На головну сторінку сайту Спрощенний режим E-бібліотека навчальних матеріалів
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог бібліотеки ЗДМФУ- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Публікації співробітників ЗДМФУ (6)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЗУ1/2021/23/1<.>
Загальна кількість знайдених документів : 24
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-24 
1.


   
    Вплив діастолічної дисфункції на когнітивні порушення та прогнозу пацієнтів з ішемічною хворобою серця [Текст] / О. О. Нудченко [та ін.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 4-10 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Мета роботи – оцінити вплив діастолічної дисфункції лівого шлуночка на когнітивні порушення та прогноз у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали та методи. На кафедрі кардіології НМАПО імені П. Л. Шупика виконали загальноклінічне обстеження та динамічне спостереження за 110 хворими, які отримували лікування у 2014–2016 рр. із приводу ішемічної хвороби серця. У всіх пацієнтів у період від 6 до 24 місяців була госпіталізація з приводу перкутанного коронарного втручання, ГІМ із чи без елевації сегмента ST або нестабільної стенокардії. Критерії виключення з дослідження: гострі інфекційні захворювання, алкогольна залежність, наркоманія, наявність психічних розладів; наявність протезованих клапанів серця, виражені ревматичні або дегенеративні зміни мітрального клапана; наявність в анамнезі чи під час ЕКГ фібриляції/тріпотіння передсердь; ГПМК в анамнезі. Пацієнтів поділили на три групи залежно від стадії діастолічної дисфункції: перша – 39 хворих на ІХС із нормальною діастолічною функцією; друга – 43 пацієнти з ІХС і діастолічною дисфункцією за типом порушення релаксації; третя – 28 осіб з ІХС і діастолічною дисфункцією за типом псевдонормалізації або рестрикції. Крім клінічного обстеження, з’ясування анамнезу, всім пацієнтам виконали ехокардіографічне дослідження, ультразвукове дослідження екстракраніальних відділів брахіоцефальних артерій, біохімічний аналіз крові, тестування за шкалами когнітивної функції. Статистичний аналіз результатів виконали, використовуючи програми Microsoft Excel, IBM SPSS Statistics v.23. Дані наведені як середнє арифметичне ± стандартне відхилення (М ± SD) або у відсотках для категоріальних значень з обрахуванням хі-квадрата (χ2) Пірсона. Розбіжності середніх значень вважали статистично значущими при р 0,05. Характер розподілу даних визначали розрахунковим методом Шапіро–Вілка (гіпотеза про нормальність розподілу відхилялася при значеннях р 0,05). Кінцеві точки аналізували шляхом будування кривої Каплана–Меєра. Статистично значущі відмінності кривих виживаності оцінювали за допомогою тесту Вілкоксона–Гехана (р 0,05). Результати. За результатами однофакторного рангового дисперсного аналізу Крускала–Воліса, показник стану діастолічної функції мав вірогідний вплив на загальну кількість балів за шкалою MMSE (р


Дод.точки доступу:
Нудченко, О. О.; Конопляник, Л. І.; Кожухарьова, Н. А.; Долженко, М. М.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

2.


   
    Значення ЕКГ у періопераційному періоді в пацієнтів з ускладненими формами ішемічної хвороби серця [Текст] / Л. С. Дзахоєва [та ін.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 11-16 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СЕРДЦА АНЕВРИЗМА (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД
ФАКТОРЫ РИСКА
Анотація: Значення ЕКГ у періопераційному періоді в пацієнтів з ускладненими формами ішемічної хвороби серця Мета роботи – проаналізувати інформативність та особливості періопераційної динаміки електрокардіограми при ускладнених формах ішемічної хвороби серця (ІХС). Матеріали та методи. Виконали ретроспективний аналіз даних ЕКГ у 100 випадкових пацієнтів високого ризику з ускладненими формами ІХС, яким здійснили оперативне втручання на базі ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» у 2009–2019 рр. Усі хворі групи дослідження мали високий ризик виникнення ускладнень і летальності – за шкалою EuroSCORE II пацієнти в середньому мали ризик 8,60 % (від 5,02 % до 39,38 %). Результати. Постінфарктна аневризма лівого шлуночка (АЛШ) локалізувалась у передньо-перетинковій ділянці лівого шлуночка (ЛШ) у 94 (94 %) випадках, аневризма задньо-базального відділу ЛШ (ЗБАЛШ) діагностована у 6 (6 %) пацієнтів. Мітральна недостатність (МНд) виявлена у 8 (8,5 %) пацієнтів із передньою АЛШ, 2 (33,3 %) випадках ЗБАЛШ. Тристулкову недостатність (ТНд) діагностували у 4 (4,2 %) пацієнтів із передньою АЛШ, постінфарктний дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП) верифікували у 2 (33,3 %) хворих із ЗБАЛШ. Діагностика АЛШ передньої локалізації методом ЕКГ характеризується високою точністю, специфічність методу – 94 %, чутливість – 95,6 %. Інтерпретація ЕКГ після операції пов’язана з певними труднощами, оскільки часто виникають неспецифічні зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу, від правильного трактування яких залежить тактика лікування. Позитивну динаміку ЕКГ, а саме поліпшення внутрішньошлуночкової провідності та появу зубця R у відведеннях І, avL, V2-V6, визначили у 66 (66 %) пацієнтів, відсутність динаміки – в 11 (11 %), як правило, у хворих із повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса (ПБЛНПГ), сухий перикардит ІІ–ІІІ стадії зареєстрували у 23 (23 %) осіб. Висновки. ЕКГ зберігає своє значення, залишається інформативним і доступним методом у сучасній кардіології. Правильна інтерпретація ЕКГ до операції допомагає оцінити вихідну тяжкість стану, а в ранньому післяопераційному періоді своєчасно скорегувати терапію та тактику ведення.


Дод.точки доступу:
Дзахоєва, Л. С.; Гогаєва, О. К.; Руденко, А. В.; Лазоришинець, В. В.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

3.


    Лисенко, В. А.
    Особливості структурно-геометричної перебудови серця та змін діастолічного наповнення серця у хворих на хронічну серцеву недостатність ішемічного ґенезу зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка [Текст] / В. А. Лисенко // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 17-23 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ (действие лекарственных препаратов)
СЕРДЦА УДАРНЫЙ ОБЪЕМ (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Хронічна серцева недостатність (ХСН) лідирує серед серцево-судинних захворювань. Патологічне ремоделювання серця поєднує процеси гіпертрофії та дилатації його порожнин, є основною причиною прогресування серцевої недостатності, а отже високої кардіальної смертності, особливо у хворих на ХСН зі зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Попри велику кількість досліджень, що присвячені вивченню особливостей структурно-геометричної перебудови серця, змін систолічної та діастолічної функції шлуночків у хворих на ХСН, це питання остаточно не вирішено. Мета роботи – дослідити зміни структурно-геометричних показників і діастолічної функції серця у хворих на ХСН ішемічного ґенезу зі зниженою ФВ ЛШ. Матеріали та методи. У дослідження залучили 79 (49 чоловіків, 30 жінок) хворих на ХСН ішемічного ґенезу зі зниженою ФВ, синусовим ритмом, II А–Б стадії, II–IV ФК за NYHA (основна група). Група порівняння – 90 хворих на ІХС без ознак ХСН (40 (44,5 %; чоловіків; 20 (55,5 %) жінок). Групи зіставні за віком, статтю, зростом, вагою, площею поверхні тіла хворих. Доплер-ехокардіографічне дослідження виконали на апараті Esaote MyLab Eight (Італія). Результати. У хворих на ХСН зі зниженою ФВ ЛШ переважали такі показники: КДР ЛШ на 18 % (р = 0,001), КДО ЛШ на 45,8 % (р = 0,001), індекс КДО ЛШ на 44,6 % (р = 0,001), КСР ЛШ на 44,9 % (р = 0,001), задньої стінки ЛШ на 17,7 % (р = 0,001), індекс маси міокарда ЛШ на 66,6 % (р = 0,001) за формулою Penn Convention і на 62,1 % (р = 0,001) за формулою ASE, збільшення порожнини правого шлуночка на 16,1 % (р = 0,010) без змін товщини його вільної стінки. У хворих на ХСН ішемічного ґенезу зі зниженою ФВ основні типи геометрії ЛШ – ексцентрична (70 %) та концентрична (24 %) гіпертрофія ЛШ. Більшість хворих на ХСН зі зниженою ФВ ЛШ мали значущі порушення діастолічного наповнення ЛШ (25 % – «рестриктивне», 28 % – «псевдонормальне»), збільшення у 2,3 раза (р = 0,001) показника Е/е’ медіального фіброзного кільця мітрального клапана (МК), на 35 % (р = 0,014) індексу об’єму лівого передсердя, на 32 % (р = 0,0001) тиску заклинювання в легеневій артерії, в 1,5 раза (р = 0,002) середнього та в 1,6 раза (р = 0,0001) систолічного тиску в легеневій артерії. Висновки. Структурно-геометрична перебудова лівого шлуночка у хворих на ХСН ішемічного ґенезу зі зниженою ФВ ЛШ відбувається шляхом збільшення маси міокарда внаслідок потовщення стінок і дилатації його порожнини (збільшення індексу КДО ЛШ на 44,6 % (р = 0,001) та індексу маси міокарда ЛШ на 66,6 % (р = 0,001)) із переважанням ексцентричної (70 %) та концентричної (24 %) гіпертрофії над рештою типів геометрії ЛШ. Порушення діастолічного наповнення ЛШ (25 % – «рестриктивне», 28 % – «псевдонормальне») зумовлене істотним зростанням кінцевого діастолічного тиску в ЛШ (збільшенням у 2,3 раза (р = 0,001) показника Е/е’ медіального фіброзного кільця МК) із розвитком посткапілярної легеневої гіпертензії (збільшення в 1,5 раза (р = 0,002) середнього та в 1,6 раза (р = 0,0001) систолічного тиску в легеневій артерії).

Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

4.


   
    Пентоксифілін: можливості зменшення проявів хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка в похилому віці [Текст] / В. Б. Шатило [та ін.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 24-31 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПЕНТОКСИФИЛЛИН (терапевтическое применение)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ
Анотація: Мета роботи – вивчення впливу додаткового лікування пентоксифіліном на показники структурно-функціонального стану серця, функцію ендотелію, якість життя та фізичні можливості пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка. Матеріали та методи. Ретроспективно за 67 історіями хвороб проаналізували показники структурно-функціонального стану серця, функцію ендотелію, якість життя та фізичні можливості пацієнтів старших за 60 років, які перебували під спостереженням у відділенні кардіології ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», 37 із них додатково до базисної терапії отримували пентоксифілін. Статистично результати опрацювали, застосувавши пакети прикладних програм SPSS v. 22, Statistica 7.0, MedCalc statical software v. 11.5.0.0. Вірогідність оцінювали за t-критерієм Стьюдента для непов’язаних і пов’язаних величин із поправкою Бонферроні, виконали кореляційний і двофакторний дисперсійний аналіз. Результати. Під час проби з реактивною гіперемією виявили вірогідний додатковий вплив лікування пентоксифіліном на показники максимального кровотоку в мікросудинах передпліччя, що характеризують здатність ендотелію мікросудин до синтезу факторів релаксації. У хворих, які додатково отримували пентоксифілін, встановили вірогідно кращі показники розслаблення міокарда лівого шлуночка та зменшення гіпертрофії, ніж на стандартній терапії. Зареєстрували вірогідне збільшення дистанції ходьби на третьому році лікування у групі пацієнтів, котрі додатково приймали пентоксифілін. Не визначили різницю за впливом на якість життя хворих. Висновки. Додавання пентоксифіліну до стандартної терапії хворих на хронічну серцеву недостатність зі збереженою скоротливою здатністю лівого шлуночка сприяє вірогідному зменшенню гіпертрофії міокарда, поліпшенню діастолічного розслаблення, збільшенню об’ємної швидкості кровотоку в мікросудинах під час реактивної гіперемії; це, можливо, має додатковий вплив на стабілізацію клінічного перебігу захворювання та фізичні можливості хворих, як-от збільшення дистанції 6-хвилинної ходьби. Результати є додатковим підтвердженням патогенетично обґрунтованої терапії пентоксифіліном пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі збереженою скоротливою здатністю лівого шлуночка, а отже цей препарат можна вважати потенційно перспективним для постійного лікування таких хворих.


Дод.точки доступу:
Шатило, В. Б.; Бодрецька, Л. А.; Шаповаленко, І. С.; Войнаровська, Г. П.; Бутинець, Ж. С.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

5.


   
    Н-тип артеріальної гіпертензії та зв’язок із жорсткістю судин (пілотне дослідження) [Текст] / Ю. М. Сіренко [та ін.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 32-41 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ (действие лекарственных препаратов)
ГОМОЦИСТЕИН (кровь, физиология)
Анотація: Мета роботи – оцінити поширеність гіпергомоцистеїнемії (ГГц) серед пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією (АГ) і вплив ГГц на жорсткість судинної стінки. Матеріали та методи. Робота виконана в рамках дослідження ХІПСТЕР в Україні. У дослідження залучили 40 пацієнтів із I і II ступенем АГ (середній рівень офісного систолічного (САТ)/діастолічного (ДАТ) артеріального тиску – 155,88/92,60 ± 1,63/1,43 мм рт. ст.), ЧСС – 71,40 ± 1,29 уд/хв. Середній вік хворих становив 55,85 ± 2,09 (26–74) року. Осіб із рівнем ГЦ ≥10 мкмоль/л визначали як пацієнтів із ГГц (Н-тип АГ). Жорсткість судин визначали за ШППХ. Результати. На початку дослідження 75 % (30 пацієнтів із м’якою та помірною АГ) осіб мали Н-тип АГ із підвищеним рівнем ГЦ. Пацієнти з Н-типом АГ (ГГц) і АГ без ГГц не відрізнялися за віком, тривалістю АГ, але мали більшу масу тіла, індекс маси тіла (ІМТ). Офісний САТ у пацієнтів із Н-типом АГ на початку та через 6 місяців лікування вищий порівняно з хворими без ГГц: 156,45 ± 1,04 мм рт. ст. проти 152,55 ± 1,41 мм рт. ст. на початку (р 0,05) і 130,65 ± 0,96 мм рт. ст. проти 126,97 ± 1,08 мм рт. ст. через 6 місяців (р 0,05). ІМТ на початку дослідження в пацієнтів із Н-типом АГ становив 30,72 ± 0,39 кг/м2 проти 28,34 ± 0,69 кг/м2 у хворих без ГГц (р 0,05). Пацієнти з Н-типом АГ гірше досягали цільових рівнів АТ на тлі лікування та мали високі показники артеріального тиску на початку. Пацієнти з Н-типом АГ порівняно з хворими без ГГц мали вираженішу інсулінорезистентність (за рівнем індексу НОМА), меншу ШКФ на початку та наприкінці лікування. За даними ДМАТ, до початку лікування пацієнти з Н-типом АГ порівняно з хворими на АГ без ГГц мали вірогідно вищий рівень САД. Після регресійного аналізу рівень гомоцистеїну асоціювався зі ШППХел незалежно від ступеня зниження АТ (ШППХел (6 місяців), м/с, β


Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.; Рековець, О. Л.; Торбас, О. О.; Кушнір, С. М.; Сіренк, О. Ю.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

6.


    Lashkul, Z. V.
    The influence of medical and social risk factors on the development of hypertension in the adult population at the regional level [Текст] / Z. V. Lashkul, D. A. Lashkul // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 42-45 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА
ВЗРОСЛЫЕ
Анотація: Мета роботи – вивчення впливу медико-соціальних факторів ризику (ФР) на розвиток артеріальної гіпертензії (АГ) у дорослого населення на регіональному рівні (м. Запоріжжя, Україна). Матеріали та методи. Здійснили дослідження, в якому після підписання інформованої згоди взяли участь 2000 пацієнтів, жителів Запорізької області: 1000 пацієнтів (522 чоловіки та 478 жінок, середній вік – 51,60 ± 0,85 року) з АГ і 1000 пацієнтів (478 чоловіків і 522 жінки, середній вік – 49,80 ± 0,94 року) без АГ. Вивчили зв’язок між АГ і дією відомих ФР, вірогідний зв’язок яких доведено багатьма дослідженнями: обтяженою спадковістю, надмірною вагою, надмірним вживанням алкоголю, курінням, гіподинамією, низкою ФР соціально-економічної спрямованості. Під час дослідження використали комплекс взаємопов’язаних і послідовно застосованих загальнонаукових і спеціальних методів: системний аналіз, бібліосемантичний, описову статистику, розраховували відношення шансів (ВШ) виникнення події з 95 % довірчим інтервалом (ДІ), р – рівень значущості. Результати. У досліджуваній когорті під час простого логістичного регресійного аналізу виявили вірогідний (р 0,05) зв’язок між АГ та обтяженою спадковістю, надмірною вагою, гіподинамією, курінням. Крім відомих ФР, для мешканців Запорізької області притаманні й інші ФР соціально-економічної спрямованості, як-от незадовільний рівень життя (ВШ 2,45; 95 % ДІ 2,04–2,94; p 0,0001), безробіття (ВШ 1,9; 95 % ДІ 1,38–2,64; p 0,0001), відсутність закладів охорони здоров’я в місці проживання (ВШ 0,29; 95 % ДІ 0,22–0,35; p 0,0001), низький рівень освіти (ВШ 2,39; 95 % ДІ 1,97–2,91; p 0,0001). Висновки. Поряд із традиційними факторами ризику для мешканців Запорізької області притаманні й інші фактори ризику соціально-економічної спрямованості: незадовільний рівень життя, низький середній дохід, безробіття, відсутність закладів охорони здоров’я в місці проживання, низький рівень освіти


Дод.точки доступу:
Lashkul, D. A.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

7.


   
    Combined influence of diabetes mellitus and obesity on left ventricle remodeling in hypertensive patients / B. O. Shelest [et al.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 46-51 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ (действие лекарственных препаратов)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ОЖИРЕНИЕ (диагностика, метаболизм, этиология)
Анотація: Мета роботи - оцінити вплив цукрового діабету (ЦД) 2 типу та ожиріння на особливості ремоделювання лівого шлуночка в пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ). Матеріали та методи. Обстежили 327 пацієнтів віком 38-74 роки. Обстежених поділили на 4 групи залежно від наявності супутнього захворювання: 1 група – 87 пацієнтів із гіпертонічною хворобою, ЦД 2 типу в поєднанні з ожирінням; 2 група - 71 хворий на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет 2 типу; 3 група - 65 осіб із гіпертонічною хворобою та ожирінням; група порівняння - 74 пацієнтів із ГХ без ожиріння та ЦД 2 типу. Параметри лівого шлуночка (ЛШ) оцінювали за допомогою ехокардіографії за стандартною методикою Фейгенбаума. HbA1c визначали турбідиметричним методом, рівні глюкози в сироватці крові - імуноферментним. Результати. Порівнюючи пацієнтів із трьох груп із хворими, які мали ізольований варіант ГХ, найбільший вплив на розвиток несприятливого типу ремоделювання ЛШ зі значеннями χ2 = 29,371 і коефіцієнта узгодженості Пірсона (C) - 0,393 (р ‹ 0,05) виявили у разі одночасної наявності цукрового діабету 2 типу й ожиріння. Наявність супутнього ЦД 2 типу без ожиріння мала значущий помірний зв’язок із розвитком несприятливої геометрії ЛШ, χ2 = 11,029 і C - 0,266 (р ‹ 0,05), що вказує на істотно менший вплив на процес порівняно з поліморбідним ефектом ЦД 2 типу та ожиріння. Порівняння пацієнтів з одночасним ГХ та ожирінням із тими, в кого наявна тільки ГХ, не показало значущий вплив супутнього ожиріння на розвиток несприятливих типів геометрії ЛШ зі значеннями χ2 і C 0,529 і 0,062 відповідно (р › 0,05). Висновки. Гіпертонічна хвороба при поліморбідності з цукровим діабетом 2 типу й ожирінням, але не в поєднанні тільки з цукровим діабетом 2 типу або тільки з ожирінням має найбільш значущий зв’язок із гіпертрофічними типами ремоделювання лівого шлуночка. Одночасна наявність цукрового діабету 2 типу з ожирінням у гіпертензивних хворих призводить до розвитку здебільшого концентричної гіпертрофії лівого шлуночка.


Дод.точки доступу:
Shelest, B. O.; Kovalova, Yu. O.; Shelest, O. M.; Rodionova, Yu. V.; Hilova, Yu. V.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

8.


    Kanyhina, S. M.
    Endothelial function in athletes in the process of adaptation to various training exercise modes [Текст] / S. M. Kanyhina, V. V. Syvolap, M. S. Potapenko // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 52-59 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
СПОРТСМЕНЫ
ФИЗИЧЕСКАЯ ВЫНОСЛИВОСТЬ (физиология)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ (физиология)
Анотація: Дослідження ендотеліальної дисфункції та її зв’язку з адаптаційними порушеннями у висококваліфікованих спортсменів нечисленні. Здебільшого їх здійснюють у циклічних видах спорту, що зумовлено інтенсивнішими та більшими за обсягом тренувальними навантаженнями, які спрямовані на розвиток витривалості. Важливу роль у регуляції функцій ендотелію відіграють гормони стресу, статеві гормони та гормони росту, але питання про те, які фактори можуть стимулювати негативні судинні зміни, залишається дискусійним. Також неясно, чи залежать зміни судинної системи від виду, спрямованості й інтенсивності фізичних навантажень. Мета роботи – порівняльне оцінювання показників функції ендотелію та вивчення ролі окремих гормонів в її регуляції у висококваліфікованих спортсменів у процесі адаптації до тренувальних навантажень різної спрямованості. Матеріали та методи. Після підписання письмової інформованої угоди у дослідження залучили 104 спортсменів (80 чоловіків і 24 жінки) рівня майстерності від 1 розряду до МСМК: 63 – атлети, які розвивали переважно якість витривалості (тріатлоністи, плавці, бігуни на довгі дистанції, академічна гребля), 31 – якість сили (важкоатлети, паверліфтинг, гирьовий спорт), 10 – якість швидкості (бігуни-спринтери). Середній вік становив 21,75 ± 3,32 року. Обстежили майстрів спорту міжнародного класу (МСМК) – 2 спортсмени, майстрів спорту (МС) – 25, кандидатів у майстри спорту – 48, першорозрядників – 29. Методом ІФА визначили рівні ендотеліну-1, 6-кето-ПГ, еритропоетину, гормона росту, тестостерону, вільного тестостерону. Результати. У спортсменів, які удосконалювали якості витривалості або сили, відсутня статистично вірогідна різниця за вмістом ендотеліну-1, проте у спортсменів, які розвивали якість сили, встановлена тенденція до переважання вмісту ендотеліну-1 (0,77 ± 0,04 фмоль/мл проти 0,72 ± 0,06 фмоль/мл; р = 0,176) та вдвічі (р = 0,017) більший вміст 6-кето-ПГ. За вмістом ендотеліну-1 і 6-кето-ПГ спортсмени, які розвивали якості витривалості або швидкості, вірогідно не відрізнялися. У спортсменів, які розвивали якість сили, вміст ендотеліну-1 більший, ніж у спортсменів, які розвивали якість швидкості, на 5,2 % (р = 0,016). Але ці спортсмени статистично не відрізнялися за вмістом 6-кето-ПГ (292,30 ± 70,38 пг/мл проти 106,92 ± 74,44 пг/мл; р = 0,834). Між вмістом еритропоетину та 6-кето-ПГ встановили позитивний кореляційний зв’язок у спортсменів, які удосконалювали якість витривалості (r = 0,57; p = 0,00001), та спортсменів, які розвивали якість сили (r = 0,46; p = 0,013). Аналіз вмісту тестостерону та вільного тестостерону не показав статистично вірогідну різницю між групами спортсменів, які розвивали якості витривалості, сили або швидкості. Але визначили тенденцію до переважання вмісту тестостерону та вільного тестостерону у спортсменів, які удосконалювали якість сили, над аналогічними показниками у спортсменів, які розвивали якості витривалості або швидкості. У спортсменів, які розвивали якість сили, між вмістом вільного тестостерону та ендотеліну-1 виявили позитивний кореляційний зв’язок (r = 0,46; p = 0,013). Найбільший вміст соматотропного гормона визначили у спортсменів, які розвивали якість швидкості (11,74 ± 3,13 мкМОд/мл), удвічі менший – у спортсменів, які удосконалювали якість витривалості (5,69 ± 1,19 мкМОд/мл), найменший – у силових атлетів (2,66 ± 1,32 мкМОд/мл). У спортсменів, які вдосконалювали якість витривалості, виявили позитивний кореляційний зв’язок між вмістом гормона росту та еритропоетину (r = 0,29; p = 0,038). Висновки. Спортсмени, які розвивали якості витривалості або швидкості, не відрізнялися за вмістом ендотеліну-1, 6-кето-ПГ, еритропоетину, тестостерону. У спортсменів, які розвивали якість сили, виявили ознаки ендотеліальної дисфункції: більший вміст ендотеліну-1 на тлі істотного пригнічення гормона росту й тенденції до збільшення тестостерону, компенсаторне збільшення вмісту 6-кето-ПГ, яке підтримало рівновагу вазоконстрикторів і вазодилятаторів судинного ендотелію.


Дод.точки доступу:
Syvolap, V. V.; Potapenko, M. S.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

9.


    Коркушко, O. В.
    Оценка метаболического возраста человека с помощью регрессионного и нейросетевого анализа [Текст] / O. В. Коркушко, А. В. Писарук, В. П. Чижова // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 60-64 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
СТАРЕНИЕ (метаболизм, физиология)
РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ (кровь, метаболизм)
Анотація: Мета роботи – розроблення методів оцінювання темпу старіння людини за метаболічними показниками (метаболічний вік). Матеріали та методи. Обстежили 120 практично здорових осіб різного віку (від 40 до 80 років). Усім обстеженим визначали концентрації у плазмі крові глюкози, показники ліпідограми (загальний холестерин, холестерин ліпопротеїнів високої густини, холестерин ліпопротеїнів низької та дуже низької густини, креатинін) натще, а також проводили стандартний глюкозотолерантний тест. Валідацію панелі показників здійснили за допомогою регресійного та нейромережевого аналізу. Результати. За результатами дослідження, стандартна помилка визначення метаболічного віку за допомогою рівняння множинної регресії становила 9,31 року, а за допомогою нейронної мережі – 3,18 року. Висновки. Методи оцінювання темпу метаболічного старіння, що розробили, мають достатню (регресійний аналіз) і високу (нейромережевий аналіз) точність, їх можна застосовувати для визначення ризику розвитку метаболічного синдрому, серцево-судинної патології та діабету 2 типу. Впровадження запропонованих методів дасть змогу не тільки виявляти людей із ризиком розвитку патології, але й оцінювати ефективність лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів.


Дод.точки доступу:
Писарук, А. В.; Чижова, В. П.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

10.


   
    Біохімічні предиктори розвитку хронічної хвороби нирок у дітей, реконвалесцентів гострого пошкодження нирок [Текст] / О. В. Лавренчук [та ін.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 65-71 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
НЕФРИТ ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ТРАНСФЕРРИН (анализ)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ
Анотація: Актуальне питання сучасної нефрології – пошук ранніх інформативних маркерів ушкодження інтерстицію нирок у реконвалесцентів гострого пошкодження нирок (ГПН). Мета роботи – визначення інформативності наявності трансферину (ТР), церулоплазміну (ЦП) і рівнів активності лізосомних ензимів у сечі як предикторів розвитку хронічної хвороби нирок у реконвалесцентів ГПН. Матеріали та методи. Визначали вміст ТР, ЦП, N-ацетил-β-D-глюкозаміндази (НАГ) і β-галактозидази (ß-ГАЛ) у сечі 41 дитини після ГПН. Пацієнтів поділили на 2 групи залежно від терміну захворювання: 1 група – 22 особи, які захворіли протягом 2017–2018 рр.; 2 група – 19 дітей із терміном захворювання понад 2 роки. Контрольна (референтна) група – 28 умовно здорових дітей. Результати. У пацієнтів 1 групи рівні активності НАГ і ß-ГАЛ вищі у 8 і 3 рази порівняно з контрольною групою (р 0,001). У дітей 2 групи рівні ензимів перевищували норму вчетверо, виявили альбумінурію за нормальних показників ШКФ (р 0,001). Встановили зворотний кореляційний зв’язок між ШКФ і показниками активності НАГ (r


Дод.точки доступу:
Лавренчук, О. В.; Багдасарова, I. B.; Король, Л. В.; Мигаль, Л. Я.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

11.


    Vikhrova, I. O.
    Value of urinary adiponectin, VCAM-1 and RBP 4 in early diagnosis of kidney damage in children with type 1 diabetes mellitus [Текст] / I. O. Vikhrova, A. M. Loboda // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 72-76 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
АДИПОНЕКТИН (анализ)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ
Анотація: Мета роботи – дослідити рівень адипонектину, VCAM-1 та RBP 4 у сечі дітей залежно від тривалості діабету. Матеріали та методи. Здійснили комплексне обстеження 55 осіб: 47 дітей із цукровим діабетом 1 типу та 8 практично здорових дітей без діабету, репрезентативних за віком та статтю. Залежно від тривалості захворювання пацієнтів поділили так: з уперше виявленим цукровим діабетом 1 типу – 11 осіб, із тривалістю хвороби від 1 до 5 років – 24 дитини, з перебігом захворювання понад 5 років – 12 осіб. Дітей обстежили згідно з наказом МОЗ України № 254 від 27.04.2006 р. щодо надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія». Проаналізували інтенсивність хемілюмінесценції адипонектину, VCAM-1 і RBP 4 за допомогою Bio-Rad ChemiDoc Touch, використовуючи Proteome Profiler Human Kidney Biomarker Array (R&D Systems, Minneapolis, USA). Матеріал для дослідження біомаркерів – сеча здорових дітей і хворих на цукровий діабет 1 типу. Для статистичного аналізу результатів використовували дескриптивну статистику та непараметричні методи (таблиці спряженості, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена). Результати. Рівень адипонектину, VCAM-1 і RBP 4 у сечі дітей статистично збільшувався вже в перший рік захворювання на цукровий діабет 1 типу. Уринарний адипонектин показав істотну динаміку протягом усього періоду дослідження. Рівень адипонектину в сечі значно корелював із VCAM-1 (r = 0,636, p = 0,026) і RBP 4 (r = 0,650, p = 0,022). Коефіцієнт кореляції Спірмена між швидкістю клубочкової фільтрації та уринарними маркерами показав статистично значущу кореляцію тільки з адипонектином (p = 0,007). Висновки. Сироватковий креатинін і швидкість клубочкової фільтрації не є ефективними діагностичними показниками пошкодження нирок на ранніх етапах захворювання на цукровий діабет 1 типу в дітей. Визначення рівня адипонектину в сечі дітей можна використовувати як неінвазивний індикатор ураження нирок у перші роки захворювання на цукровий діабет 1 типу. Визначення вмісту адипонектину, VCAM-1 і RBP 4 у сечі дасть змогу на ранніх стадіях прогнозувати й оцінювати стан клубочкових і тубулярних ниркових структур у дітей із цукровим діабетом 1 типу.


Дод.точки доступу:
Loboda, A. M.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

12.


   
    Мінливість каріотипу дітей із синдромом Дауна, які проживають в Одеській області [Текст] / Н. В. Кульбачук [та ін.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 77-82 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ДАУНА СИНДРОМ (генетика, этиология)
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ (использование)
КАРИОТИП АНОМАЛЬНЫЙ (эмбриология)
Анотація: Мета роботи – аналіз частоти цитогенетичних варіантів синдрому Дауна у хворих в Одесі та області, а також виявлення поєднаних аномалій каріотипу. Матеріали та методи. Дослідження здійснили у 2013–2018 рр. в Одеському спеціалізованому медико-генетичному центрі. Групу дослідження формували з пацієнтів із цитогенетично підтвердженим синдромом Дауна. Хромосоми забарвлювали GTG-методом, ідентифікували згідно з ISCN 2013. Результати. Серед хворих на синдром Дауна в 93,9 % випадків виявили повну трисомію-21, у 3,7 % – транслокаційну форму, у 2,4 % – мозаїчну форму. Подібні результати встановили під час аналізу популяцій, які належать до різних етнічних і расових груп. Повна трисомія-21 супроводжувалася хромосомними перебудовами інших хромосом або додатковими модифікаціями хромосоми 21, найчастіше спостерігали зміни гетерохроматину у хромосомі 9, додатковий гетерохроматин виявили в обох плечах хромосоми 1 та в довгому плечі хромосоми 21 – 5,5 % досліджених каріотипів; збільшенням розмірів супутників на хромосомах 14, 15 і, найчастіше, 21, поява додаткових супутників на хромосомі 2 – 3,6 % досліджених каріотипів; делецією у хромосомі 6, що залучена у транслокацію з хромосомою 13. Транслокаційні форми включали робертсонівські транслокації між хромосомами 21 і 21, 14 і 21, а також транслокації між хромосомами 21 і 21, 21 і 22. Пацієнти з мозаїчною формою хвороби мали по дві клітинні лінії: з нормальним каріотипом (15–67 % досліджених клітин) і повною трисомією-21 без додаткових хромосомних аномалій (33–85 % досліджених клітин). Висновки. У хворих на синдром Дауна з цитогенетично підтвердженим діагнозом співвідношення основних варіантів подібне до багатьох досліджених популяцій. Виявили додаткові зміни каріотипу, що можуть бути і варіантом норми, і обтяжувати перебіг хвороби. Це зумовлює необхідність наступних досліджень перебігу хвороби в таких пацієнтів.


Дод.точки доступу:
Кульбачук, Н. В.; Матвіюк, С. В.; Білоконь, С. В.; Січняк, О. Л.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

13.


   
    Вплив медикаментозної терапії на функціональні результати ендопротезування кульшових і колінних суглобів у хворих на ревматоїдний артрит [Текст] / C. I. Герасименко [та ін.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 83-89 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, хирургия, этиология)
ПРОТИВОРЕВМАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
КОЛЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ (использование)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ (использование)
Анотація: Мета роботи – визначити вплив медикаментозної антиревматоїдної терапії на функціональні результати ендопротезування кульшового та колінного суглобів у хворих на ревматоїдний артрит. Матеріали та методи. Використовуючи математичні методи статистичного опрацювання даних, проаналізували результати 160 операцій тотального ендопротезування кульшових і 148 операцій тотального ендопротезування колінних суглобів у хворих із ревматоїдними ураженнями суглобів. Пацієнтів поділили на 4 групи: І – без протизапальної терапії, ІІ – отримували гормональну терапію, ІІІ – базисну терапію, IV група – ті, хто на час операції отримував і базисну, і гормональну терапію. Результати. Результати свідчать, що помірна кореляція наявна між терапією та обсягом рухів у суглобах нижніх кінцівок при базисній терапії та поєднаній нестероїдній, гормональній і базисній терапії, а обсяг рухів вірогідно відрізняється в разі застосування комбінованої терапії від тільки гормональної. Найсильніший відгук оцінювальної шкали J. Joseph, E. E. Kaufman спостерігали на комбіновану терапію з застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), гормональної та базисної терапії; менший – на поєднання гормональної та НПЗП; найгірший – на поєднання базисної терапії та НПЗП. Найбільший приріст рухів у колінному суглобі визначили в пацієнтів, які отримували гормональну чи базисну терапію, порівняно з пацієнтами, які зовсім не приймали ці препарати або приймали їх у комплексі. Встановили майже однаковий вплив антиревматоїдної терапії на результати ендопротезування і кульшових, і колінних суглобів, виявили тенденцію до більшого вiдсотка хороших і відмінних результатів у чоловіків незалежно від локалізації ураження, оптимальне співвідношення між задовільними-незадовільними та хорошими-відмінними результатами в пацієнтів віком до 40 років. Висновки. Результати дослідження дають підстави вважати комбіновану медикаментозну терапію фактором слабкого та помірного впливу на функціональнi результати ендопротезування кульшових і колінних суглобів на пізніх стадіях ревматоїдного артриту та вважати можливим не припиняти планову антиревматоїдну медикаментозну терапію в періопераційному періоді


Дод.точки доступу:
Герасименко, C. I.; Герасименко, A. C.; Гужевський, І. В.; Полулях, М. В.; Бабко, А. М.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

14.


    Гайко, Г. B.
    Результати оперативного лікування хворих з асептичною нестабільністю компонентів ендопротезів кульшового суглоба [Текст] / Г. B. Гайко, В. М. Підгаєцький // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 90-97 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ (использование)
ФЕМОРАЛЬНО-АЦЕТАБУЛЯРНЫЙ ИМПИДЖМЕНТ (диагностика, осложнения, хирургия)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ РЕВИЗИОННАЯ (использование)
Анотація: Мета роботи – вивчити результати ревізійних ендопротезувань у хворих з асептичною нестабільністю компонентів ендопротезів кульшового суглоба. Матеріали та методи. Проаналізували результати 158 випадків ревізійного протезування у 152 хворих з асептичною нестабільністю компонентів ендопротеза кульшового суглоба. Пацієнтів прооперували в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» у 2008–2018 рр. Тотальну нестабільність компонентів ендопротеза встановили в 43 (27,2 %), нестабільність ацетабулярного компонента – в 65 (41,1 %), нестабільність стегнового компонента – в 50 (31,6 %) випадках. Більшість ендопротезів дестабілізувалась у період від 5 до 9 років після операції протезування. Протягом роботи використали клінічний, рентгенологічний і статистичний методи дослідження. Результати. У хворих із нестабільністю ацетабулярного компонента результати ревізійної заміни найкращі при дефектах кульшової западини І–ІІ типів за Paprosky. Так, через 10 років після ревізійної заміни абсолютна більшість ацетабулярних компонентів (n = 33; 86,8 %) залишалися стабільними (t = 9,3; р 0,05). Результати ревізійної заміни нестабільних феморальних компонентів компонентами з цементним і безцементним типами фіксації через 10 років після ревізії вірогідно не відрізнялися. Рецидив асептичної нестабільності зареєстрували у 7 випадках, з-поміж них 5 (71,4 %) – із цементним типом фіксації. У разі тотальної нестабільності не виявили різницю за результатами ревізійної імплантації при застосуванні тільки первинних компонентів і в комбінації первинних із ревізійними реконструктивними системами компонентів. Через 10 років визначили вірогідно більше (n


Дод.точки доступу:
Підгаєцький, В. М.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

15.


    Pakharenko, L. V.
    Assessment of the hormonal levels in different management strategies for women with cervical insufficiency and a history of anovulatory infertility [Текст] / L. V. Pakharenko, O. M. Perkhulyn // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 98-104 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
АНОВУЛЯЦИЯ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
СЕРКЛЯЖ ШЕЙКИ МАТКИ (использование)
ВНУТРИМАТОЧНЫЕ УСТРОЙСТВА (использование)
ПРОГЕСТЕРОН (терапевтическое применение)
Анотація: Істміко-цервікальна недостатність (ІЦН) – одна з причин передчасних пологів. Частота ІЦН вища в жінок після лікування безпліддя за допомогою екстракорпорального запліднення порівняно з показником у популяції загалом. Мета роботи – оцінити рівень гормонів у жінок з істміко-цервікальною недостатністю й ановуляторним безпліддям в анамнезі у другому та третьому триместрах вагітності при різній тактиці ведення ІЦН. Матеріали та методи. 60 вагітних із ІЦН, в яких вагітність настала після лікування ановуляторного безпліддя за допомогою екстракорпорального запліднення, поділили на дві групи: в I групі (30 пацієнток) корекцію ІЦН виконали тільки накладенням цервікального серкляжа або встановленням акушерського пессарія у II триместрі вагітності; в II групі (30 осіб) крім цервікального серкляжа / акушерського пессарія додатково призначали вагінальний прогестерон по 200 мг один раз на добу до 34 повних тижнів вагітності. 30 вагітних без ІЦН і безпліддя з фізіологічним перебігом вагітності включили в контрольну групу. Концентрації естрадіолу, прогестерону, плацентарного лактогену, пролактину та кортизолу визначали в 19–22 і 30–32 тижні гестації в сироватці крові матері. Результати. У 19–22 тижні вагітності в пацієнтів з ІЦН концентрації естрадіолу, плацентарного лактогену в I і II групах дещо нижчі, ніж у жінок контрольної групи, рівень прогестерону нижче в I групі на 13,44 %, у II групі – на 17,30 % (p 0,05) порівняно з контролем; концентрація пролактину й кортизолу в I і II групах істотно збільшена (р 0,001). На 30–32 тижні вагітності рівні естрадіолу (p 0,05), прогестерону (зниження на 23,10 %, р 0,001) і плацентарного лактогену (зниження на 10,74 %, p 0,05) значущо нижчі порівняно з фізіологічними параметрами, а в пацієнтів II групи ці величини були на нижньому рівні значень норми. У I групі концентрації пролактину та кортизолу вище на 41,70 % (р 0,001) і 27,36 % (р 0,001) відповідно щодо норми, у II групі – тільки на 24,10 % (p 0,05) і 13,70 % (p 0,05). Висновки. У жінок з істміко-цервікальної недостатністю після лікування ановуляторного безпліддя шляхом екстракорпорального запліднення рівні естрадіолу, прогестерону та плацентарного лактогену істотно не відрізняються від фізіологічних показників, але концентрації пролактину й кортизолу вірогідно вищі. Додаткове використання вагінального прогестерону у III триместрі вагітності разом із накладанням цервикального серкляжу/акушерського пессарію сприяє нормалізації кількості прогестерону, естрадіолу та плацентарного лактогену, зменшенню показників пролактину й кортизолу в 30–32 тижні гестації порівняно з жінками, в яких тільки встановлено цервікальний серкляж/пессарій.


Дод.точки доступу:
Perkhulyn, O. M.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

16.


   
    Модель комплексної реабілітації хворих на просту форму шизофренії [Текст] / В. В. Чугунов [та ін.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 105-110 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ (диагностика, лекарственная терапия, патология, реабилитация, этиология)
ПСИХИЧЕСКИ БОЛЬНЫЕ ЛИЦА (психология)
ПСИХОТЕРАПИЯ (методы)
Анотація: Психосоціальна реабілітація осіб із психічними порушеннями – один із пріоритетних напрямів дослідження в сучасному психіатричному дискурсі. Ключовим у розв'язанні цієї проблеми є мультидисциплінарний підхід, у рамках якого стає можливим підбір конгруентних реабілітаційних і психоосвітніх методик із урахуванням клініко-психопатологічного наповнення досліджуваної нозологічної форми. У цьому контексті особливої уваги заслуговують психічні порушення ендогенно-процесуального спектра, що характеризуються найвищим рівнем соціальної та трудової дезадаптогенності. Мета роботи – дослідити ефективність розробленої моделі комплексної психосоціальної реабілітації хворих на шизофренію. Матеріали та методи. На базі КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР обстежили 80 хворих на просту форму шизофренії на амбулаторному етапі лікування для наступного дослідження. Клінічна діагностика психічної патології здійснена відповідно до диференційно-діагностичних критеріїв Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. Критерії залучення під час формування контингенту дослідження: наявність інформованої згоди на участь, відсутність тяжкої соматичної патології та відомостей про черепно-мозкові травми в анамнезі. Для аналізу ефективності розробленої моделі контингент дослідження поділили методом рандомізації на групу дослідження (ГД) – 40 хворих, які отримували комплексну терапію в рамках розробленої моделі психосоціальної реабілітації, та групу порівняння (ГП) – 40 хворих, які отримували лікування відповідно до чинних протоколів. Результати. На засадах сформованих принципів психосоціальної реабілітації хворих на просту форму шизофренії згенерували комплексну модель психореабілітаційного супроводу цього контингенту хворих, що включала чотири етапи: психофармакологічний, сімейної інтервенції, когнітивно-поведінковий та ерготерапевтичний. Під час аналізу ефективності моделі встановили статистично значущі розбіжності (p 0,05) між середніми показниками у групах дослідження за критеріями соціально корисної діяльності, включаючи роботу та навчання (4,18 ± 0,25 і 3,33 ± 0,27 бала у ГД і ГП відповідно), та стосунків із близькими та інших соціальних відносин (4,35 ± 0,24 та 3,60 ± 0,25 бала у ГД і ГП відповідно). За критеріями догляду за собою та поведінки, що порушує спокій оточення та є агресивною, не виявили вірогідну різницю в групах спостереження. Висновки. Сформулювали принципи, розробили й довели ефективність комплексної моделі психосоціальної реабілітації хворих на просту форму шизофренії у сферах соціально корисної діяльності (навчання та робота) та соціальних відносин, що дало змогу поліпшити ефективність терапії.


Дод.точки доступу:
Чугунов, В. В.; Курило, В. О.; Підлубний, В. Л.; Канигіна, С. М.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

17.


    Shulyatnikova, T. V.
    Regional-specific activation of phagocytosis in the rat brain in the conditions of sepsis-associated encephalopathy [Текст] / T. V. Shulyatnikova, V. O. Shavrin // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 111-119 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
СЕПСИС (диагностика, осложнения, этиология)
ФАГОЦИТОЗ (иммунология)
МИКРОГЛИЯ (патология, ультрасонография)
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ СКАНИРУЮЩАЯ (использование)
Анотація: В умовах сепсис-асоційованої енцефалопатії (САЕ) внутрішньомозкову нейрозапальну відповідь вважають одним із головних механізмів тканинного пошкодження та порушення мозкового гомеостазу. Основна клітинна популяція мозку, що відповідає за імунну відповідь, – мікроглія, а її фагоцитарна активність – основна функція, яка забезпечує її гомеостатичні та пошкоджувальні властивості. Мета роботи – визначити імуногістохімічні й ультраструктурні особливості активації фагоцитозу в різних відділах мозку щурів в умовах експериментального сепсису. Матеріали та методи. Дослідження виконали на щурах лінії Вістар: 5 хибнооперованих тварин і 20 щурів із перев’язкою та пункцією сліпої кишки (CLP). Здійснили імуногістохімічне дослідження експресії маркера CD68 у корі, білій речовині, гіпокампі, таламусі, хвостатому ядрі/путамені в термін 20–48 годин післяопераційного періоду. За допомогою трансмісійної електронної мікроскопії дослідили кору великих півкуль. Результати. У термін від 20 годин післяопераційного періоду спостерігали істотне динамічне підвищення значень відносної площі експресії CD68, кількості імунопозитивних клітин, а також відсотка імунопозитивних клітин з амебоїдною морфологією в усіх тварин CLP групи з переважанням показників у щурів летальної групи. Найвищі показники активності фагоцитозу визначили в білій речовині та хвостатому ядрі/путамені у групі й померлих тварин, і тих, які вижили. Ультраструктурно для мікрогліоцитів померлих тварин характерні ознаки клітин, що активно фагоцитують, і поширеної гліо-нейрональної взаємодії; у тварин, які вижили, фагоцитуюча мікроглія показала активну участь у процесах елімінації некротичного детриту в судинне русло. Висновки. В умовах САЕ в паренхімі мозку відбувається раннє та динамічне зростання фагоцитарної активності клітин із переважанням процесу в білій речовині та хвостатому ядрі/путамені. Теоретично це може вказувати на особливу роль цих ділянок мозку в механізмах нейрозапальної відповіді в умовах системного запалення. У мозку тварин, які померли, показники фагоцитозу мають вищі значення порівняно з тваринами, які вижили. Найімовірніше, це свідчить про закономірну реакцію мікроглії на вираженіші процеси деструкції, але не виключає одночасний нейротоксичний вплив CD68-позитивних клітин на навколишню нервову тканину.


Дод.точки доступу:
Shavrin, V. O.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

18.


   
    Отримання метаболітних комплексів пробіотичних мікроорганізмів із вираженими антибактеріальними властивостями [Текст] / О. Ю. Ісаєнко [та ін.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 120-125 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ (действие лекарственных препаратов)
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ (микробиология)
САХАРОМИЦЕТЫ (действие лекарственных препаратов, иммунология, патогенность)
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ (физиология)
Анотація: Мета роботи – новим авторським способом отримати метаболітні комплекси з вираженими антибактеріальними властивостями та обґрунтувати перспективність їх застосування для конструювання протимікробних поліфункціональних препаратів. Матеріали та методи. Метаболітні комплекси Lactobacillus rhamnosus GG, Lactobacillus plantarum, Saccharomyces boulardii, Enterococcus faecium одержували культивуванням продуцентів в ультразвукових дезінтегратах інших пробіотичних мікроорганізмів. Визначення до них чутливості антибіотикорезистентних штамів Escherichia coli PR і Staphylococcus haemolyticus PR здійснювали якісним методом. Суспензію тест-культур (оптична щільність 1,0 од. за шкалою McFarland) після інкубування з метаболітами (2, 24 і 48 годин за температури 37 °С) висівали на агар Мюллера–Хінтона. Відсутність росту свідчила про антибактеріальну активність метаболітного комплексу щодо мікроорганізму. Результати. Культивування S. boulardii в дезінтегратах S. boulardii / L. rhamnosus / L. plantarum / E. faecium, L. plantarum у дезінтегратах L. rhamnosus / E. faecium, а L. rhamnosus у дезінтегратах L. plantarum супроводжувалося наростанням біомаси обраних мікроорганізмів (р ≤ 0,03) і продукуванням метаболітів. Разом з однаковим збільшенням клітин S. boulardii в дезінтегратах S. boulardii / L. rhamnosus / L. plantarum / E. faecium більшою активністю щодо пригнічення життєдіяльності E. coli PR і S. haemolyticus PR характеризувалися продукти життєдіяльності, отримані в дезінтегратах лактобактерій та ентерококів. Підвищення рівня антибактеріальної активності свідчить про перевагу нового способу. Поліпшення полягає також у розширенні спектра метаболітних комплексів завдяки культивуванню продуцентів у дезінтегратах інших пробіотиків для отримання оригінальних біологічно активних речовин із високими антибактеріальними властивостями щодо збудників захворювань. До переваг належить і виключення багатоетапності процедури щодо окремого отримання дезінтеграту одного пробіотичного мікроорганізму та продуктів життєдіяльності іншого завдяки об’єднанню різних етапів у єдиний процес. Висновки. Дезінтеграти як живильні середовища можна використовувати не тільки для власних продуцентів, але і для інших штамів/видів і різних пробіотичних мікроорганізмів (грибів і бактерій). Встановили підвищення антибактеріальних властивостей метаболітних комплексів новим способом отримання. Доведена перспективність конструювання на їхній основі протимікробних поліфункціональних препаратів.


Дод.точки доступу:
Ісаєнко, О. Ю.; Коцар, О. В.; Рижкова, Т. М.; Дюкарева, Г. І.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

19.


    Burlaka, B. S.
    A study on toxicity, local irritative effect of and allergic response to a novel intranasal medication containing N-phenylacetyl-L-prolylglycine ethyl ester [Текст] / B. S. Burlaka, I. F. Bielenichev // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 126-131 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВ ДОСТАВКИ СИСТЕМЫ (использование)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНТРАНАЗАЛЬНОЕ (использование, методы)
ЭТАНОЛ (терапевтическое применение, фармакокинетика)
Анотація: Розробка нових лікарських форм для доставлення активнодіючих речовин системної дії з високою біодоступністю – актуальна проблема сучасної фармацевтичної та медичної науки. Чималий арсенал ноотропних препаратів через їхню невисоку ефективність і незначну нейродоступність не відповідає сучасним вимогам клінічної науки та практики. Останнім часом учені звертають увагу на перспективність застосування інтраназального шляху введення для транспортування лікарських речовин системної дії у кровотік людини. Використання інтраназального шляху введення для доставлення діючих речовин сприятиме поліпшенню нейродоступності, а отже підвищенню терапевтичної ефективності препаратів. На кафедрах технології ліків, фармакології та медичної рецептури Запорізького державного медичного університету (ЗДМУ) в результаті комплексних фізико-хімічних, мікробіологічних і біофармацевтичних досліджень розробили склад нової інтраназальної форми з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину, що містить 1 % етилового ефіру N-фенілацетил-L-пролілгліцину, 5 % гліцерину та бішофіту полтавського (стандартизованого на кафедрі технології ліків ЗДМУ), розчин натрій карбоксиметилцелюлози та 1 % твіну-80. Актуальним є вивчення окремих параметрів безпечності розробленої лікарської форми. Мета роботи – вивчення окремих параметрів токсичності, місцевоподразнювальної та алергізувальної дії ефективної дози створеної інтраназальної форми з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину. Матеріали та методи. Для кожного дослідження як матеріали використовували розроблені інтраназальні форми, що містили 1 % етилового ефіру N-фенілацетил-L-пролілгліцину (ноопепт), по 5 % гліцерину та бішофіту полтавського (стандартизованого), розчин натрій карбоксиметилцелюлози та 1 % твіну-80. Етиловий ефір N-фенілацетил-L-пролілгліцину (CAS №157115-85-0, отримали від Shijiazhuang Prosperity Import and Export Co., Ltd., China. Purity: ≥98 %), бішофіт полтавський (стандартизований розчин – на кафедрі технології ліків ЗДМУ), полісорбат-80 (ТОВ Синбіас, м. Київ), натрій КМЦ (ТОВ Синбіас, м. Київ), гліцерин (ТОВ Синбіас, м. Київ), бензалконію хлорид (ТОВ «ИСТОК-ПЛЮС», м. Запоріжжя). Гостру токсичність, алергізувальну та шкірноподразнювальну активність, активну шкірну анафілаксію вивчали на білих щурах, а дослідження місцевоподразнювальної дії (кон’юнктивальна проба) інтраназальної форми з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину виконали на мурчаках відповідно до рекомендацій ДФЦ МОЗ України та згідно з іншими рекомендаціями. Статистично результати опрацювали, застосовуючи ліцензійний пакет програми Statistica for Windows 13 (StatSoft Inc., № JPZ804I382130ARCN10-J). Для всіх видів аналізу статистично значущими вважали різницю р 0,05 (95 %). Результати. Одноразове інтраназальне введення максимально припустимого об’єму 0,4 мл препарату щурам масою 100 г у дозі 40 мг/кг не викликало загибель жодної з 6 тварин групи дослідження протягом доби. Вивчаючи можливу місцевоподразнювальну дію інтраназального гелю з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину, у 2 із 10 тварин зареєстрували слабке почервоніння кон’юнктиви відразу після введення препарату. В інших 8 тварин не було змін слизової оболонки очей. Щоденне нанесення на вистрижену ділянку бокової поверхні тулуба тварин (4 × 4 см) 0,5 г інтраназальної форми, яку вивчали, протягом 5 діб, а потім однократного нанесення 0,3 г інтраназального гелю з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину не спричиняло розвиток анафілактичного шоку. Після нанесення 20 повторних нашкірних аплікацій інтраназального гелю з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину протягом 4 тижнів (5 разів на тиждень) не зареєстрували видимі реакції у тварин. Зовнішній вигляд шкірних покривів у місці нанесення не відрізнявся у тварин контрольної та дослідної групи. Висновки. Здійснили комплексні дослідження окремих параметрів токсичності (летальність, динаміка зміни маси тіла, місцевоподразнювальна та алергізувальна дія) ефективної дози нової інтраназальної форми з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину. За результатами, що отримали, цей препарат не викликає місцевоподразнювальну й алергізувальну реакцію, не проявляє загальну токсичну дію в умовах інтраназального введення. Перспективним є продовження досліджень нової інтраназальної лікарської форми з етиловим ефіром N-фенілацетил-L-пролілгліцину.


Дод.точки доступу:
Bielenichev, I. F.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

20.


   
    Дослідження якісного складу та кількісного вмісту деяких груп біологічно активних речовин у дієтичних добавках з екстрактом листя зеленого чаю [Текст] / О. Ю. Маслов [та ін.] // Запорож. мед. журн. : науч.-практ. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 132-137 . - ISSN 2306-4145
MeSH-головна:
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ (терапевтическое применение, химический синтез)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ (использование)
КОФЕИН (метаболизм)
КАТЕХИН (анализ)
Анотація: Останнім часом визначають високий попит населення на дієтичні добавки, що мають антиоксидантну активність. Передусім це дієтичні добавки з екстрактом листя зеленого чаю, бо він містить катехіни в доволі великій кількості. За чинним законодавством України не передбачено встановлення якісного складу та кількісного вмісту біологічно активних речовин у дієтичних добавках, що певним чином впливає на якість і безпечність вживання цих продуктів. Мета роботи – визначення якісного складу та кількісного вмісту деяких груп біологічно активних речовин (БАР) у дієтичних добавках з екстрактом листя зеленого чаю. Матеріали та методи. Для дослідження обрали три дієтичні добавки різних фірм-виробників: «Green Tea Extract», «Екстракт зеленого чаю», «Зелений чай». Якісний аналіз виконали методом тонкошарової хроматографії, для кількісного визначення використовували спектрофотометрію в УФ-області. Результати. У дієтичних добавках, що дослідили, встановили наявність катехінів, кофеїн виявили тільки у слідових кількостях. Сумарний вміст катехінів становить 146,80 ± 1,36 мг, 79,00 ± 0,88 мг, 28,00 ± 0,75 мг, а після перерахунку на екстракт зеленого чаю, що заявлений в дієтичних добавках, – 146,0 %, 39,5 %, 89,6 % для дієтичних добавок «Greеn Tea Extract», «Екстракт зеленого чаю», «Зелений чай» відповідно. Висновки. Виконали якісний і кількісний аналіз деяких груп БАР трьох дієтичних добавок з екстрактом листя зеленого чаю. Встановили, що дієтичні добавки «Greеn Tea Extract» і «Зелений чай» відповідають вимогам Фармакопеї США 38 за вмістом катехінів. За результатами дослідження зробили висновок, що проблема відповідності біологічно активних добавок є актуальною, необхідне введення нормативної документації на виявлення та визначення біологічно активних речовин у дієтичних добавках.


Дод.точки доступу:
Маслов, О. Ю.; Колісник, С. В.; Гречана, О. В.; Сербін, А. Г.
Примірників всього: 4
ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1)
Знайти схожі

 1-20    21-24 
 
Статистика
за 07.07.2024
Кількість запитів 26412
Кількість відвідувачів 1
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)