Miedviedkova, S. O. Dynamics of clinical-neurological indicators of patients with hemorrhagic hemispheric stroke in the recovering period of the disease [Текст] / S. O. Miedviedkova, A. O. Dronova // Патологія : Науково-практичний медичний журнал. - 2021. - Том 18, N 1. - С. 96-102 . - ISSN 2306-8027 MeSH-головна: ИНСУЛЬТ (диагностика, лекарственная терапия, реабилитация, этиология) ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ (действие лекарственных препаратов, физиология) РЕАБИЛИТАЦИЯ Анотація: Мета роботи – виявлення динаміки клініко-неврологічних показників у хворих на геморагічний півкульовий інсульт (ГПІ) у відновному періоді шляхом комплексного неврологічного та медико-соціального дослідження. Матеріали та методи. Обстежили 90 хворих віком 38–70 років: 58 (64,4 %) чоловіків і 32 (35,6 %) жінки. Стан пацієнтів оцінили за NIHSS, mRS, ВІ та MSA на 30, 180, 360 добу ГПІ. Залежно від відновлення рівня самообслуговування пацієнтів поділили на дві групи: в першу ввійшли пацієнти, в яких на 360 добу визначили повне відновлення рівня самообслуговування (ВІ = 100), у другу групу – пацієнти, в яких на 360 добу ВІ ≤95. Результати. Аналізуючи дані хворих під час реабілітації, не встановили вірогідної різниці перебігу відновного періоду ГПІ залежно від латералізації процесу. Так, наприклад, у пацієнтів з ураженням домінантної півкулі медіана сумарного бала за ВІ на 30 добу захворювання становила 70 балів, у пацієнтів з ураженням субдомінантної півкулі – 65, а на 360 добу в обох групах – 95 балів. Також не виявили вірогідної різниці в динаміці неврологічного дефіциту та відновлення функціональної активності залежно від статі хворих. На 30 добу захворювання у групі пацієнтів, які повністю відновили свою повсякденну активність на 360 добу ГПІ, визначили достовірно вищий бал за ВІ, ніж у групі з неповним відновленням (80 (70; 85) балів проти 55 (45; 65) (р ˂ 0,05)). Хоча встановили вірогідно більший регрес функціональних порушень у другій групі спостереження (р ˂ 0,05). Проаналізували вплив проявів спастичності на відновлення рівня самообслуговування; встановили вірогідний негативний вплив наявності підвищеного м’язового тонусу на відновлення рівня самообслуговування (р ˂ 0,05) і зниження вірогідності повного відновлення незалежності в повсякденному житті при зростанні ступеня проявів спастичності (р ˂ 0,05). Водночас не виявили вірогідні фактори (стать, вік, бік ураження тощо), які б впливали на розвиток спастичності в пацієнтів із ГПІ, крім рівня неврологічного дефіциту за NIHSS. Висновки. Встановили, що на 30 добу захворювання у 35,6 % пацієнтів сумарний бал за NIHSS дорівнював 2–6, за mRS 55,6 % пацієнтів мали 3 бали, в 48,9 % пацієнтів виявлена помірна залежність від сторонньої допомоги за ВІ. Визначили вірогідну позитивну динаміку відновлення показників за шкалами NIHSS, mRS, BI на 180 і 360 добу захворювання (р ˂ 0,05). Встановили залежність показників рівня самообслуговування на 360 добу ГПІ від тяжкості інсульту на 30 добу захворювання (р ˂ 0,01) і від наявності проявів підвищеного м’язового тонусу. Виявили, що хворі, які мали прояви спастичності на 360 добу захворювання, мали вірогідно вищий бал за NIHSS у дебюті, на 30 та 360 добу захворювання, ніж хворі без проявів підвищеного м’язового тонусу (р ˂ 0,05). Водночас не виявили взаємозв’язок між показниками рівня самообслуговування на 360 добу ГПІ і латералізації процесу, а також статтю пацієнтів. Дод.точки доступу: Dronova, A. O. Примірників всього: 4 ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1) Свободны: ЧЗ (2), ФБ1 (1), СБО (1) |