На головну сторінку сайту Спрощенний режим E-бібліотека навчальних матеріалів
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки ЗДМФУ- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Публікації співробітників ЗДМФУ (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЗУ40/2023/25/2<.>
Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи с 1 за 14
1.


   
    Whether exercises and testosterone replacement therapy support a treatment for cardiovascular and atherosclerotic patients with iliac artery stenosis and low total testosterone and high-density lipoprotein cholesterol after endovascular procedure? / S. Solaković [et al.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 101-108 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА (физиология)
ТЕСТОСТЕРОН (терапевтическое применение)
ПОДВЗДОШНАЯ АРТЕРИЯ (патология)
Анотація: Рівень загального тестостерону (ЗТ) і ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) загалом пов’язані з атеросклерозом у пацієнтів-чоловіків віком понад 50 років із критичним клубовим стенозом (TASC II A та B) і серцево-судинними захворюваннями зі значними змінами рівнів ЛПВЩ і ліпопротеїдів низької щільності. Крім стандартної терапії, необхідно поєднувати медикаментозну терапію з адекватною моделлю фізичних вправ, оскільки ліки можуть також бути важливим фактором для підвищення рівня ЛПВЩ, ефективності первинного шунтування та ендоваскулярної терапії, що сприяє підвищенню рівня тестостерону, або це наступний рівень замісної терапії тестостероном (ЗТТ), який передбачає профілактику та лікування серцево-судинних захворювань, і судинної недостатності як варіанти допоміжної терапії після ендоваскулярних і судинних хірургічних процедур. Мета роботи – виявити асоціацію ЛПВЩ і загального тестостерону (ЗТ) після хірургічного та ендоваскулярного втручання клубового сегмента (TASC II A і B), а також факторів серцево-судинного ризику з модифікованою середньою активністю (МЕТ) ‹6 з коротким інтервалом, що збільшується понад 6 (МЕТ), загальною тривалістю 30–60 хвилин. Також зроблено спробу змінити модель поведінки пацієнта, оптимізувати рівень ЗT у сироватці крові та зв’язати їх із результатом і прохідністю судинної процедури клубового сегмента. Матеріали та методи. 108 пацієнтів чоловічої статі з серцево-судинними захворюваннями, метаболічним синдромом і критичним стенозом клубової артерії (TASC II A і B) перебували під спостереженням протягом 2014–2018 рр., через 4 роки після інвазивного та мінімального інвазивного лікування (54 пацієнти, яким здійснили хірургічну реконструкцію дакроном, і 54 пацієнти з ендоваскулярним лікуванням короткого сегмента критичного стенозу клубової артерії (TASC II A і B)). Результати. У загальній популяції не виявили різницю за змінами обмежено-індукованої рухової терапії порівняно з вихідним рівнем через 4 роки між групою, де пацієнти виконували стандартні фізичні вправи, і контрольною групою. Втім, протягом 4 років не встановили значущі зв’язки між ефектом фізичних вправ і первинною шунтувальною потенцією. Висновки. Первинна ефективність ендоваскулярної процедури та реваскуляризації дакронового шунтування після чотирьох років групових тренувань підвищує ризик збільшення рівня тестостерону, але не дає адекватної відповіді на запитання про те, чи має якийсь суттєвий вплив на ефективність первинного шунтування та вищий рівень ЗТ, що запобігає наступному прогресуванню серцево-судинних захворювань і загального симптоматичного, безсимптомного атеросклерозу. Втім, при низьких рівнях ЗТ за допомогою фізичних вправ і ЗТТ може бути потенційним варіантом допоміжної терапії для майбутнього підтримувального післяхірургічного й ендоваскулярного лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями із низьким рівнем тестостерону.


Дод.точки доступу:
Solaković, Sid; Solaković, Nina; Jogunčić, Anes; Spahović, Hajrudin; Hajrulahović, Fedja; Pavlović, Ratko; Vrcić, Mensur; Solaković, Emir; Godinjak, Amina; Skrypchenko, Iryna; Dorofieieva, Olena; Yarymbash, Kseniia
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

2.


   
    Стан пуринового метаболізму у хворих на цукровий діабет 1 типу [Текст] / А. О. Черняєва [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 109-114 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, этиология)
ПУРИНЫ (метаболизм)
КСАНТИНОКСИДАЗА (метаболизм)
ГИПОКСАНТИН-ФОСФОРИБОЗИЛТРАНСФЕРАЗА (метаболизм)
Анотація: Мета роботи – здійснити комплексний аналіз стану пуринового метаболізму (ПМ) й оцінити його особливості у хворих на цукровий діабет 1 типу. Матеріали та методи. Обстежили 181 хворого на цукровий діабет (ЦД) 1 типу (94 жінки і 87 чоловіків) віком 42,5 ± 12,1 року. В венозній крові натще визначили показники стану вуглеводного обміну, концентрацію креатиніну (Кр) методом Поппера, пуринові основи (ПО) – фотометричним методом, сечову кислоту (СК) – колориметричним методом, активність ксантиноксидази (КО) – фотометричним методом. Екскрецію СК визначили колориметричним методом, Кр – ензиматичним. Розрахували РКСК, фракційний кліренс СК (ФКСК), сумарну канальцієву реабсорбцію СК (СКРСК) та активність гіпоксантин-гуанін-фосфорибозилтрансферази (ГГФРТ). У групу порівняння, репрезентативну за віком і статтю учасників, увійшли 25 здорових добровольців. Результати. Спрямованість відхилень ПМ у хворих на ЦД 1 типу вказувала на надмірне посилення катаболізму ПО і недостатність їх реутилізації. Структура виявлених порушень: гіперурикемія (ГУ) (13,8 %), посилений РКСК (42,8 %), підвищення активності КO (35,6 %) та пригнічення активності ГГФРТ (53,3 %). У майже 56 % обстежених виявили високі концентрації ПО, а ГУ діагностували тільки в кожного сьомого пацієнта. Встановили, що концентрації ПО негативно корелюють із рівнем активності КO. Найбільш інформативними для оцінювання стану ПМ у хворих на ЦД 1 типу були РКСК і рівень активності КO. РКСК значущо асоційований із рівнем екскреції СК та активністю ГГФРТ. Виявили зв’язок РКСК і ФКСК із рівнем HbAc1. Чим вищий рівень HbAc1, тим більше зростає кліренс РКСК, особливо ФКСК. Це призводить до суттєвого зниження СКРСК. Рівень HbAc1 в обстежених асоціювався з рівнем активності ГГФРТ. Висновки. Для ПМ при ЦД 1 типу характерна висока інтенсивність, що реалізується шляхом зниження анаболізму, підвищеного окислення та пригнічення реутилізації ПО. Урикемія неадекватно відбиває рівень продукції СК у хворих на ЦД 1 типу. Виразність порушень ПМ у хворих на ЦД 1 типу асоційована зі станом компенсації вуглеводного обміну.


Дод.точки доступу:
Черняєва, А. О.; Микитюк, М. Р.; Караченцев, Ю. І.; Плєхова, О. І.; Сергієнко, Л. Ю.
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

3.


   
    Оцінка ефективності реабілітації при синдромі діабетичної стопи [Текст] / Т. Г. Бакалюк [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 115-121 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА (лекарственная терапия, патофизиология, реабилитация, этиология)
СТОПЫ ЯЗВА (диагностика, лекарственная терапия, реабилитация, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
Анотація: Синдром діабетичної стопи стає все серйознішою проблемою охорони здоров’я і в розвинутих країнах, і в країнах, що розвиваються. Багатьом хворим на цукровий діабет, які мали діабетичну виразку стопи, а її лікування було малоефективним, здійснюють ампутацію кінцівки, що спричиняє інвалідизацію. Тому актуальним завданням є пошук і застосування в клінічній практиці ефективних методів лікування діабетичних виразок. Згідно з останніми дослідженнями, найбільш ефективними є реабілітаційні методи, що доповнюють відомі підходи до лікування. Втім, не всі вони вивчені достатньо. Мета роботи – вивчити ефективність лікування синдрому діабетичної стопи у хворих на цукровий діабет при впровадженні в лікувальний процес поляризуючого світла апаратом Біоптрон і кінезіотерапевтичних вправ за методикою Buerger–Allen. Матеріали та методи. Обстежили 35 хворих на цукровий діабет із синдромом діабетичної стопи. Пацієнтів поділили на дві групи: основна група (n = 17) отримувала стандартне лікування відповідно до протоколу про надання медичної допомоги хворим із синдромом діабетичної стопи; у групі порівняння (n = 18) додатково до протокольного лікування призначили світлотерапевтичні процедури апаратом Біоптрон і кінезіотерапевтичні вправи за методикою Buerger–Allen. Для вибору тактики лікування та прогнозування перебігу захворювання визначили кістково-плечовий індекс. Площу виразки виміряли за допомогою програми imitoMeasure для операційної системи Android. Якість життя оцінювали за допомогою опитувальника SF-36. Аналіз та опрацювання статистичних даних клінічних обстежень здійснили на персональному комп’ютері, використавши пакети прикладних програм Statistica 10 та MS Excel 2016. Результати. Результати дослідження показали: добове зменшення дефекту рани в основній групі (ОГ) становило майже 1 % на добу, а у хворих із групи порівняння (ГП), яким додатково до стандартної терапії призначили світлотерапію поляризуючим світлом і кінезіотерапевтичні вправи за методикою Buerger–Allen, – 3–4 % на добу. Використовуючи формулу Баєса, розрахували імовірність повного загоєння виразки в ГП, що становила 0,3, а в ОГ – 0,06; це свідчить про більшу ефективність лікування із застосуванням додаткових немедикаментозних методів реабілітації. Оцінювання показників якості життя хворих на цукровий діабет із синдромом діабетичної стопи після застосування різних схем лікування підтвердило ефективність нової методики. Так, визначили достовірні відмінності за критерієм Манна–Вітні (р ˂ 0,05) між ОГ і ГП за такими показниками, як фізичне, рольове функціонування, біль, загальне здоров’я та емоційне функціонування. За результатами статистичного аналізу, кращий ефект спостерігали в ГП, де додатково застосовували поляризуюче світло та кінезіотерапію. Висновки. Запропоноване комплексне лікування хворих на цукровий діабет із синдромом діабетичної стопи з додаванням світлотерапевтичних процедур поляризуючим світлом і кінезіотерапевтичних вправ за методикою Buerger–Allen вірогідно впливає на швидкість зменшення площі виразки та якість життя пацієнтів порівняно зі стандартним лікуванням (р 0,05). Додаткову ефективність нової методики підтверджує формула Баєса. Так, імовірність повного загоєння виразки в ГП становила 0,3, а в ОГ – 0,06; це свідчить про більшу ефективність лікування із залученням немедикаментозних методів реабілітації.


Дод.точки доступу:
Бакалюк, Т. Г.; Макарчук, Н. Р.; Сенюк, Х. М.; Стельмах, Г. О.; Сверстюк, А. С.
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

4.


    Дзяк, Л. А.
    Фактори хронізації гострої попереково-крижової радикулопатії [Текст] / Л. А. Дзяк, О. О. Шульга, В. М. Сук // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 122-129 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
РАДИКУЛОПАТИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ (иннервация, патофизиология)
Анотація: Оцінювання факторів хронізації гострих попереково-крижових радикулопатій є актуальною проблемою через вплив захворювання на якість життя хворих, можливу втрату працездатності та інвалідизацію. Мета роботи – виявлення факторів хронізації гострої компресійної попереково-крижової радикулопатії залежно від вираженості дегенеративно-дистрофічних порушень хребта та патоморфологічних запальних змін у зоні диско-радикулярного конфлікту на підставі комплексного клініко-неврологічного, нейроортопедичного, нейровізуалізаційного, нейрофізіологічного досліджень, статистичного аналізу. Матеріали та методи. Обстежили 100 хворих на гострі попереково-крижові радикулопатії. Хворих поділили на дві групи: 45 пацієнтів із радикулопатією на тлі дискогенної патології та стенозувального процесу в хребетному каналі та/або латеральних отворах; 55 осіб, у яких радикулопатія виникла на тлі патології міжхребцевого диска на рівні одного хребетно-рухового сегмента. Всім хворим здійснили неврологічне, нейроортопедичне, нейрофізіологічне обстеження. Дослідження здійснили в два етапи залежно від стадії запального процесу: на 3–7 добу та через 1 місяць від початку захворювання. Результати. Ґрунтуючись на результатах комплексного клінічного, нейровізуалізаційного, нейрофізіологічного досліджень і статистичного аналізу даних, визначили фактори, що впливають на хронізацію гострих компресійних попереково-крижових радикулопатій: вік (rs = 0,25, p = 0,012), стать (rs = 0,25, p = 0,012), вираженість больового синдрому за ВАШ (rs = 0,25, p = 0,011), нейропатичний компонент болю за опитувальником PainDETECT (rs = 0,74, p 0,001), біомеханічні порушення хребта під час тесту Шобера (rs


Дод.точки доступу:
Шульга, О. О.; Сук, В. М.
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

5.


   
    Epidemiology of Alzheimer's disease in the Odesa region [Текст] / I. V. Khubetova [et al.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 130-135 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ (диагностика, эпидемиология)
УКРАИНА (эпидемиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
Анотація: Мета роботи – вивчення епідеміології хвороби Альцгеймера в Одеській області. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на базі Обласного центру психічного здоров’я (м. Одеса) у 2016–2021 рр. Проаналізували дані первинного направлення пацієнтів із верифікованим діагнозом хвороба Альцгеймера. Статистичне опрацювання результатів здійснили із застосуванням методів частотного аналізу, використавши стандартні пакети MS Excel (Microsoft Inc., США). Кількість населення Одеської області визначили за даними Державної служби статистики України. Результати. За результатами ретроспективного аналізу, протягом останніх 5 років відбувалося постійне зростання кількості встановлених діагнозів хвороба Альцгеймера: з 4,9 випадку на 100 тис. населення у 2016 році до 6,0 випадку у 2020 році. У структурі захворюваності на хворобу Альцгеймера виявили незначне переважання жінок. МРТ головного мозку виконали тільки 29 (4,6 %) хворим, ЕЕГ – 41 (6,5 %) пацієнтові. Випадки сімейної форми хвороби Альцгеймера та хвороби Альцгеймера з раннім початком не зафіксовані. У 2020 році в Україні померли 14 196 осіб від хвороби Альцгеймера та деменції – 2,54 % від загальної кількості смертей. Висновки. Поширеність хвороби Альцгеймера серед населення Одеської області наприкінці 2021 року становила 6,0 випадку на 100 тис. населення; це істотно менше, ніж середній показник у світі. Середній бал за шкалою MMSE становив 18,6 ± 0,5. Аналіз за субшкалами показав переважання порушень пам’яті, просторової орієнтації та вербальних розладів. Для населення України характерна незначна кількість хворих старшої вікової групи (3,3 %) та переважання жінок (59,4 %).


Дод.точки доступу:
Khubetova, I. V.; Voloshchuk, D. A.; Kosenko, К. А.; Vorokhta, Yu. M.
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

6.


    Bahnii, L. V.
    The state of the cytokine profile in pregnant women with non-alcoholic fatty liver disease at the stage of non-alcoholic steatohepatitis with varying degrees of comorbid obesity under the influence of the developed complex therapy program [Текст] / L. V. Bahnii, S. M. Heriak, N. I. Bahnii // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 136-141 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ОЖИРЕНИЕ (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
ПЕЧЕНИ ЖИРОВАЯ ДИСТРОФИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ВИТАМИН E (терапевтическое применение)
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи – оцінити стан цитокінового профілю у вагітних із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) на стадії неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) на тлі ожиріння різних ступенів під впливом розробленої програми комплексної терапії. Матеріали та методи. Обстежили 197 вагітних із неалкогольною жировою хворобою печінки на стадії неалкогольного стеатогепатиту в поєднанні з ожирінням. Основна (І) група – 98 вагітних із НАЖХП на стадії НАСГ на тлі ожиріння різних ступенів, яких поділили на 3 підгрупи залежно від індексу маси тіла (ІМТ). Так, до ІА підгрупи залучили 26 вагітних з ІМТ 25,0–29,9 кг/м2, ІВ – 48 жінок з ІМТ 30,0–34,9 кг/м2, ІС – 24 обстежених з ІМТ 35,0–39,9 кг/м2. Усім вагітним основної групи призначили комплексну терапію: вітамін Е у дозі 400 МО/добу, урсодезоксихолеву кислоту в дозі 15 мг/кг/добу, L-карнітин у дозі 3 г на добу. Групу порівняння склали 69 жінок із НАЖХП на стадії НАСГ та абдомінальним ожирінням, яких за ІМТ поділили на аналогічні підгрупи (ІІА – 23 пацієнтки, ІІВ – 25 обстежених, ІІС – 21 вагітна) й отримували базисну терапію. В контрольну групу залучили 30 практично здорових жінок. Для оцінювання цитокінового профілю за допомогою ELISPOT визначали рівень IL-1β, IL-6, IL-10 та TNF-α. Результати. Аналіз цитокінового профілю в жінок із НАСГ та ожирінням показав наявність ланок системного запалення в групах обстеження. Це виявляли за підвищенням рівня прозапальних і зниженням протизапальних інтерлейкінів у сироватці крові вагітних. Призначення комплексного лікування сприяло зниженню активності запальної відповіді; це підтверджено покращенням показників цитокінової ланки. Висновки. НАСГ під час вагітності супроводжується суттєвими змінами цитокінового профілю. Призначення комплексної терапії: вітаміну Е, урсодезоксихолевої кислоти та L-карнітину – є ефективним у лікуванні вагітних із неалкогольною жировою хворобою печінки на стадії неалкогольного стеатогепатиту завдяки кумулювальному та потенціювальному ефектам, зменшує прояви системного запалення шляхом нормалізації рівня цитокінів.


Дод.точки доступу:
Heriak, S. M.; Bahnii, N. I.
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

7.


   
    Association between calprotectin and volatile fatty acids in patients with inflammatory bowel diseases [Текст] / Yu. M. Stepanov [et al.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 142-146 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КРОНА БОЛЕЗНЬ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ ЛЕТУЧИЕ (анализ)
Анотація: Мета роботи – оцінити вміст кальпротектину та летючих жирних кислот (ЛЖК) у калі хворих із запальними захворюваннями кишечника (ЗЗК). Матеріали та методи. Обстежили 61 хворого на ЗЗК, які перебували на лікуванні в відділенні захворювань кишечника ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України». Серед пацієнтів 33 (54,1 %) чоловіки і 28 (45,9 %) жінок віком від 20 до 66 років (середній показник – 41,80 ± 1,14 року). Обстежених поділили на дві групи: І група – 46 хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК), ІІ група – 15 пацієнтів із хворобою Крона (ХК). Контрольна група – 10 практично здорових людей (донорів). Кальпротектин у зразках калу визначали за допомогою набору фірми «Immundiagnostik» (Germany). Визначення летючих жирних кислот у калі здійснили за допомогою апаратно-програмного комплексу для медичних досліджень, застосувавши газовий хроматограф Хроматэк-Кристалл 5000. Результати. Встановили вірогідне підвищення вмісту фекального кальпротектину. Його кількість залежала від нозології захворювання та була більшою в пацієнтів із НВК (підвищення в 3,5 раза (р 0,05) порівняно з хворими на ХК). Виявлені зміни супроводжувалися підвищенням вмісту пропіонової (С3) кислоти та зниженням оцтової (С2), масляної (С4) кислот у копрофільтраті обстежених. Виявлений дисбаланс у вмісті ЛЖК у калі пацієнтів призводив до підвищення суми жирних кислот, що було більш вираженим у пацієнтів із ХК. Встановили зв’язок між рівнем кальпротектину та вмістом ЛЖК у калі. Так, кореляційний аналіз показав у хворих на ЗЗК зв’язок рівня кальпротектину із вмістом пропіонової кислоти (r


Дод.точки доступу:
Stepanov, Yu. M.; Klenina, I. A.; Tatarchuk, O. M.; Stoikevych, M. V.; Tarasova, Т. S.; Fedorova, N. S.; Petishko, O. P.
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

8.


   
    Взаємозв'язок резистентності емалі та фізичних якостей слини в наркозалежних хворих [Текст] / І. Р. Федун [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 147-152 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
НАРКОМАНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
КАРИЕС ЗУБОВ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СЛЮНА (физиология)
Анотація: Мета роботи – дослідити зв’язок фізичних властивостей слини з резистентністю емалі й інтенсивністю карієсу в наркозалежних хворих. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 70 пацієнтів, яких поділили на три групи: основна група (1) – 28 наркозалежних осіб, у яких діагностовано карієс; група порівняння (2) – 22 хворих на карієс твердих тканин зуба, в анамнезі яких не зафіксовано вживання наркотичних речовин; група контролю (3) – 20 осіб, у яких не виявили каріозне ураження зубів. Оцінили швидкість слиновиділення (обрахували за формулою Шс = V / Т), показник рН ротової рідини встановили за допомогою лакмусових тест-смужок (Kelilong Instruments, Китай), структурну та функціональну стійкість емалі зуба – за експрес-методом TER-test (В. Р. Окушко, Л. І. Косарева, 1983), здійснили клінічне оцінювання швидкості мінералізації за КОШРЕ-тестом (за Т. Л. Редіновою, В. К. Леонтьєвим і Г. Д. Овруцьким, 1982 р.), визначили інтенсивність карієсу зубів, використавши індекс КПВ. Для діагностики стану твердих тканин зуба використали Міжнародну систему виявлення та оцінювання карієсу зубів – ICDAS. Результати. У наркозалежних осіб, хворих на карієс твердих тканин зубів, швидкість слиновиділення найбільше сповільнена, а рН ротової рідини змінений у кислий бік (5,50 ± 0,09 од.) порівняно з пацієнтами з інших груп. У наркозалежних середній показник TER-test становив 9,1 ± 0,4 бала, суттєво перевищуючи параметри ненаркозалежних хворих із каріозними ураженнями зубів (5,4 ± 0,2 бала) й осіб, у котрих каріозні ураження твердих тканин зубів не діагностували (1,9 ± 0,2 бала). Результат КОШРЕ-тесту наркозалежних хворих (6,1 ± 0,3 дні) також значно вищий від показників ненаркозалежних осіб із карієсом та осіб групи контролю. Індекс КПВ у наркозалежних хворих (16,4 ± 0,2 бала) свідчив про дуже високу інтенсивність карієсу з великою часткою глибоких вогнищ уражень твердих тканин зуба. Висновки. Результати дослідження показали зміщення рН ротової рідини в кислий бік на 23 % у наркозалежних хворих порівняно зі здоровими. Крім того, в них зафіксували зниження швидкості слиновиділення на 22 % порівняно зі здоровими особами. Ці результати пов’язані з погіршенням стійкості емалі зубів в узалежнених пацієнтів (на 79 %) і ремінералізувальної здатності ротової рідини (на 66 %) порівняно зі здоровими без каріозних порожнин. Індекс КПВ у хворих 1 групи на 50 % відрізнявся від показника хворих 2 групи, на 98 % – від параметрів обстежених із 3 групи. У наркозалежних хворих зафіксували на 78 % більшу кількість каріозних порожнин у межах дентину порівняно з ненаркозалежними пацієнтами з карієсом.


Дод.точки доступу:
Федун, І. Р.; Зубачик, В. М.; Фурдичко, А. І.; Ган, І. В.; Ільчишин, М. П.
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

9.


    Гук, Г. В.
    Характеристики особистісного профілю чинних військовослужбовців із диссомнічними проявами [Текст] / Г. В. Гук // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 153-157 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ДИССОМНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи – шляхом вивчення особистісного профілю дослідити особливості психопатогенезу та вплив особистісних характеристик на патопсихологічне наповнення диссомнічних проявів у чинних військовослужбовців Збройних сил України (ЗСУ). Матеріали та методи. У проспективне клінічне дослідження на базі Військового госпіталю в/ч 3309 (м. Запоріжжя) залучили 64 чинних військовослужбовців ЗСУ з неорганічними порушеннями сну, які сформували групу дослідження. У групу порівняння залучили 40 пацієнтів, які перебували на лікуванні в відділенні межових станів КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради та мали порушення сну в рамках невротичних психічних розладів. Під час дослідження застосували анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний, клініко-психофеноменологічний і клініко-статистичний методи. Як психодіагностичний інструмент обрали опитувальник акцентуацій характеру та темпераменту Леонгарда–Шмішека. Результати. Найпоширеніші типи акцентуації в чинних військовослужбовців із диссомнічними проявами – застрягальний (18,75 % контингенту), дистимічний (17,19 %) і гіпертимний (9,38 %). Найчастіші комбіновані клінічні типи акцентуацій – «дистимічно-застрягальний» (9,38 %), «тривожно-дистимічний» (4,69 %) та «гіпертимно-демонстративний» (3,13 %). Висновки. У результаті дослідження визначили характеристики особистісного профілю та їхній вплив на патопсихологічне наповнення диссомнічних проявів у чинних військовослужбовців ЗСУ. Виявлені під час дослідження зв’язки між характеристиками особистісного профілю та клінічними типами диссомній дають змогу оптимізувати заходи з виявлення та психотерапевтичної корекції диссомнічних проявів у чинних військовослужбовців ЗСУ.

Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

10.


   
    Вплив екстракту горіха волоського вуглекислотного на адгезивну активність збудників ранової інфекції [Текст] / І. В. Можаєв [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 158-163 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АДГЕЗИЯ БАКТЕРИАЛЬНАЯ (действие лекарственных препаратов)
НАГНОЕНИЕ (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, этиология)
Анотація: Мета роботи – вивчення впливу 3 % екстракту горіха волоського вуглекислотного (ЕГВВ) на адгезивні властивості грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – 3 % ЕГВВ, музейні штами колекції АТСС і клінічні культури мікроорганізмів: A. baumannii, S. aureus, E. coli, K. pneumoniae, P. aeruginosa, C. albicans. Як субстрат адгезії використали нативні формалінізовані еритроцити людини 0(І) групи крові Rh «+». З кожного зразка готували препарат-мазок, який забарвлювали за методом Романовського–Гімзи. За результатами мікроскопії мазків розрахували індекс адгезивності мікроорганізмів (ІАМ). Результати. Попереднє вивчення здатності до адгезії музейних і клінічних штамів мікроорганізмів показало: всі культури мали високоадгезивні властивості. Додавання 3 % ЕГВВ значно пригнічувало їхні адгезивні властивості. Так, у дослідженнях з музейними штамами виявили, що ІАМ S. aureus знизився на 59,47 %, K. pneumonia – на 59,17 %, E. coli – на 56,32 %, P. aeruginosa – на 48,70 %, A. baumannii – на 49,77 %, C. albicans – на 51,59 %. В експериментах визначили зниження ІАМ усіх клінічних штамів мікроорганізмів: S. аureus – на 55,00 %, K. рneumonia – на 53,50 %, E. coli – на 53,54 %, Р. aeruginosa – 49,04 %, A. baumannii – на 50,42 %, C. albicans – на 53,13 %. Висновки. Результати вивчення адгезивної активності 3 % ЕГВВ дають підстави зробити висновок про високу здатність інгібувати адгезивну активність музейних і клінічних штамів, збудників гнійно-запальних інфекцій (S. aureus, P. aeruginosa, A. baumannii, K. pneumoniae, E. coli, C. albicans), запобігає формуванню бактеріальної біоплівки. Ці властивості свідчать про перспективність наступного вивчення біологічних властивостей ЕГВВ і створення на його основі нового протимікробного препарату для лікування гнійно-запальної інфекції.


Дод.точки доступу:
Можаєв, І. В.; Євсюкова, В. Ю.; Торяник, І. І.; Мінухін, В. В.; Поліщук, Н. М.; Кирик, Д. Л.
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

11.


    Шишкін, М. А.
    Стовбурові клітини в контексті кишкового канцерогенезу (огляд літератури) [Текст] / М. А. Шишкін // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 164-171 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, этиология)
КАРЦИНОМА (диагностика, ультраструктура, этиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ (патология, цитология)
Анотація: Мета роботи – проаналізувати останні відомості фахової літератури щодо стовбурових клітин загалом, інтестинальних стовбурових клітин зокрема, а також ракових стовбурових клітин у контексті кишкового канцерогенезу. Протягом останнього десятиліття накопичено чимало даних, що підтверджують існування пулу ракових стовбурових клітин, їхнє значення в прогресуванні раку, резистентності до чинних схем лікування, а також у виникненні рецидивів. Ці клітини – невелика фракція ракових клітин, що ініціюють пухлинний ріст і спричиняють неоднорідність пухлинної тканини. Крім того, вони відрізняються значною резистентністю до впливу різних цитотоксичних факторів. Тому можливість виділення пулу ракових стовбурових клітин і подальшого таргетного впливу є вкрай важливою для забезпечення повної елімінації пухлини. Вивчення інтестинальних стовбурових клітин завжди було в фокусі уваги дослідників біології стовбурових клітин, адже інтестинальні стовбурові клітини – приклад активної популяції клітин, що забезпечує регулярне швидке оновлення епітелію, який постійно зазнає впливу токсичних, бактеріальних та інших агресивних факторів. Відповідно, саме кишковий канцерогенез є зручною моделлю для вивчення ролі стовбурових клітин у туморогенезі. Нині розрізняють дві основні схеми кишкового канцерогенезу, що визнають одночасно. Це так звані «bottom-up» та «top-down» напрями поширення трансформованих клітин. Першою обґрунтовано «bottom-up» схему, що, вочевидь, узгоджується із сучасними уявленнями щодо будови кишкових крипт. Дещо пізніше стали з’являтись повідомлення щодо можливості напряму «top-down»: диференційовані клітини, розташовані в поверхневих відділах кишкових крипт, зазнаючи мутацій, можуть дедиференціюватись і повертатись до базальних відділів; можливе також патологічне підвищення рівня проліферації поверхневих епітеліоцитів, що призводить до збільшення площі люмінальної поверхні, формування заглиблень та імітації ними кишкових крипт. У цьому огляді наведено останні дані щодо стовбурових клітин загалом, інтестинальних стовбурових клітин зокрема, а також ракових стовбурових клітин у контексті кишкового канцерогенезу. Також проаналізовано найновіші відомості фахової літератури щодо можливостей виділення пулу ракових стовбурових клітин у карциномах товстої кишки за допомогою молекулярних маркерів, пов’язані з цим труднощі та питання, що розкрито недостатньо. Висновки. Не викликає сумнівів існування та значення ракових стовбурових клітин у карциномах. Доволі багато молекулярних маркерів ракових стовбурових клітин уже ідентифіковано та вивчено. Зазначимо, що певні аспекти ракових стовбурових клітин не можна оцінювати лише з одного боку, оскільки вони потребують різнобічного аналізу.

Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

12.


   
    Трансплантація частини печінки від живого родинного донора при нерезектабельному метастатичному колоректальному раку печінки (клінічне спостереження) [Текст] / О. Г. Котенко [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 172-177 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ПЕЧЕНИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ (использование)
ДОНОРЫ ЖИВЫЕ
Анотація: Мета роботи – вивчити результат виконання трансплантації печінки від живого родинного донора під час лікування нерезектабельного метастатичного колоректального раку печінки. Клінічний випадок. Жінка 1989 року народження звернулася до Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» із діагнозом рак сигмовидної кишки pT4N2M1 стадія IV із синхронними метастазами в печінку після сигмоїдектомії та ад’ювантної поліхімієтерапії. Пацієнтці здійснили оперативне втручання в обсязі правобічної гемігепатектомії з тотальною каудальною лобектомією, енуклеорезекції метастазів із лівої частки печінки, холецистектомії, розширеної лімфаденектомії; надалі призначили системну протипухлинну терапію. Через 6 місяців за даними лабораторних та інструментальних досліджень виявили прогресування захворювання – з’явилися нові метастази в лівій частці печінки. Після ретельного обстеження ухвалили рішення про лікування пацієнтки методом трансплантації частини печінки від живого родинного донора. Ортотопічну трансплантацію лівої частки печінки від живого родинного донора пацієнтці виконали 16.02.2021. Хвора виписана на 31 післяопераційну добу в задовільному стані. За даними контрольного МРТ, після виписки не виявили ознаки прогресування захворювання. В післятрансплантаційному періоді в пацієнтки виник гострий стероїд-резистентний криз відторгнення трансплантату, що потребував призначення антитромбоцитарного імуноглобуліну. Через 3 місяці після виписки в пацієнтки діагностували високу стриктуру біліо-біліарного анастомозу, виконали резекцію сегмента 4с печінки, резекцію гепатикохоледоха, бігепатикоєюностомію на відключеній за Ру петлі тонкої кишки. У післятрансплантаційному періоді не виявили ознаки прогресування захворювання, спеціальне протипухлинне лікування не призначали. Висновок. Трансплантація печінки – ефективний і радикальний метод лікування пацієнтів із нерезектабельними метастазами колоректального раку в печінку.


Дод.точки доступу:
Котенко, О. Г.; Котенко, І. О.; Григорян, М. С.; Мініч, А. А.; Матвієнків, А. О.; Михайлюк, О. С.
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

13.


    Raznatovska, O. M.
    Effectiveness and safety of a modified short-term regimen of antimycobacterial therapy to treat rifampicin-resistant tuberculosis in elderly patients with concomitant diabetes (a clinical case) [Текст] / O. M. Raznatovska, R. M. Yasinskyi, A. V. Fedorets // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 178-183 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ, МНОЖЕСТВЕННАЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ (диагностика, кровь, метаболизм, этиология)
ПОЖИЛЫЕ (физиология)
Анотація: Мета роботи – на прикладі клінічного випадку власного спостереження проаналізувати ефективність і безпеку модифікованого короткострокового режиму (мКРЛ) антимікобактеріальної терапії (АМБТ) рифампіцин-стійкого туберкульозу (RR-TB) у 71-річного пацієнта з цукровим діабетом 2 типу. Матеріали та методи. Наведено клінічний випадок власного спостереження за пацієнтом, який перебував на лікуванні в відділенні легеневого туберкульозу № 2 Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради – клінічній базі кафедри фтизіатрії і пульмонології Запорізького державного медичного університету. Результати. Наведений випадок демонструє високу безпеку й ефективність повністю перорального мКРЛ, що включає Lfx, Bdq, Lzd, Cfz і Сs, у пацієнта похилого віку з одночасним перебігом RR-TB і декомпенсованого цукрового діабету 2 типу. На тлі 9-місячного мКРЛ АМБТ (Lfx, Bdq, Lzd, Cfz, Сs) у хворого похилого віку з супутнім декомпенсованим цукровим діабетом 2 типу бактерієвиділення припинилося через 4 місяці. Протягом усього періоду спостереження визначали позитивну рентгенологічну динаміку, а наприкінці курсу лікування в легенях діагностували залишкові зміни після перенесеного туберкульозу. Результати, що одержали, доповнюють показання щодо застосування в пацієнтів із RR-TB мКРЛ, що включає Lfx, Bdq, Lzd, Cfz і Сs. Висновки. В осіб похилого віку, які хворі на RR-TB із супутнім декомпенсованим цукровим діабетом 2 типу, ефективним і безпечним є мКРЛ АМБТ (Lfx, Bdq, Lzd, Cfz, Сs) при адекватному лікуванні діабету та своєчасній корекції побічних дій антимікобактеріальних препаратів.


Дод.точки доступу:
Yasinskyi, R. M.; Fedorets, A. V.
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

14.


    Матвієнко, С. О.
    Дебют хвороби Шамберга (клінічний випадок) [Текст] / С. О. Матвієнко // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2023. - Том 25, N 2. - С. 184-188 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ПИГМЕНТАЦИИ РАССТРОЙСТВА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПУРПУРА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Група пігментних пурпурових дерматозів включає низку шкірних захворювань, що характеризуються множинними петехіальними крововиливами, пурпурою та підвищеною пігментацією шкіри (коричнева, червона або жовта плямистість). Хвороба Шамберга – найчастіший представник цієї групи з доброякісним, хронічним і рецидивним перебігом, ідіопатичного походження. Ураження часто безсимптомні або пов’язані з легким свербінням шкіри, зазвичай виникають на нижніх кінцівках. Діагноз не є дилемою, оскільки його встановлюють шляхом клінічних оглядів і виявлення класичної морфології висипу, але підкреслює роль широкого кола спеціалістів під час оцінювання та лікування цього патологічного стану. Мета роботи – проаналізувати клінічний випадок дебюту хвороби Шамберга. Результати. Враховуючи спорадичність і рідкість захворювання, наведено клінічний випадок хвороби Шамберга у чоловіка віком 53 роки, який випадково звернувся до лікаря-педіатра, перебуваючи на прийомі з приводу захворювання в дитини. Імовірно, причина дебюту хвороби – комплексний тригерний вплив (тривале застосування диклофенаку натрію, вживання алкоголю напередодні). Висновки. Описом цього клінічного випадку прагнемо привернути увагу до хвороби (пурпури) Шамберга як діагностичного та терапевтичного виклику не тільки для фахівців з внутрішньої медицини, лікарів загальної практики – сімейної медицини, але й дерматологів, флебологів, гематологів.

Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

 
Статистика
за 07.07.2024
Кількість запитів 31118
Кількість відвідувачів 1
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)