Застосування інгібіторів фібринолізу у хворих з гастродуоденальною виразковою кровотечею [Текст] / Я. С. Березницький [та ін.] // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 55-59 . - ISSN 1997-2938 Анотація: Профілактика виникнення раннього рецидиву кровотечі у хворих з гастродуоденальною виразковою кровотечею залишається одним з важливих питань сучасної хірургічної гастроентерології. Під час гострої кровотечі відбувається визволення вазоактивних медіаторів - гістаміну, простагландинів, інтерлейкінів, туморнекротизуючого фактору-α та іншіх. Таким чином, застосування транексамової кислоти, яка окрім гемостатичної дії володіє ще протизапальною, за рахунок пригнічення утворення цитокінів, слід вважати перспективною ланкою в лікуванні виразкових кровотеч. Мета роботи - оцінити ефективність транексамової кислоти у пацієнтів з гастродуоденальною виразковою кровотечею. Проведено обстеження 191 пацієнта з ГДВК, які перебували на стаціонарному лікуванні у центрі гастродуоденальних кровотеч м. Дніпропетровська у 2010 р. Пацієнти були розподілені на 2 групи в залежності від призначеного гемостатичного засобу. 1 група - 102 пацієнта (53,4%), яким був призначений «Транексам»; 2 група - 89 пацієнтів (46,6%), які одержували гемостатичні засоби різних груп (ε-амінокапронова кислота, етамзилат). Ефективність гемостатичної терапії оцінювалась за клініко-ендоскопічними та лабораторними показниками. Усім хворим проведено дослідження показників згортальної системи крові до (1 доба) та після (4 доба) проведеного лікування гемостатичними засобами. Після проведеного лікування у хворих І групи на 4 добу практично всі показники коагулограми коливались у межах норми, на відміну від цього у пацієнтів ІІ групи більшість показників на 4 добу залишались на попередньому рівні. Рецидив кровотечі серед пацієнтів І групи виник у 10 (9,4%), в ІІ групі у 15 (17%) хворих. В результаті проведеного дослідження встановлено, що застосування транексамової кислоти позитивно впливає на стан гемостазу та дозволяє зменшити кількість ранніх рецидивних кровотеч у хворих з ГДВК. Враховуючи патофізіологічні зміни, що виникають під час гострої кровотечі, гемостатична терапія повинна призначатись з урахуванням дійсного стану системи гемостаза, прогнозу рецидиву кровотечі та своєчасної діагностики ДВС-синдрому, а дія гемостатичного засобу має бути направлена на всі ланки багатофакторних коагуляційних та місцевих розладів. Дод.точки доступу: Березницький, Я. С.; Чухрієнко, Н. Д.; Ярошенко, К. О.; Вітвіцький, М. Ф. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Свободны: ЧЗ (1)