Деримедвідь, Л. В. Ефективність використання антиоксиданта Рексод при експериментальному метаболічному синдромі [Текст] / Л. В. Деримедвідь, І. П. Бухтіярова, Т. В. Горбач> // Експерим. і клініч. медицина. - 2011. - N 3. - С. 30-35. MeSH-головна: МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X (лекарственная терапия, метаболизм) ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ ГЛЮКОЗА (метаболизм) ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН (действие лекарственных препаратов) СВОБОДНЫЕ РАДИКАЛЫ (метаболизм) ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ (метаболизм) ТРИГЛИЦЕРИДЫ (метаболизм) ТОКОФЕРОЛЫ (метаболизм, фармакология) СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ Анотація: Стаття присвячена фармакологічному обґрунтуванню доцільності застосування рексоду (препарату на основі рекомбінантної Cu-Zn супероксиддисмутази, отриманої методом генної інженерії з культури штаму дріжджів-продуцентів Saccharomyces cerevisiae Y 2134) у щурів із індукованими хронічним введенням фруктози проявами метаболічного синдрому. Встановлено, що рексод гальмує метаболічні прояви синдрому інсулінорезистентності внаслідок поліпшення толерантності до вуглеводів і підвищення чутливості до інсуліну, пригнічення процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, покращення функціональної активності ендогенної антиокисної системи. Покращення антиоксидантного гомеостазу на тлі використання рексоду опосередковано призводить до зменшення рівня жирних кислот і тригліцеридів у сироватці крові та процесів глюконеогенезу в печінці експериментальних тварин. З'ясовано, що ефективність рексоду при експериментальному метаболічному синдромі була в середньому на 20 % вище ефективності α-токоферолу ацетату. Виявлені антиоксидантні та антигіперглікемічні властивості рексоду зумовлюють доцільність його подальших досліджень як перспективного препарату для корекції інсулінорезистентних станів, зокрема метаболічного синдрому Дод.точки доступу: Бухтіярова, І. П.; Горбач, Т. В. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Свободны: ЧЗ (1) |