Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Глоба М. В. Назва : Оцінка констриктивно-стенотичної артеріопатії як чинника ризику відстроченої ішемії мозку, її роль в обґрунтуванні лікувальної тактики при аневризматичному субарахноїдальному крововиливі Місце публікування : Укр. неврологічний журн.: науково-практичне видання. - Київ: ВІТ-А-ПОЛ, 2012. - N 1. - С. 34-40. (Шифр УУ43/2012/1) MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО БОЛЕЗНИ MeSH-неглавная: ВНУТРИЧЕРЕПНОЙ ВАЗОСПАЗМ Анотація: Мета - оцінити прогностичну значущість ультрасонографічних (УС)-показників у хворих із констриктивно-стенотичною артеріопатією (КСА) щодо визначення ризику церебральної ішемії та вибору диференційованого лікування в гострий період субарахноїдального крововиливу. Матеріали і методи. У 260 хворих у гострий період субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву артеріальної аневризми головного мозку проведено зіставлення результатів церебральної ангіографії, нейровізуалізаційних досліджень (спіральної комп’ютерної томографії), УС (дуплексного сканування судин голови та шиї, транскраніальної допплерографії) і статистичних методів. Результати. Установлено, що КСА в гострий період субарахноїдального крововиливу має прогресуючий характер розвитку, частота її виявлення збільшується з 31,4 % на 1-шу-3-тю добу до 90,8 % на 7-му-14-ту добу від моменту судинної катастрофи. Діагностику та динамічне спостереження КСА на етапах хірургічного лікування можна проводити за допомогою УС-методу, чутливість якого для каротидного басейну становить: при помірному ступені КСА - 82 %, специфічність - 85 %, при вираженому - відповідно 91 і 98 %. Частота клінічних виявів КСА у вигляді відстроченої ішемії мозку достовірно збільшується з наростанням ступеня її тяжкості за даними ультрасонографії від помірного (17,3 %) до вираженого (36,7 %) та критичного (73,6 %). За результатами статистичного аналізу визначено чинники ризику відстроченої ішемії мозку: патологічне підвищення систолічної лінійної швидкості кровотоку і 250 см/с (p ‹ 0,05), півкульного індексу і 5 (p ‹ 0,01), зниження сумарного об’ємного кровотоку у двох внутрішніх сонних артеріях і двох хребтових артеріях ‹ 300 мл/хв (p 0,05), зниження величини коефіцієнта ауторегуляції кровотоку Ј 1,1 (p ‹ 0,05), апоплектиформний тип розвитку КСА (p ‹ 0,05), тотальний характер спазму з поширенням на сегменти вертебрально-базилярного басейну (p ‹ 0,05). Виявлені патологічні зміни кровотоку в артеріях основи мозку потребували корекції лікувальної тактики, а також обґрунтування показань для фармакологічної ендоваскулярної ангіопластики. Висновки. Доведено, що УС-обстеження на етапах хірургічного лікування забезпечує достовірну діагностику КСА у хворих з розривом артеріальної аневризми головного мозку. Визначені УС-показники, які вірогідно відображують ризик відстроченої ішемії мозку, свідчать про необхідність зміни лікувальної тактики і можуть бути включені у комплекс показань до застосування ендоваскулярних методів лікування КСА.