Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Чорний В. В., Богданов П. В. Назва : Порівняльна характеристика регенерації стегнової кістки щурів при інтрамедулярному остеосинтезі з використанням медичної сталі та вуглець-вуглецевого композитного матеріалу Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя: ЗДМУ, 2022. - Т. 19, N 3. - С. 207-213. - https://doi.org/10.14739/2310-1237.2022.3.265186. - ISSN 2306-8027 (Шифр ПУ40/2022/19/3). - ISSN 2306-8027 MeSH-головна: БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ Ключові слова (''Вільн.індекс.''): i медичний факультет--кафедра анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії--кафедра травматології та ортопедії--категорія а--web of science Анотація: Мета роботи – порівняти морфологічні особливості регенерації стегнової кістки щурів при інтрамедулярному остеосинтезі з використанням медичної сталі та вуглець-вуглецевого композитного матеріалу. Матеріали та методи. Шляхом оперативного втручання дослідним тваринам моделювали перелом стегнової кістки. Усіх тварин поділили на дві групи: у першій для інтрамедулярної фіксації уламків використовували медичну сталь, а в другій фіксацію уламків кістки виконували за допомогою вуглець-вуглецевого композитного матеріалу. Під час дослідження дотримувались Директиви 2010/63/ЄС з захисту тварин Європейського Парламенту, принципів Гельсінської Декларації та Закону України № 3447-IV «Про захист тварин від жорстокого поводження». Використовуючи морфологічні, морфометричні, гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні та рентгенологічний методи дослідили кістковий регенерат на 30 добу, через 6 і 12 місяців після оперативного втручання. Вивчали експресію імуногістохімічних маркерів CD-34 і Кі-67 на клітинах регенерату з використанням програми ImageJ. Статистичний аналіз результатів виконали методами варіаційної статистики з використанням програми Statistica 13.0. Результати. В експериментальній групі тварин, у яких для фіксації кістки використовували вуглець-вуглецевий композитний матеріал, на 30 добу після оперативного втручання встановлено статистично значуще збільшення експресії відносної площі, яку займають CD-34+ структури, порівняно з групою тварин, де для фіксації використовували медичну сталь (у першій експериментальній групі – 4,80 ± 0,40, у другій – 2,80 ± 0,30), а також статистично значуще збільшення експресії маркера Кі-67+ (у першій експериментальній групі – 5,20 ± 0,36, у другій – 2,48 ± 0,32). Під час оглядової мікроскопії спостерігали швидші темпи остеоінтеграції та регенерації місця перелому в групі експериментальних тварин, у яких для фіксації кістки використовували вуглець-вуглецевий композитний матеріал, порівняно з другою групою внаслідок стимуляції росту ендотелію судин. Результати гістологічного дослідження збігаються з даними рентгенологічного обстеження на всіх строках спостереження. Висновки. Використання вуглець-вуглецевого композитного матеріалу під час інтрамедулярного остеосинтезу пришвидшує темпи перебудови кісткового регенерату внаслідок реалізації ангіогенного ефекту. Це підтверджено збільшенням експресії маркерів проліферативної активності Кі-67+ та маркера ендотелію судин СD-34+ у групі тварин, лікованих із використанням композитного матеріалу, на 30 добу. Дод.точки доступу: Богданов, П. В.