Аналіз клінічних варіантів та форм синдрому хребтової артерії у хворих з екстравазальною компресією в сегменті V1-V2 залежно від віку [Текст] / В. Г. Мішалов [та ін.] // Серце і судини : Український науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 57-64 . - ISSN 1727-5717 Анотація: Мета роботи - проаналізувати частоту клінічних варіантів синдрому хребтової артерії (СХА) у хворих з екстравазальною компресією хребтової артерії (ЕКХА) у сегменті V1-V2 залежно від форми СХА та віку пацієнтів, запропонувати бальну шкалу для оцінки форм СХА. Матеріали і методи. Наведено результати проспективного клініко-неврологічного обстеження 250 пацієнтів із СХА: І група - 34 (13,6 %) хворих (15 (44,1 %) чоловіків та 19 (55,8 %) жінок; середній вік - (41,2 ± 3,6) року) із функціональною рефлекторно-ангіоспастичною формою; ІІ група - 156 (62,4 %) хворих із функціональною компресійно-іритативною формою (74 (47,5 %) чоловіки та 82 (52,5 %) жінки; середній вік - (44,7 ± 5,2) року) та ІІІ група - 60 (24 %) хворих з органічною формою (33 (55 %) чоловіки та 27 (45 %) жінок; середній вік - (58,3 ± 6,4) року) СХА, спричиненого ЕКХА в сегменті V1-V2. Всі хворі лікувалися у 2008-2011 рр. на клінічних базах НМУ ім. О.О. Богомольця: у відділенні серцево-судинної хірургії ОКЛ м. Києва, в клініці судинної хірургії ГВКГ МО України. Проведено аналіз основних клінічних варіантів СХА у хворих з ЕКХА. Результати та обговорення. Отримані дані свідчать про превалювання у віковій групі 18-45 років пацієнтів із синдромом Баре-Льєу (125 (92,6 %) осіб) і синдромом вегетативних порушень (110 (81,5 %) осіб). Разом із тим, частота кохлеовестибулярного і вестибулоатактичного синдромів зростала у пацієнтів старших вікових груп. Так, вестибулоатактичний синдром спостерігали у віковій групі 18-45 років у 30 (22,2 %) хворих, у віковій групі 46-59 років - у 40 (61,5 %) хворих, у віковій групі 60-74 років - у 41 (82,0 %). Офтальмічний синдром спостерігали приблизно з однаковою частотою у всіх зазначених вікових групах. При проведенні анамнестичного дослідження було з’ясовано, що в групі молодого віку транзиторні ішемічні атаки спостерігали у 9 (6,7 %) пацієнтів, у середній віковій групі - у 10 (15,4 %) пацієнтів, а з-поміж пацієнтів похилого віку цей клінічний варіант було діагностовано у 13 (26,0 %) осіб, причому у 5 (10,0 %) із них повторно. У 2 хворих віком 46-59 років відзначали напади дроп-атак. Також у 4 (3,0 %) хворих з групи осіб молодого віку та у 2 (3,1 %) хворих у віковій групі 46-59 років зареєстрували короткочасну втрату свідомості при різкому повороті голови, що було розцінено як синдром Унтерхарншайдта. Висновки. У віковій групі осіб молодого і середнього віку серед механізмів формування СХА превалювали рефлекторні синдроми, а саме м’язово-тонічний і вегетосудинний. В осіб похилого віку СХА компресійного генезу виявлявся ознаками хронічної ішемії головного мозку (r = –0,27; р = 0,04). Отримані результати дослідження уточнюють клініко-діагностичні критерії у хворих із СХА, спричиненим екстравазальною компресією, та дають змогу диференційовано підходити до вибору лікувальної тактики залежно від наявності того чи іншого клінічного варіанту СХА, акцентуючи увагу на вік хворих. На нашу думку, запропонована шкала Hoffenberth для оцінки форм СХА компресійного генезу буде сприяти уніфікації критеріїв визначення діагнозу та схем диференційованого лікування цієї патології. Дод.точки доступу: Мішалов, В. Г.; Яковенко, Л. М.; Черняк, В. А.; Сулік, В. В.; Дибкалюк, С. В.; Сулік, Р. В.; Зоргач, В. Ю.; Зозуля, К. М. Примірників всього: 2 ЧЗ (2) Свободны: ЧЗ (2)