Радченко, Г. Д.
    Досвід застосування ВІТОПРИЛУ у пацієнтів з м'якою та помірною артеріальною гіпертензією (результати двомісячного спостереження) [Текст] / Г.Д. Радченко, Ю.М. Сіренко // Укр. мед. часопис. - 2009. - N 2. - С. 31-36.
Рубрики: ГИПЕРТЕНЗИЯ--HYPERTENSION
   ЛИЗИНОПРИЛ--LISINOPRIL

   КЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ--CLINICAL TRIALS

   КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ--BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY

   КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ--BLOOD CHEMICAL ANALYSIS

Анотація: Мета цієї роботи - оцінити антигіпертензивну ефективність та безпеку застосування генеричного лізиноприлу - препарату ВІТОПРИЛ (виробництва "STADA", Німеччина) у пацієнтів з м'якою та помірною неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ). У дослідження включили 30 пацієнтів з м'якою та помірною АГ. Усім учасникам проведено такі дослідження: вимірювання маси тіла та зросту, офісного систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) артеріального тиску (АТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), біохімічне дослідження крові, добове моніторування АТ, визначення вираженості клінічних симптомів. ВІТОПРИЛ призначали у початковій дозі 10 мг 1 раз на добу, яка титрувалася до 20 мг 1 раз на добу пацієнтам з м'якою АГ. У пацієнтів з помірною АГ початкова доза становила 20 мг 1 раз на добу та титрувалася до 20 мг 2 рази на добу кожні 2 тиж. Якщо на етапі 4 тиж цільового АТ не було досягнуто, то до лікування додавали гідрохлоротіазид у добовій дозі 12,5 мг. Встановлено, що застосування ВІТОПРИЛУ у пацієнтів з м'якою та помірною АГ протягом 2 міс зумовлювало достовірне зниження рівня офісного САТ/ДАТ із 164,4±1,2/100,5±0,9 до 133,7±1,1/82,3±1,0 мм рт. ст. Цільовий офісний АТ досягався у 85,2% пацієнтів. При цьому у 100% пацієнтів з м'якою та у 77,8% з помірною АГ за допомогою моно- чи комбінованої з гідрохлоротіазидом терапії вдалося досягти цільового офісного АТ. На фоні лікування ВІТОПРИЛОМ спостерігалося достовірне зниження рівнів середньодобових, денних, нічних САТ/ДАТ відповідно на 19,2/10,6; 18,8/14,8 та 19,9/5,8 мм рт. ст. Цільового середньодобового АТ (120/80 мм рт. ст.) було досягнуто у 17 (63%) пацієнтів. Висока антигіпертензивна ефективність ВІТОПРИЛУ підтверджувалася достовірним зменшенням підвищеної варіабельності денного та нічного САТ та індексів навантаження часом. Окрім того, ВІТОПРИЛ забезпечував достовірне зменшення початково збільшеної величини та швидкості ранкового підйому САТ і сприяв нормалізації початково порушеного добового профілю АТ. При застосуванні інгібітору ангіотензинперетворювального ферменту ВІТОПРИЛУ спостерігалося достовірне зниження офісної, середньодобової та денної ЧСС. Прийом ВІТОПРИЛУ характеризувався низькою частотою (16,6%) виникнення побічних явищ та відміни (10%) та не призводив до достовірної зміни біохімічних показників, що вивчалися.


Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю.М.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)