. 62 (88.57 %) patients were evaluated over 21 months follow-up period, no complications have been reported. Conclusions. Obtained results showed that the IPOM plus repair is safe and may be used for routine laparoscopic ventral and incisional hernia repair, the closure of fascial defect appears to give chance for good fixation of the mesh and decrease postoperative morbidity.
Операція на черевній стінці при вентральній грижі є одним із найпоширеніших втручань, які виконують хірурги. Мета роботи – оцінювання ранніх і віддалених результатів лікування у пацієнтів, яким виконали операцію IPOM plus. Матеріали та методи. Викладено результати хірургічного лікування 70 пацієнтів, яким виконали операцію IPOM plus при вентральній і післяопераційній грижі. Пацієнти перебували під спостереженням від 12 місяців до 5 років. Результати. З-поміж 70 пацієнтів, яких залучили в дослідження, у 8 (11,43 %) діагностовано грижі білої лінії, у 28 (40,00 %) – пупкові, у 34 (48,57 %) хворих – післяопераційні грижі. Розподіл за шкалою ASA: І – 23 (32,86 %) пацієнти, ІІ – 39 (55,71 %), III – 8 (11,43 %) випадків. Середній вік становив 50,21 ± 0,89 року (M ± m), співвідношення чоловіків і жінок – 1,19:1,00. Середній розмір дефекту становив 4,77 ± 0,21 см (M ± m). Середня тривалість операції – 58,27 ± 0,52 хвилини (M ± m), середня тривалість перебування в лікарні становила 1,84 ± 0,06 доби (M ± m). Інтенсивність болю за шкалою VAS оцінили як 5,11 ± 0,92, 4,47 ± 0,31, 2,90 ± 0,72, 0,92 ± 0,81 (M ± m) через 6 і 24 години, 1 і 6 тижнів після операції відповідно. Необхідності в конверсії не було в жодному випадку. Протягом одного року після операції зафіксували такі ускладнення: серома ділянки порту – в 3 (4,29 %) пацієнтів, гематома ділянки порту – 1 (1,43%) випадок. Протягом 21 місяця після операції обстежили 62 (88,57 %) пацієнтів, ускладнення не виявлені. Висновки. Пластика IPOM plus безпечна, може бути використана в лапароскопічній хірургії первинної вентральної та післяопераційної грижі. Закриття фасціального дефекту дає змогу якісно зафіксувати сітку та сприяє зниженню післяопераційних ускладнень.

Дод.точки доступу:
Havrylov, H. O.; Shulyarenko, O. V.; Yosypenko, M. O.; Prepodobnyi, V. V.; Vatamaniuk, V. F.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Yashchуshуn, Z. M.
Influence of shortwave laser therapy on morphometric parameters of sciatic nerve regeneration after experimental neurorrhaphy [Текст] / Z. M. Yashchуshуn, O. O. Dyadyk // Патологія = Pathologia : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 261-265 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
НЕРВА РЕГЕНЕРАЦИЯ
СЕДАЛИЩНЫЙ НЕРВ (патофизиология)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ (использование)
Анотація: The aim of this work was to reveal the effectiveness of delayed laser therapy for the regeneration of the sciatic nerve. Materials and methods. In 21 rats, transection and epineural microsurgical suture of the right sciatic nerve (SN) were performed. In 16 rats (experimental group) in the period from 1.0 to 2.5 months after surgery, a course of laser therapy (LT-1, n = 8) and a delayed (after 6 months) course of laser therapy (LT-2, n = 8) were used 18 sessions were performed in each subgroup. Laser therapy was not performed in 5 operated animals and they were included in the control group. The terms of withdrawal of rats from the experiment were 2.5 and 12.0 months after the operation. During the morphometry of semi-thin sections distal to the level of the sutures, the volumetric density of the constituent elements of the SN, the number density of myelinated nerve fibers (MNF), their diameters, the thickness of the axons and myelin sheath, the myelination index (index G) distribution of MNF by diameter and dependence of index G on the fiber caliber were measured. For double control, we used muscle morphometry data from intact rats (Intact). Muscle tissue was additionally examined by the method of transmission electron microscopy using a generally accepted technique with a REM-100 electron microscope (Selmi, Sumy, Ukraine). Results. In the control group, as compared to the intact group, the numerical density of muscle fibers was 21 % higher, but 38 % less than the numerical density of microvessels, therefore, the vascularization index was reduced by 1.7 times. The obtained results indicated laser compensation for denervation atrophy, which was confirmed by morphometric data. Conclusions. The results of the study indicate a stimulating prolonged effect of delayed laser therapy in regenerative axonogenesis.
Мета роботи – оцінювання ефективності відстроченої лазеротерапії для регенерації сідничного нерва (СН). Матеріали та методи. У 21 щура здійснили перетин правого сідничного нерва і наклали епіневральний мікрохірургічний шов. У 16 щурів (експериментальна група) у період від 1,0 до 2,5 місяця після операції застосували курс лазеротерапії (ЛТ-1, n = 8) і відтермінований (через 6 місяців) курс лазеротерапії (ЛТ-2, n = 8); у кожній підгрупі здійснили 18 сеансів. У 5 прооперованих тварин лазерну терапію не виконували, і вони залучені в контрольну группу. Терміни виведення щурів з експерименту – 2,5 і 12,0 місяця після операції. Під час морфометрії напівтонких зрізів дистальніше рівня швів встановили об’ємну щільність складових елементів СН, щільність мієлінових нервових волокон (МНВ), їхній діаметр, товщину аксонів і мієлінової оболонки, індекс мієлінізації (індекс G), визначили розподіл МНВ за діаметром і залежність індексу G від калібру волокна. Для подвійного контролю результатів здійснили морфометрію нервів в інтактних щурів. М’язову тканину додатково дослідили методом трансмісійної електронної мікроскопії, застосувавши відому методику, електронний мікроскоп PEM-100 (фірма «Selmi», м. Суми, Україна). Результати. У контрольній групі порівняно з інтактною кількісна щільність м’язових волокон на 21 % більша, але на 38 % менша від кількісної щільності мікросудин; отже, індекс васкуляризації знижений в 1,7 раза. Результати, що одержали, свідчать про лазерну компенсацію денерваційної атрофії; це підтверджено морфометричними даними. Висновки. Результати дослідження підтвердили стимулювальний пролонгований ефект відстроченої лазерної терапії при регенеративному аксоногенезі.

Дод.точки доступу:
Dyadyk, O. O.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

10.

Сидор, О. В.
Кореляція щільності кістки окремих ділянок щелеп за Гаунсфілдом із довжиною ділянки адентії в програмі конусно-променевої комп’ютерної томографії [Текст] / О. В. Сидор, Т. В. Строгонова, С. Д. Варжапетян // Патологія = Pathologia : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 266-270 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ (патология, ультрасонография)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ (физиология)
ЧЕЛЮСТЬ БЕЗЗУБАЯ ЧАСТИЧНО (ультрасонография)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ (использование, методы)
Анотація: Мета роботи – вивчити наявність взаємозв’язку між щільністю кісткової тканини та протяжністю беззубої ділянки зубного ряду. Матеріали та методи. Здійснили оцінювання щільності губчастої речовини щелеп за максимальним і середнім показниками за шкалою одиниць Гаунсфілда (HU). Щільність губчастої кістки оцінювали тільки в ділянках, доступних для встановлення імплантату. Пацієнтів поділили на групи залежно від локалізації та довжини дефекту зубного ряду. Методи статистики включали визначення середнього арифметичного значення (М), стандартного відхилення (σ), помилки середнього (m), довірчого інтервалу (95 % CI), а також оцінювання медіани (Ме) та інквартильного розмаху ([Q1; Q2]); застосували критерій Стьюдента (t критерій). Результати. Максимальні та середні показники щільності губчастої кістки у дефектах зубного ряду верхньої (562,4 [347,1; 777,8] HU і 301,5 [163,0; 439,9] HU відповідно, р = 0,84) та нижньої (1379,0 [1116,2; 1641,9] HU і 848,6 [630,6; 1066,6] HU відповідно, р = 0,96) щелеп у ділянках молярів і премолярів при «великих» дефектах достовірно відрізняються від параметрів «малих» дефектів (299,7 [176,9; 422,4] HU і 642,6 [470,4; 814,9] HU, 1061,1 [866,5; 1255,7] HU і 608,3 [440,5; 776,1] HU відповідно). Середня щільність кістки альвеолярного відростка верхньої щелепи майже однакова у дефектах із різною протяжністю. Середня щільність губчастої кістки альвеолярної частини нижньої щелепи у «великих» дефектах мають вірогідні відмінності від «середніх» (р = 0,02) і «малих» (р = 0,005) дефектів. Висновки. Середня щільність губчастої кістки альвеолярної частини нижньої щелепи у «великих» дефектах має вірогідні відмінності від «середніх» (р = 0,02) і «малих» (р = 0,0005) дефектів, відповідає класу D3 (350–850 HU) за класифікацією Misch незалежно від протяжності дефекту зубного ряду. Середня щільність губчастої кістки альвеолярного відростка верхньої щелепи в ділянках молярів і премолярів не має достовірних відмінностей залежно від протяжності дефекту зубного ряду та відповідає класу D4 (150–350 HU) за класифікацією Misch. Клінічна класифікація Misсh не дає змоги розглядати окремо всі варіанти середніх показників щільності кістки, що мають статистично вірогідні відмінності, в різних ділянках зубного ряду.
Aim. To study the existence of a relationship between the density of bone tissue and the length of the edentulous part of the tooth row. Materials and methods. Evaluation of the density of the spongy substance of the jaws by the maximum and average value of HU. The density of cancellous bone was evaluated only in the areas available for implant placement. The groups consisted of the localization and extent of the dentition defect. Statistical methods included the estimation of the arithmetic mean (M), standard deviation (σ), error of the mean (m), confidence interval (95 % CI), estimation of the median (Me) and interquartile range ([Q1; Q2]), Student’s test (t criterion). Results. Maximum and average indicators of cancellous bone density in defects of the upper (562.4 [347.1; 777.8] and 301.5 [163.0; 439.9], respectively (р = 0.84) and lower (1379.0 [1116.2; 1641.9] HU and 848.6 [630.6; 1066.6] HU, respectively, p = 0.96) jaws in the areas of molars and premolars with “large” defects are significantly different from the indicators “small” defects (299.7 [176.9; 422.4] and 642.6 [470.4; 814.9], 1061.1 [866.5; 1255.7] and 608.3 [440.5; 776.1, respectively). The average bone density of the alveolar process of the upper jaw is almost the same in defects of different lengths. The average density of the cancellous bone of the alveolar part of the lower jaw in “large” defects has significant differences from “average” ones (p = 0.02) and “small” (p = 0.005) defects. Conclusions. The average density of cancellous bone of the alveolar part of the lower jaw in “large” defects has significant differences from “medium” (p = 0.02) and “small” (p = 0.005) defects, and regardless of the extent of the dentition defect corresponds to class D3 (350–850 HU) according to the Misch classification. The average density of cancellous bone of the alveolar process of the upper jaw in the areas of molars and premolars does not have significant differences depending on the extent of the dentition defect and corresponds to class D4 (150–350 HU) according to the Misch classification. Since one class includes a large range of values, the clinical classification of Misch does not allow taking into account individual bone density indicators that have statistically significant differences in different areas of the dentition.

Дод.точки доступу:
Строгонова, Т. В.; Варжапетян, С. Д.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

11.

Анікін, І. О.
Вплив підвищеного споживання білка та дотації L-карнітину на результати виходжування доношених новонароджених в інтенсивній терапії [Текст] / І. О. Анікін, Л. С. Стрижак // Патологія = Pathologia : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 271-280 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (диетотерапия, патофизиология)
БЕЛКИ ПИЩЕВЫЕ (терапевтическое применение, фармакология)
КАРНИТИН (терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Вивчили можливості підвищеної дотації протеїнів і L-карнітину в доношених новонароджених із захворюваннями перинатального періоду для покращення результатів інтенсивної терапії. Мета роботи – оцінити вплив короткотривалого підвищеного споживання білка доношеними новонародженими та дотації L-карнітину на основні показники ефективності лікування у відділенні інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Для перевірки впливу запропонованого методу харчування новонароджених у дослідження залучили 59 доношених дітей, яких рандомно поділили на дві групи. Діти першої групи (n = 30) отримували стандартне харчування молоком матері або формулою, пацієнти другої групи (n = 29) одержували фортифікований білковою добавкою харчовий продукт і дотацію L-карнітину протягом перебування в лікарні. Результати. Немовлята обох груп мали статистично зіставні антропометричні характеристики на початку дослідження. Пропорції дітей обох статей відповідали межам 50 % перцентилю. Починаючи з третього тижня, споживання калорій у групі стандартного харчування (СХ) та групі збагачення (ГЗ) становило 111,83 ± 7,19 ккал/кг/добу та 113,44 ± 5,61 ккал/кг/добу відповідно, p = 0,0667. На 1 г білка діти у ГЗ споживали кількість небілкових калорій на рівні 28,68 (27,50; 29,80) ккал/кг/добу, а пацієнти із групи СХ – 42,37 (41,60; 38,00) ккал/кг/добу (U = 28,0000, p = 0,0001). Дотація карнітину в ГЗ сприяла підвищенню рівня вільного карнітину в зразках плазми крові, що одержали безпосередньо перед випискою дітей додому. Загалом запропонована стратегія харчування сприяла поліпшенню показників фізичного розвитку малюків, статистично вірогідно швидшому відновленню маси тіла в групі фортифікації. Так, узагальнений показник маси тіла дітей із ГЗ становив 3966,90 ± 439,08 г, а в групі СХ – 3554,62 ± 452,28 г (p = 0,0033). Встановили, що діти, які споживали більше білка, були раніше переведені з відділення інтенсивної терапії (10,00 (8,00; 12,00) дня проти 12,00 (11,00; 16,00) дня, U = 235,00, p = 0,0024); раніше виписані зі стаціонара (21,00 (19,00; 27,00) дня проти 26,50 (22,00; 31,00) дня, U = 267,00, p = 0,0109). Запропонована стратегія безпечна. Це підтверджено нормальними рівнями фенілаланіну та сечовини на всіх етапах обстеження дітей. Висновки. Короткотривале підвищене споживання білка на тлі дотації карнітину сприяє покращенню результатів фізичного розвитку новонароджених і показників перебування у стаціонарі та відділенні інтенсивної терапії. Актуальними є дослідження з більшою кількістю учасників і катамнестичне спостереження за дітьми.
We studied the possibilities of increased protein and L-carnitine supplementation in full-term newborns with perinatal diseases to improve the results of intensive care. Aim: to assess the impact of short-term increased protein consumption and L-carnitine supplementation by full-term newborns on the main indicators of treatment effectiveness in the intensive care unit. Materials and methods. To check the impact of the proposed method of feeding newborns, the life indicators of 59 full-term children, who were randomly divided into two groups, were studied. The first group (n = 30) received standard nutrition with mother’s milk or formula, the second group (n = 29) received a food product fortified with a protein supplement and a subsidy of L-carnitine during hospital stay. Results. Infants of both groups had statistically equivalent anthropometric characteristics at the beginning of the study. The proportions of infants of both sexes were within the 50 % percentile. Starting from the third week, caloric intake for the standard diet group (SG) and the enrichment group (FG), respectively, was 111.83 ± 7.19 kcal/kg/day, against 113.44 ± 5.61 kcal/kg/day, p = 0.0667. Per 1 g of protein, children in the FG group had amount of non-protein calories as 28.68 (27.50; 29.80) kcal/kg/day, compared to the indicator in the SG group of 42.37 (41.60; 38.00) kcal/kg/day, with U = 28.0000; p = 0.0001. Carnitine supplementation in the FG group led to an increase in the level of free carnitine in the last blood plasma samples, before the children were discharged home. In general, the proposed nutrition strategy was accompanied by better indicators of the physical development of children, and a statistically probable faster recovery of body weight in the fortification group. Thus, the generalized indicator of body weight of children of the SG group was 3966.90 ± 439.08 g, compared to the FG group of 3554.62 ± 452.28 g, with p = 0.0033. In general, children who consumed more protein were transferred from the intensive care unit earlier – 12.00 (11.00; 16.00) days, against 10.00 (8.00; 12.00) days, with U = 235,00; p = 0.0024; previously discharged from the hospital – 26.50 (22.00; 31.00) days, against 21.00 (19.00; 27.00) days, with U = 267.00, p = 0.0109. This strategy proved to be safe, as confirmed by normal levels of phenylalanine and urea at all stages of the examination of children. Conclusions. Short-term increased protein consumption against the background of carnitine supplementation improves the results of physical development of newborns and indicators of hospitalization and intensive care unit stay. Larger studies and catamnestic observation of children are needed.

Дод.точки доступу:
Стрижак, Л. С.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

12.

Диференційна діагностика первинних і метастатичних карцином яєчників [Текст] / Л. М. Захарцева [та ін.] // Патологія = Pathologia : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 281-288 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика)
КАРЦИНОМА (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ
ИММУНОГИСТОХИМИЯ (методы)
Анотація: Пухлини яєчників становлять 3,4 % випадків у структурі онкологічної захворюваності жінок у світі. Яєчник також є частим органом-мішенню для метастазів карциноми з інших органів. Диференційна діагностика між первинною карциномою та метастазом часто доволі складна. Мета роботи – висвітлити питання щодо морфологічної та імуногістохімічної диференційної діагностики первинних карцином яєчника і метастазів карциноми різних органів у яєчник. Матеріали та методи. Проаналізували дані клінічного та патологогістологічного досліджень 381 хворого. Парафінові зрізи для патологогістологічних досліджень забарвлювали гематоксиліном та еозином за загальноприйнятою методикою. У 161 випадку здійснили імуногістохімічне дослідження з використанням панелі антитіл: до цитокератинів, рецепторів естрогену, прогестерону, СА125, ТТF1, Vimentin, CDX2, Villin, Chromogranin A, Synaptophysin, CD56, GATA3, p53, Inhibin А, FOXL-2, PAX-8, Kі-67. Препарати дослідили й проаналізували за допомогою мікроскопа Axioskop 40 (Zeiss) з фотокамерою AxioCam MRc (Zeiss). Результати. На великому власному клініко-операційному матеріалі вивчали ключові питання щодо диференційної діагностики первинних і метастатичних карцином яєчників, застосування для верифікації адекватної панелі імуногістохімічних антитіл. За результатами власних досліджень за період із 2019 до 2023 року, наведено дані щодо частоти, з якою виявляли різні гістологічні варіанти карцином яєчника та метастазів у яєчник карцином інших органів, а також основні морфологічні, імуногістохімічні показники для практичного застосування в роботі патологоанатома під час верифікації пухлин яєчників. Крім того, наведено приклад формування панелі антитіл, враховуючи клінічні та морфологічні показники, на конкретному клінічному випадку з власної практики. Висновки. Метастази карциноми інших органів у яєчники становлять половину всіх випадків, що за морфологічною будовою потребують імуногістохімічного дослідження. Найчастіше виявляють метастази раку молочної залози та кишки. Діагностика саме метастатичної карциноми кишки є найскладнішою, оскільки часто рак кишки не має чіткої клінічної картини. Під час диференційної діагностики первинних і метастатичних пухлин яєчників важливу роль відіграє комплексний підхід до аналізу клініки, мікроскопічної будови пухлини та навколишньої тканини, а також, враховуючи ці дані, формування панелі антитіл. Наведено перелік антитіл, які в нашій роботі показали більшу ефективність.
Aim. To study the existence of a relationship between the density of bone tissue and the length of the edentulous part of the tooth row. Materials and methods. Evaluation of the density of the spongy substance of the jaws by the maximum and average value of HU. The density of cancellous bone was evaluated only in the areas available for implant placement. The groups consisted of the localization and extent of the dentition defect. Statistical methods included the estimation of the arithmetic mean (M), standard deviation (σ), error of the mean (m), confidence interval (95 % CI), estimation of the median (Me) and interquartile range ([Q1; Q2]), Student’s test (t criterion). Results. Maximum and average indicators of cancellous bone density in defects of the upper (562.4 [347.1; 777.8] and 301.5 [163.0; 439.9], respectively (р = 0.84) and lower (1379.0 [1116.2; 1641.9] HU and 848.6 [630.6; 1066.6] HU, respectively, p = 0.96) jaws in the areas of molars and premolars with “large” defects are significantly different from the indicators “small” defects (299.7 [176.9; 422.4] and 642.6 [470.4; 814.9], 1061.1 [866.5; 1255.7] and 608.3 [440.5; 776.1, respectively). The average bone density of the alveolar process of the upper jaw is almost the same in defects of different lengths. The average density of the cancellous bone of the alveolar part Conclusions. The average density of cancellous bone of the alveolar part of the lower jaw in “large” defects has significant differences from “medium” (p = 0.02) and “small” (p = 0.005) defects, and regardless of the extent of the dentition defect corresponds to class D3 (350–850 HU) according to the Misch classification. The average density of cancellous bone of the alveolar process of the upper jaw in the areas of molars and premolars does not have significant differences depending on the extent of the dentition defect and corresponds to class D4 (150–350 HU) according to the Misch classification. Since one class includes a large range of values, the clinical classification of Misch does not allow taking into account individual bone density indicators that have statistically significant differences in different areas of the dentition.

Дод.точки доступу:
Захарцева, Л. М.; Манжура, О. П.; Ващенко, І. Ю.; Майстренко, Є. В.; Кравчук, О. М.; Шатрова, К. М.; Рудницька, О. Г.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

13.

Усачова, О. В.
Мультисистемний педіатричний запальний синдром, асоційований із COVID-2019, у Запорізькій області [Текст] / О. В. Усачова, Д. В. Алексюк // Патологія = Pathologia : науково-практичний медичний журнал. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 289-294 . - ISSN 2306-8027
MeSH-головна:
ВОСПАЛЕНИЕ (диагностика)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (диагностика)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
Анотація: Мета роботи – ознайомити лікарів із клінічними ознаками мультисистемного запального синдрому, асоційованого з COVID-19, ґрунтуючись на аналізі його перебігу в дітей Запорізької області України. Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз історій хвороб 16 дітей віком від 1 до 16 років, які мали в анамнезі COVID-19 та/або контактували з хворими на це захворювання. COVID-19 в усіх пацієнтів підтверджений лабораторно. Перебіг хвороби супроводжувався лихоманкою, розладами з боку інших органів і систем. Для статистичного опрацювання результатів використали непараметричні методи: описову статистику і статистичний висновок. Усі розрахунки здійснили за допомогою програми Microsoft Excel. Результати. Симптоми, виявлені в обстежених, відповідали діагностичним критеріям ВООЗ для мультисистемного педіатричного запального синдрому, асоційованого з COVID-2019: вік від 1 до 16 років, лихоманка тривалістю не менше ніж 3 доби (100 % випадків); докази мультисистемного захворювання, зафіксовані в усіх хворих (8 осіб мали дрібноточкову екзантему, 12 – фарингіт; у 12 дітей діагностовано ураження серцево-судинної системи, а саме кардіопатію, в 15 – порушення серцевого ритму, в 9 – дисметаболічні зміни в міокарді; лабораторні ознаки коагулопатії (підвищений рівень D-димера) зафіксували у 8 випадках, зниження тромбінового часу – в 4; абдомінальний синдром визначили у 8 дітей); підвищені рівні маркерів запалення мали всі пацієнти; під час обстеження не виявили переконливих доказів наявності іншого захворювання, яке могло б викликати такі симптоми; всі діти мали докази інфікування вірусом SARS-CoV-2, зокрема COVID-19 мали в анамнезі 9 осіб, ПЛР-тест позитивний у 2, у 12 хворих виявили IgG до COVID-19, у 5 – IgM до COVID-19. Висновки. Показано поліморфність клінічних і лабораторних проявів мультисистемного педіатричного запального синдрому, асоційованого з COVID-19. Підтверджено легкість використання критеріїв ВООЗ щодо діагностики цього синдрому. Кожному лікарю, який контактує з дитиною, котра лихоманить три і більше днів, рекомендовано оцінювати наявність цього синдрому в період епідемічного неблагополуччя за коронавірусною хворобою (COVID-19).
The aim is to familiarize with the clinical signs of the multisystem inflammatory syndrome associated with COVID-19, based on the analysis of its course in children of the Zaporizhzhia region of Ukraine. Materials and methods. A retrospective analysis of the medical histories of 16 children, aged from 1 to 16 years, who had a history of COVID-19 and/or who were in contact with patients with this disease and had a confirmed disease accompanied by fever, disorders of other organs and systems, was conducted. The methods of non-parametric statistics – descriptive statistics and statistical inference – were used for statistical processing of the results. All calculations were carried out using Microsoft Excel. Results. Symptoms found in the examined children met the following WHO diagnostic criteria for multisystem pediatric inflammatory syndrome associated with COVID-2019: the age ranged from 1 to 16 years. Fever lasting at least 3 days was observed in 100 % of the subjects. Evidence of multisystem disease occurred in all patients in particular: 8 children had tiny-dotted exanthema, 12 – pharyngitis; damage to the cardiovascular system in the form of cardiopathy was detected in 12 children, rhythm disorders in 15, dysmetabolic changes in the myocardium in 9; laboratory signs of coagulopathy in the form of an increased level of D-dimer were observed in 8 children, a decrease in thrombin time in 4; abdominal syndrome was found in 8 children. All patients had elevated levels of inflammatory markers. During the examinations, no convincing evidence of the presence of another disease that could cause these symptoms was found. All children had evidence of infection with the SARS-CoV-2 virus, namely, 9 had a history of COVID-19, 2 had a positive PCR test, 12 had IgG to COVID-19, and 5 had IgM to COVID-19. Conclusions. The article demonstrates the polymorphism of the clinical and laboratory manifestations of the multisystem pediatric inflammatory syndrome associated with COVID-2019; easy to use WHO criteria WHO criteria for diagnosing this syndrome; the need for every physician to be alert to this syndrome when in contact with a child who has fever for three or more days during the period of epidemic disorder due to coronavirus disease (COVID-19).

Дод.точки доступу:
Алексюк, Д. В.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Статистика за 10.07.2024
Кількість запитів	3871
Кількість відвідувачів	1

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)