Таточенко, В. К. Острые тонзиллиты в детском возрасте: диагностика и лечение [Текст] / В.К. Таточенко, М.Д. Бакрадзе, А.С. Дарманян // Совр. педиатрия. - 2009. - N 5. - С. 63-67. Рубрики: ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ--ACUTE DISEASE ТОНЗИЛЛИТ--TONSILLITIS МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ--MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА--ANTI-INFECTIVE AGENTS ДЕТИ--CHILD Анотація: Гострий тонзиліт у дитячому віці лише у 1/3 дітей зумовлюється гемолітичним стрептококом групи А, з такою ж частотою зустрічаються захворювання, спричинені вірусом Епштейна—Барра і респіраторними вірусами (найчастіше аденовірусами). Клінічні відмінності між цими формами тонзиліту полягають практично лише у відсутності катаральних симптомів при стрептококовому тонзиліті та наявності назофарингіту при вірусних формах, а також кон'юнктивіту при аденовірусних. Лабораторні маркери бактеріального запалення незначно допомагають у диференційній діагностиці бактеріальних і вірусних форм, що виводить на перше місце виявлення стрептококів мікробіологічними і серологічними методами. Антибактеріальна терапія виправдана лише при стрептококових формах, при яких вона дає швидкий ефект. Відсутність ефекту дозволяє діагностувати вірусний тонзиліт і припинити лікування антибіотиками. Використання â-лактамів вимагає 10-денного курсу терапії стрептококового тонзиліту. Застосування азитроміцину або, краще, джозаміцину (рідше розвивається резистентність) дозволяє проводити 5-денні курси терапії. Острый тонзиллит в детском возрасте лишь у 1/3 детей вызывается гемолитическим стрептококком группы А, с той же частотой встречаются заболевания, вызываемые вирусом Эпштейна—Барра и респираторными вирусами (чаще аденовирусами). Клинические различия между этими формами тонзиллита сводятся практически лишь к отсутствию катаральных симптомов при стрептококковом тонзиллите и наличии назофарингита при вирусных формах, а также конъюнктивита при аденовирусных. Лабораторные маркеры бактериального воспаления оказывают небольшую помощь в дифференциальной диагностике бактериальных и вирусных форм, что ставит на первое место выявление стрептококков микробиологическими и серологическими методами. Антибактериальная терапия оправдана только при стрептококковых формах, при которых она дает быстрый эффект. Отсутствие эффекта позволяет диагностировать вирусный тонзиллит и прекратить лечение антибиотиками. Использование â-лактамов требует 10-дневного курса терапии стрептококкового тонзиллита. Применение азитромицина или, лучше, джозамицина (реже развивается резистентность) позволяет проводить 5-дневные курсы терапии. The acute tonsillitis at children's age only at 1/3 children induced by gemmological group A streptococcus, with the same frequency there are diseases induced by Epstein-Barr virus and respiratory viruses (more often by adenoviruses). Clinical distinctions between these forms of tonsillitis are reduced practically only to absence of catarrhal symptoms at streptococcal tonsillitis and presence of nasopharyngitis at viral forms, and also of conjunctivitis at adenoviruses. Laboratory markers of bacterial inflammation render the small help in differential diagnostics of bacterial and viral forms that puts on the first place revealing of streptococcus by microbiological and serological methods. Antibacterial therapy is justified only at streptococcal forms at which it gives fast effect. Absence of effect allows to diagnose virus tonsillitis and to stop treatment by antibiotics. Use of â-actams demands Дод.точки доступу: Бакрадзе, М.Д.; Дарманян, А.С. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Свободны: ЧЗ (1) |