Дзюбановський, І. Я. Органозберігаючі та органощадні операційні втручання у хворих з виразковим пілородуоденостенозом [Текст] / І. Я. Дзюбановський, Ю. М. Футуйма, О. М. Яворський // Укр. журн. хірургії : науково-практичний журнал. - 2011. - N 3. - С. 23-28 . - ISSN 1997-2938 Анотація: Вибір методу операційного втручання у хворих з виразковими пілородуоденальними стенозами є актуальною і дискутабельною проблемою. Мета роботи - розробити показання до органозберігаючих і органощадних операційних вручань у хворих з виразковими пілородуоденальними стенозами в стадії суб-декомпенсації. Обстежено і прооперовано 86 хворих з суб-декомпенсованим пілородуоденостенозом виразкової етіології у віці 20-80 років. Мужчин було 86%, жінок - 14%. Проведено клініко-лабораторні, рентгенологічні, ендоскопічні, сонографічні, морфологічні, морфометричні дослідження. Для вивчення моторно-евакуаторної функції використані поєднані методики С.І. Піманова та В.Н. Горбунова і співавт. в модифікації В.М. Короткого. Дослідження проводились на апараті Alloka SDD-2000 (Японія) лінійним датчиком з частотою 3,5 мГц. Оцінювали реакцію шлункового пейсмекера на медикаментний подразник - препарат церукал в дозі 2 мл внутрішньовенно, що в подальшому є визначальним у виборі органощадної резекції шлунка при декомпенсованому дуоденостенозі. Дослідження моторно-евакуаторної функції виконане у 56 хворих на виразкову хворобу, ускладнену декомпенсованим пілородуоденостенозом до операції із врахуванням локалізації виразкового дефекту та локалізації стенозу відносно пілоруса, середній вік яких становив 50,64±1,75 років, та у 12 здорових осіб. Виділено дві групи хворих, в одну входило 34 особи, в яких ми спостерігали позитивну пробу з церукалом, в другу - 22 хворих, в яких проба з церукалом була негативна. У 15% пацієнтів було виявлено пілоростеноз, у 10,8% - стеноз на рівні цибулини дванадцятипалої кишки з залученням в рубцево-виразковий процес воротаря, у 34% - без залучення воротаря і 40,2% - дуоденостеноз за цибулиною дванадцятипалої кишки. На фоні проби з церукалом навіть при декомпенсованому пілородуоденостенозі ще зберігаються компенсаторні можливості нервово-м’язового апарату шлунка та дванадцятипалої кишки, що є визначальним показником для можливості застосування у цієї групи хворих органощадного методу хірургічної корекції даного ускладнення виразкової хвороби. У хворих з декомпенсованим пілородуоденостенозом, в яких проба з церукалом негативна, показана резекція шлунка за методом Більрот-ІІ. Дод.точки доступу: Футуйма, Ю. М.; Яворський, О. М. Примірників всього: 1 ЧЗ (1) Свободны: ЧЗ (1) |