Історія первинної медико-санітарної допомоги . - С .21-25.
Сучасне визначення поняття "первинна медико-санітарна допомога" . - С .25-27.
Цінність первинної медико-санітарної допомоги . - С .27-28.
Подальший розвиток первинної медико-санітарної допомоги . - С .28-30.
Система первинної медико-санітарної допомоги та громада . - С .42-43.
Визначення поняття "громада" з медичного погляду . - С .43-44.
З історії залучення лікарів загальної практики до охорони громадського здоров'я . - С .44-45.
Здійснення первинної медичної підтримки з урахуванням потреб громади . - С .45-47.
основні напрями реалізації Моделі первинної медичної підтримки на базі потреб громади . - С .47-48.
Етапи вивчення медичних проблем громади . - С .48-50.
Кількість пацієнтів, які потребують лікування у відділеннях невідкладної/швидкої медичної допомоги . - С .52-55.
Доцільність отримання первинної медико-санітарної допомоги у відділенні невідкладної/швидкої медичної допомоги . - С .55-56.
Способи зменшення частоти звернень за первинною медико-санітарною допомогою до відділень невідкладної/швидкої медичної допомоги . - С .56-58.
Альтернативні заходи щодо зменшення частоти звернень за первинною медико-санітарною допомогою до відділень невідкладної/швидкої медичної допомоги . - С .58-62.
Загальні відомості про жителів сільської місцевості . - С .64-65.
Стан здоров'я жителів сільської місцевості й основні потреби в охороні здоров'я . - С .65-66.
Основні проблеми системи охорони здоров'я у сільській місцевості . - С .66-68.
Характерні ознаки сільської медичної практики . - С .68-71.
Навчання лікарів сільської медичної практики . - С .71-74.
Основні завдання керівника лікувального закладу . - С .76-82.
Нарис розвитку медичних знань у світі . - С .84-85.
Сучасний стан системи первинної медико-санітарної допомоги . - С .85-90.
Подолання розбіжностей між різними системами охорони здоров'я . - С .90-92.
Основні причини необхідності подолання розбіжностей . - С .92-93.
Способи подолання розбіжностей між різними системами охорони здоров'я . - С .93.
Медицина світу: основні проблеми та пріорітети розвитку . - С .97-101.
Економічні аспекти розвитку різних систем охорони здоров'я . - С .101-103.
Розвиток системи охорони здоров'я: пріоритетні напрями реформування галузі у країнах із середнім рівнем доходів . - С .103-109.
Пріорітетність первинної медико-санітарної допомоги відносно стаціонарної (спеціалізованої) медичної допомоги . - С .109-110.
Організація первинної медико-санітарної допомоги у Великобританії . - С .111-117.
Організація первинної медико-санітарної допомоги у Нідерландах . - С .118-120.
Організація первинної медико-санітарної допомоги у Німеччині . - С .121-126.
Організація первинної медико-санітарної допомоги в Іспанії . - С .127-128.
Організація первинної медико-санітарної допомоги у Франції . - С .129-130.
Організація первинної медико-санітарної допомоги в Португалії . - С .130.
Організація первинної медико-санітарної допомоги в Італії . - С .130-131.
Організація первинної медико-санітарної допомоги у Греції . - С .131-132.
Організація системи охорони здоров'я в країнах Центральної та Східної Європи за часів Радянського Союзу . - С .134-137.
Причини реформування системи охорони здоров'я у країнах пострадянського простору. Міжнародне співробітництво . - С .137-138.
Професійні організації . - С .139-140.
Система поліпшення якості надання первинної медикосанітарної допомоги . - С .140-141.
Огляд стану загальної медичної практики на початку XXI століття . - С .141-142.
Перспективи подальшого розвитку сімейної медичної практики . - С .142.
Сім'я і хронічні захворювання . - С .150.
Основні принципи сімейної практики, орієнтовані на сім'ю . - С .150.
Розвиток партнерських відносин сімейних лікарів з вузькими спеціалістами . - С .154-155.
Необхідність взаємодії з лікарями-фахівцями як можливість поліпшення якості надання медичної допомоги загалом . - С .155.
Сім'я як одиниця медичної допомоги . - С .158-161.
Відмінності у стилях спілкування . - С .161-162.
Сімейні бесіди та їх оцінка . - С .163-171.
Причини для проведення консультування . - С .172-244.
Вплив соціально-економічного статусу на частоту консультування з приводу медичних проблем . - С .176-177.
Доступність первинної медико-санітарної допомоги як один з визначальних чинників частоти звернень за консультацією з приводу медичної проблеми . - С .177.
Фінансовий чинник доступності первинної медико-санітарної допомоги . - С .177-178.
Організаційний чинник доступності первинної медико-санітарної допомоги . - С .178-179.
Географічний чинник доступності первинної медико-санітарної допомоги . - С .179.
Поведінка хвороби . - С .180-190.
Оздоровчі переконання . - С .191-201.
Медицина та засоби масової інформації . - С .202-210.
Інтерпретація засобами масової інформації новин охорони здоров'я . - С .204-206.
Вплив засобів масової інформації на суспільне ставлення до проблем здоров'я та піклування про нього . - С .207.
Повідомлення в засобах масової інформації про наукові досягнення . - С .207-208.
Значення засобів масової інформації для первинної медико-санітарної допомоги . - С .210.
Індивідуальний догляд та самолікування . - С .211-222.
Результати досліджень: дії людей у разі розвитку захворювання . - С .211-213.
Індивідуальний догляд у разі захворювань з легким перебігом . - С .213-215.
Індивідуальний догляд у разі хронічних захворювань . - С .215-216.
Доступність лікування: лікарські засоби, які можна придбати без рецепта (безрецептурні лікарські засоби) . - С .216.
Критерії для переведення лікарських засобів, що реалізуються в загальній аптечній мережі, з рецептурної форми у безрецептурну . - С .216-217.
Європейська суспільна директива для класифікації лікарських засобів . - С .217-219.
Потенційні переваги і недоліки самолікування безрецептурними формами лікарських засобів . - С .219-220.
Проблеми безпеки безрецептурних форм лікарських засобів . - С .220-222.
Традиційна та нетрадиційна (альтернативна) медицина . - С .223-234.
Характеристика споживачів послуг альтернативного або додаткового медичного обслуговування . - С .227.
Сподівання пацієнтів щодо лікування . - С .235-244.
Співпраця пацієнта та лікаря загальної практики/сімейного лікаря . - С .245-249.
Холістичний підхід: школа Кос . - С .247.
Скорочений підхід: школа Кіндус . - С .247-248.
Основні завдання консультації . - С .250-255.
Навики спілкування як важлива умова успішного проведення консультування . - С .256-262.
Застосування комп'ютерних технологій у практиці лікаря загальної практики/сімейного лікаря . - С .263-270.
Розділене прийняття рішення в практиці сімейного лікаря . - С .271-274.
обґрунтування тривалості проведення консультації . - С .275-279.
Розмежування соматичних та психічних захворювань . - С .280-284.
Діагностичний процес у загальній практиці . - С .282-283.
Інформація щодо профілю захворюваності в загальній практиці . - С .285-291.
Класифікація хвороб для сімейної практики . - С .292-295.
Рідкісні хвороби і визначення поняття "поліморбідність" стану . - С .296-297.
Важливість урахування таких чинників, як вік і стать пацієнта, для встановлення діагнозу захворювання . - С .298-299.
Діагностування захворювань і прийняття рішень щодо лікування у практиці сімейного лікаря . - С .300-320.
Невизначене захворювання і невпевненість у діагнозі та лікуванні . - С .300-304.
Функціональні клінічні синдроми в практиці сімейного лікаря: значущість проблеми . - С .305-307.
Клінічний діагноз: гіпотетично-дедуктивне мислення та його теоретичні засади . - С .308-311.
Встановлення точного діагнозу . - С .310-311.
Клінічне мислення . - С .312-316.
Діагностичні тести і технології . - С .317-320.
Значущість NPT-технологій у первинній медико-санітарній допомозі . - С .318-319.
Основні проблеми підготовки фахівців у галузі сімейної медицини . - С .321-327.
Визначення професіоналізму сімейного лікаря . - С .328-330.
Повторна акредитація та видача свідоцтва . - С .331-332.
Багатопрофільна освіта . - С .333-334.
Етичні проблеми в медичній практиці . - С .335-337.
Етичні перспективи взаємовідносин між лікарем і пацієнтом . - С .338-339.
Відвертість у практиці сімейного лікаря . - С .340-343.
Конфіденційність інформації про пацієнта . - С .344-345.
Першочергові життєві рішення . - С .346.
Правові аспекти роботи сімейного лікаря . - С .347-348.
Принципи та моделі поліпшення якості первинної медико-санітарної допомоги . - С .349-364.
Оцінювання та моніторування поліпшення якості медико-санітарної допомоги . - С .365-371.
Головні засади доказової медицини як інструмент поліпшення якості первинної медико-санітарної допомоги . - С .372-376.
Основні інструменти поліпшення якості і внесення змін у клінічну практику . - С .377-385.