Лісунов, М. С. Результати хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м'яза плеча [Текст] / М. С. Лісунов, М. Л. Головаха, М. О. Кожем'яка // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal : наук.-практ. журн. - 2022. - Том 24, N 6. - С. 714-720 . - ISSN 2306-4145 MeSH-головна: СУХОЖИЛИЯ ТРАВМЫ (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология) МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ (патология, хирургия) ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ (использование) Анотація: Розрив дистального сухожилка двоголового м’яза – травма, що частіше уражає чоловіків працездатного віку, тому тривалість і якість реабілітації має важливе соціально-економічне значення. Консервативне лікування в більшості випадків недоцільне, оскільки призводить до істотного збільшення тривалості лікування, періоду непрацездатності та не забезпечує задовільне відновлення функції. Висвітлили головні проблеми хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м’яза плеча. Нині розроблено чимало методик оперативного лікування, як-от якірна фіксація до горбистості променевої кістки, фіксація дистального сухожилка двоголового м’яза шляхом використання кортикального ґудзикового фіксатора овальної форми тощо. Наведено основні методи лікування, їхні переваги та недоліки. Мета роботи – шляхом застосування модифікованого способу фіксації дистального сухожилка двоголового м’яза покращити результати хірургічного лікування розриву дистального сухожилка двоголового м’яза плеча шляхом скорочення термінів відновлення та зменшення питомої ваги ускладнень. Матеріали та методи. Дослідження здійснили методом ретроспективного аналізу результатів хірургічного лікування 35 пацієнтів зі свіжим розривом дистального сухожилка двоголового м’яза. Хворих поділили на дві групи: оперовані анкерним фіксатором (n = 15) і кортикальним ґудзиковим фіксатором (n = 20). Оцінювали функціональні результати за шкалою DASH через 3 дні, 2 і 6 тижнів, 3 місяці після втручання. Больовий синдром за ВАШ оцінювали через 3 дні та 2 тижні в спокої, через 6 тижнів і 3 місяці – під час фізичного навантаження. Визначали тривалість оперативного втручання. Результати. Виявили статистично значуще підвищення оцінки за DASH через 6 тижнів і 3 місяці після втручання в групі кортикального фіксатора (p = 0,008 та р = 0,003). Оперативне втручання з використанням авторського способу фіксації дистального сухожилка двоголового м’яза плеча кортикальним ґудзиковим фіксатором потребувало менше операційного часу (p = 0,0016) та супроводжувалось меншим больовим синдромом у ранньому післяопераційному періоді (p = 0,0015). Висновки. Оперативне втручання запропонованим способом триває менше, потребує коротшого періоду іммобілізації, супроводжується меншими ризиками втрати стабільності фіксатора. Використання модифікованого способу фіксації дає змогу знизити ризик виникнення гетеротопічної осифікації. Ранній початок активних рухів сприяє прискоренню відновлення функції травмованої кінцівки. Оперативне втручання запропонованим способом потребує меншого операційного доступу, і тому супроводжується меншим больовим синдромом у ранньому післяопераційному періоді. Дод.точки доступу: Головаха, М. Л.; Кожем'яка, М. О. Примірників всього: 4 ЧЗ (2), СБО (1), ФБ1 (1) Свободны: ЧЗ (2), СБО (1), ФБ1 (1) |